Три компанії викупили доступ до перетину на 1 лютого 2022 р для імпорту електроенергії з Білорусі. Загальна потужність – 900 МВт-година. Пишуть, що готуються до імпорту «ЕРУ Трейдінг» (Ярослава Мудрого та Дейла Перрі), «Електро Ком’юніті» (друга Лукашенко, українського нардепа Євгена Шевченка) та «Трейденергоресурс» (належить дубайському посереднику Vector Energy). Саме останній стане основним імпортером.
ЗМІ вже публікували розслідування, де описували зв’язок арабською “прокладкою з нардепом від “Довіри” Андрієм Іванчуком, нардепом від “Слуги народу” Давидом Арахамією тощо. Проте, все частіше в контексті зацікавлення в існуванні РосУкрЕнерго 2.0 на імпорті білоруської електрики медіа називають прізвище нардепа від «Слуги народу» голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса.
Так, екс-очільниця Міненерго Ольга Буславець нагадує, що саме правкою Геруса у вересні 2019 року було відкрито імпорт електричної енергії з Росії та Білорусі, причому в період її профіциту. І протягом другої половини 2019-початку 2020 року з РФ та РБ було імпортовано понад 1,1 млрд кВт-год електричної енергії. Ця електроенергія призначалась для продажу на ринку за двостороннім договором певним промисловим підприємствам. Феросплавним заводам того ж Коломойського потрібна була дешева електрика зі Сходу…
Буславець вважає, що наслідок залучення імпорту мало вкрай негативний вплив на економіку підприємств електроенергетичного і вугільного комплексів та сприяло паливній розбалансованості, а саме:
– в умовах профіциту електроенергії імпорт витіснив українську генерацію;
– просіли ціни на ринку «на добу наперед»;
– почали зростати борги, зокрема, державних Енергоатома, Укренерго, Гарантованого покупця;
– навесні-влітку минулого року призупинилась робота низки шахт та почалися масові страйки шахтарів, виробничий ресурс вітчизняного вугільного комплексу був ослаблений, наслідки чого пожинаємо і сьогодні.
Віктор Таран нещодавно писав, що з початком імпорту російсько/білоруської електрики в Україну основний удар був здійснено по державним шахтам, оскільки саме держшахти поставляють вугілля на генерацію “Центренерго”, а купівля дешевої російської електрики залишає українських шахтарів без роботи. Уряд “зелених” “поклав” державні вугільні шахти, а коли імпорт російської електрики припинився – Міненерго не змогло відновити видобуток на потрібному рівні.
На сьогодні Міненерго рапортує, що їм вдалося вийти на “достатні” запаси вугілля для теплогенерацій. Згідно інформації НЕК “Укренерго”, станом на 24 січня загальні запаси вугілля на складах ТЕС складають 713,5 тис. тонн, зокрема газового — 641,8 тис. тонн і антрацитового — 71,7 тис. тонн.
По-перше, коли Галущенко звітується президенту Зеленському про те, що він виконав/перевиконав план по вугіллю, то це не за рахунок підприємств, які знаходяться у нього в безпосередньому управлінні, а це показники ДТЕКу та інших приватників, які поставляють вугілля не на “Центренерго”, а для власних потреб, для своїх промислових підприємств.
По-друге, у морозні дні січня ми це вугілля спалили. Немає більше ніяких “достатніх запасів”. Теплогенерація працює “з коліна”, ледве встигаючи утримувати в роботі блоки ТЕЦ.
Так, 20 січня 2022 року 10 із 23 енергоблоків ТЕС державної компанії “Центренерго” вже не працювали через брак вугілля. У роботі перебувало 7,5 енергоблоків. Інші 6 блоків були на ремонті. Станом на 20 січня на державних ТЕС “Центренерго” знаходилося 130 тис. тонн вугілля. Жодна із трьох ТЕС не виконувала мінімального нормативу накопичення вугілля.
Директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко говорить про те, що і вугілля і газу недостатньо на випадок тривалих морозів, які можуть бути у лютому. «Модель ринку електроенергії не є досконалою, і частину року ціни не сприяли накопиченню вугілля. Окрім того, наприкінці сезону може виникнути дефіцит газу обсягом до 3 мільярдів кубометрів. А в енергосистемі дефіцит потужності в деякі години становитиме 2-3 гігавати (це зіставно з 2-3 енергоблоками АЕС). Компенсуватимуть це за рахунок обмеження роботи промисловості», – припускає експерт.
За оцінками фахівців “Укренерго”, для безпроблемного проходження ізольованого тестового режиму енергосистеми України, що запланований на кінець лютого, для можливості майбутньої синхронізації з європейською енергосистемою, потрібно накопичити 1 млн тонн вугілля. Ольга Буславець стверджує, що з огляду на падіння цін на внутрішньому ринку електроенергії до рівня 2100-2200 грн/МВтг на тлі сталих високих цін на вугілля та газ, виникають великі сумніви щодо можливості фінансування закупівель палива.
Ціни на вугілля на європейському ринку цього тижня в середньому склали 203 доларів за тонну (5 878 грн/т). Ціни в Європі зросли на 15%. Дефіцит пропозиції енергетичного вугілля зберігається для європейського ринку – льодова навігація у портах Росії уповільнює рух суден, при цьому Російська залізниця ввела обмеження на перевезення вугілля в деякі порти через високе завантаження залізничних колій та повільне вивантаження вагонів у портах.
Галущенко ж бравує роботою усіх 15 енергоблоків АЕС. Міністерство стверджує, що вперше в історії… Насправді, за словами Григорія Плачкова, такі заяви виглядають дивно, тому що оператор до 2022 року вже працював усіма енергоблоками неодноразово. НАЕК «Енергоатом» працював 15-ма енергоблоками у 2017 році, але був обмежений не введеною на ЗАЕС в роботу повітряною лінією ЗАЕС – ПС Каховська. Окрім того, два енергоблоки (1 ЗАЕС вже працює, 3 ЮУАЕС подана заявка) працюють на потужностному ефекті реактивності – це означає, що найближчим часом обидва енергоблоки будуть виведені в плановий ремонт.
В Міненерго заперечують всі ці виклики. Енергетичне відомство продовжує транслювати заспокійливі мантри. Натомість Галущенко не спромігся навіть призначити профільних заступників міністра, які мають опікуватися вугіллям та газом. А для чого? Мабуть краще поставити на вугілля “смотрящего” Кропачева?
До слова, радником міністра енергетики Германа Галущенка є колишній помічник “куратора” енергетикиза часи президентства Порошенка Ігоря Кононенка – Олександр Візір. У свій час Кропачев та Кононенко зробили його заступником голови наглядової ради ПАТ “Центренерго”. Це були часи розквіту “схематозу” на “Центренерго”.
Отже, Міненерго досі маніпулює статистикою, балансує на межі виживання енергосистеми та підсаджує країну на голку електроімпорту з Білорусі в приватних інтересах конкретних осіб.
Цілком погоджуємося з думкою тих експертів, які вимагають терміново змінити ситуацію в енергетиці, щоб мінімізувати залежність від імпорту електроенергіїі повернутися до природної для України лідерськоїпозиції експортно-орієнтованої країни.
Автор: Олексій ГОЛОБУЦЬКИЙ, політичний оглядач
Джерело: Censor
