Виїхати за місто на вихідні разом з групою незнайомих людей або просто знайомих. Змінити середовище, опинитися поруч з природою, на свіжому повітрі. Це звичайна практика для сучасного міського мешканця. Особливо, якщо це пов’язано з йогою, диханням, різними практиками, семінарами.
А якщо це на кілька місяців? Якщо це не просто змінити стан речей навколо себе на кілька днів? А якщо це випробування нової форми співбуття? А якщо це проєкт без кінцевої дати закінчення, з постійно новими учасниками і розмовами про інакше? Таке і справді існує.
Це не екопоселення, не новий центр психочогототам. Я називаю його операція “Ашрам” – будинок за містом з лісом і свіжим повітрям. Там розмовляють про світову кризу і обговорюють майбутнє. Я б назвав це проявом мерехтливої спільноти, що бере за мету в процесі проживання пошук нових форм інакшого співіснування.
Організували це місце Маргарита та Олександр Дудка-Булигі разом з друзями. Теми їх зустрічей різні. Це можна назвати ще лабораторією людства. Тому збираються різні люди і говорять про головне. Мене запросили на кілька уікендів для участі в розмовах про кризи сучасності.
Перше. З перших хвилин ти опиняєшся в середовищі чужих, але водночас своїх. Ніде не висять правила поведінки, поводження себе. Тут всі господарі і відповідальні за свої дії.
Друге. Ти рівний серед рівних. Коли я спитав Маргариту перед початком, чим я можу допомогти, відповідь була такою: «Обирай собі що наразі хочеш робити і роби». Хочеш приготувати на всіх каву, чай обід, канапки – будь ласка. Керують тут тільки під час засідання і то це лише у вигляді модерації. Прояв недомінація у чистому вигляді.
Третє. У всіх, хто зібрався, є мета. У кожного своя, звісно, але напрями поєднуються і тому найближчі кілька днів ти опиняєшся наче в родині з єдиним розумінням напрямку руху.
Четверте. Методи доволі різні: від об’єднаного мовчання до онтологічної гри. Головне налаштуватися на співпрацю, а разом з нею на співбуття.
Олександру і Маргариті Дудка-Булигам вдалось створити дійсно унікальне середовище, яке об’єднує задля нового якісного кроку у майбутнє. І якщо операція “Ашрам” дійсно перетвориться на храм, де мерехтять спільноти і вони дозволять народитися руху створення подібних спільнот по іншим місцям, то це буде виправдання цієї назви.
А якщо про свій досвід, то під час онтологічної гри, що модератори організували для учасників, ми прийшли до висновку, що майбутнє можливо створити через виникнення мерехтливих спільнот, а разом з ними мерехтливої структури, що буде народжувати нові сенси під час об’єднання і розповсюдження цих сенсів після згасання спільноти.
Людство попереду чекає важлива робота, де є місце для співбуття і немає місця старим інститутам, хоча ще тривалий час вони будуть співіснувати паралельно.