Генеральний Секретар ООН Антоніу Гутерреш повідомив, що 2023 рік став найспекотнішим за всю історію спостережень з 1850 року. Як наслідок, планета весь минулий рік потерпала від посух, повеней, тайфунів, танень льодовиків та смертоносних пожеж. Постає очевидне питання – що з цим робити?
Часткову відповідь можна знайти у Міжнародній Кліматичнійконференції COP28 («The conference of the parties»), яка відбулася в Об’єднаних Арабських Еміратах впродовж листопада – грудня 2023 року. Вона викликала неабиякий інтерес, про що свідчить рекордна кількість учасників, що взяли участь – 83 тисячі: у 2,3 рази більше, ніж у попередній рік. Колективні зобов’язання на себе взяли майже 200 держав, тому актуальність кліматичних проблем не підпадає під сумнів.
Ключовою подією конференції стало перше глобальне підбиття підсумків Паризької кліматичної угоди 2015 року. Згідно неї, світ мав утримати приріст глобальної середньої температури до рівня «значно нижче» +2° від доіндустріальних рівнів. Успіхи, на жаль, виявилися невтішними.
Світові тенденції
Кліматична конференція в ОАЕ відбувалася на фоні жахливих екологічних наслідків війни в Україні: окупації російськими військами Запорізької АЕС, підриву Каховської ГЕС та енергетичної кризи, яка виникла внаслідок війни.
Агресія рф стала причиною запровадження проти її енергетичного сектору міжнародних санкцій, змусивши країни, які не мають достатнього видобутку власного газу та вугілля, шукати острівці енергетичної стабільності. Передусім, на користь відновлювальних джерел енергії та ядерної енергетики.
Японська влада після аварії на АЕС «Фукусіма-1» закрила більшість ядерних реакторів та зменшила частку атомної енергетики у виробництві електрики з 30% до 4%. Енергосистему перебудували під природний газ та вугілля, які купували на світовому ринку.
Проте після початку війни росії проти України Токіо звернулося до відродження атомної енергетики. У 2023 році було знято заборону на роботу найбільшої у світі АЕС Kashiwazaki-Kariwa.
Мільярдер та засновник Microsoft Біл Гейтс підтверджуєправильність цього руху: «ядерна енергетика ідеально підходить для боротьби зі зміною клімату, оскільки це єдине безвуглецевемасштабоване джерело енергії, яке доступне 24 години на добу».
Результати
Після двох тижнів запеклих переговорів на майданчику кліматичної конференції була підписана угода, яка засвідчила «початок кінця» ери викопного палива та дала зелене світло ядерній енергетиці.
Ключовими практичними кроками на цьому шляху до кліматичної нейтральності державами-учасницями COP28 було обрано:
• активізацію зусиль зі скорочення споживання вугілля;
• зобов’язання країн-учасниць щодо потроєння до 2030 року глобального виробництва відновлюваних джерел енергії;
• потроєння атомної генерації електроенергії до 2050 року.
Останній пункт має бути саме тою відповіддю, про яку мова йшла на початку матеріалу. На цій вимозі наполягла група країн на чолі з Францією, яка славиться великою кількістю АЕС на своїй території.Очільник Єлисейського Палацу Еммануель Макрон, відвідуючи кліматичну конференцію, заявив: «Ядерна енергетика повертається». У 2022 році президент Франції зазначав: «Що потрібно нашій країні, і умови для цього є, так це відродження ядерної промисловості Франції».
Україна – ядерна держава
Україна стала однією з числа 23-х країн, які підтримали декларацію конференції ООН зі зміни клімату COP28 щодо збільшення потужностейядерної енергетики втричі до 2050 року та визнала основну роль ядерної енергетики в досягненні глобальних нульових викидів парникових газів.
Ухваливши декларацію, Україна взяла на себе зобов’язання працювати разом з іншими підписантами для досягнення глобальної мети – збільшення потужності ядерної енергії.
Дуже важливим є той факт, що Україна йде у фарватері світових тенденцій, відстоює цілі кліматичної нейтральності та розбудовує свою атомну галузь. Все це не зважаючи на війну, що й досі триває. Навіть більше, Енергоатом планує збільшити ядерне виробництво у 2024 році на 2,4%.
В Україна на сьогодні функціонує 4 атомні електростанції з реакторами типу ВВЕР: Запорізька (тимчасово окупована росією), Рівненська, Хмельницька та Южноукраїнська. Їхній розвиток не стоїть на місці: Енергоатом у партнерстві з американською компанією Westinghouse планує побудувати ще два блоки на ХАЕС. Це зробить станцію найпотужнішою у Європі. Після деокупації ЗАЕС Україна впевнено вийде на лідерські позиції з ядерного виробництва у Європі.
На користь використання атомних електростанцій вказує й відносна дешевизна отриманої енергії. У Франції Мегават-година енергії коштує 27 євро, а у сусідній Німеччині – 80 євро. Настільки велика різниця існує через різні підходи до атомної енергетики: Німеччина поступово закриває всі станції, а Франція тільки нарощує потужність.
Висновки
Атомна енергетика наразі не має аналогів. У той час як традиційні вуглеводні забруднюють повітря, а відновлювальні джерела енергії є дуже дорогими, мирний атом забезпечує держави відносно дешевою, надійною та безпечною енергією. Світові тенденції також вказують на вибір на користь АЕС. Цей курс посилила агресія рф та потенційні дестабілізуючі конфлікти.
Україна вже має великі потужності атомної генерації та значний потенціал у цій сфері. Ми вже йдемо у команді «атомно-позитивно» налаштованих держав, і маємо залишатися в ній надалі. Майбутнє за зеленою енергією, яку уособлює атомна. Рух має відбуватися тільки вперед.
Автор: Олександр БУРЯЧЕНКО, експерт Центру дослідження проблем громадянського суспільства
