[Опубліковано 31 жовтня 2024 близько 12:30 за Києвом]
…так, ну досить із мене «вихідних»…
(Чесно, пообіцяв собі й кільком знайомим, що кілька днів не писатиму, але… ох…)
По суті, за минулі кілька днів позиції ЗСУ на південному заході Донеччини — між Золотою Нивою і Водяним, у цьому «забутому Богом куточку» війни — практично розвалилися.
Спочатку росіяни прорвали лінію фронту в районі Шахтарського, змусивши один батальйон територіальної оборони тікати. Внаслідок цього відкрився фланг іншого батальйону ЗСУ. Потім росіяни заїхали в тил цього батальйону і де-факто його знищили.
Іншими словами, на таких відео, як це:
…фактично можна побачити відчайдушну оборону тилових підрозділів українського батальйону, про який я й розповідав (не казатиму, про який ідеться). Так, українці знищили 4 Т-72 і 4 БМП, але інші машини прорвалися і потім вдарили бійцям ЗСУ в спину.
….А відео, на якому український танк (ймовірно, Т-72) підриває російський БТР:
…насправді показує, як росіяни під час наступу напоролися на самотній український Т-72, відрізаний російським наступом і змушений боротися за життя.
Сирський відреагував як завжди. Відправив на місце події ще один регулярний батальйон…, але росіяни атакують силами щонайменше двох мотострілецьких полків і танкової бригади (до 8000 військовослужбовців), крім, того, входять у район, де майже немає укріплень ЗСУ, мінних полів, і знищивши БПЛА більшості підрозділів ЗСУ….
…що ж, не дивно, що вони вже захопили Ясну Поляну, Новоукраїнку та Богоявленку.
Станом на сьогодні росіяни штурмують Максимівку й Трудове.
Це означає не лише те, що втрачено понад 300 українських військовослужбовців убитими, полоненими або зниклими безвісти (що приблизно дорівнює втратам за два місяці наступу на курську область), а й те, що росіяни просунулися на 10 км за 5 днів — що своєю чергою означає, що десь до 10 листопада росіяни збираються оточити Курахове з півдня.
Ось вам і інформація для тих, хто дуже хоче знати, «скільки території яка зі сторін захопила цього року»: так, росіяни, ймовірно, на кінець 2024 року захоплять приблизно вдвічі більше території в Україні, ніж українці захопили в курській області (за умови, що ЗСУ зможуть утримати там хоч якийсь серйозний плацдарм до кінця цього року).
Також росіяни досягли успіху на півночі: створили плацдарм на захід від річки Жеребець у районі Новосадового… (це на півдорозі між Купʼянськом і Кремінною). І… якщо ви стежите за моїми публікаціями, наприклад, із лютого 2022 року, то вже маєте знати, що таке «російський плацдарм».
Можливо, є й «хороші новини» — наприклад, за минулі кілька днів 12-та бригада спеціального призначення «Азов» розгромила масу бойовиків групи «Центр» у Торецьку і звільнила більшу частину міста.
Але це єдиний справді важливий успіх цього тижня.
Проблема, як завжди, в тому, що Києву байдуже. Президент Чудових Новин відволікає громадськість скаргами на витік деталей славного «мирного плану», звинувачує адміністрацію Байдена, а Генерал Чудових Новин мобілізує ще 160 000 людей, щоб створити нові бригади і знайти роботу для ще кількох своїх приятелів… ну й ідіоти Зеленського трохи менш крикливо заявляють про будівництво укріплень для захисту Запоріжжя та Дніпра…
…я міг би й далі нескінченно перераховувати всі провали і президента України, і Головнокомандувача ЗСУ та його друзів (Генштабу).
Але про це можна було б написати цілу книгу. Тому на цьому зупинюся…
Та що там: я «постійно істерю» і «драматизую», тож не варто на мене зважати. Повернуся краще у свій куток і помовчу.
Переклад і редакція Антоніни Ящук
