Вчора Верховна Рада відхилила всі 12 проектів постанов про скасування вже прийнятого закону щодо передання земель, які перебувають у державній власності, в комунальну власність. Також було ухвалено законопроекти №2194 та №2195. Перший (№2194 ) стосується “удосконалення системи державного управління, контролю і нагляду у сфері використання та охорони земель, збереження родючості ґрунтів, дотримання вимог законодавства у сфері земельних відносин”.
Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко радісно відрапортував, що “ухвалений Верховною Радою законопроект №2195 принципово змінює порядок продажу та передання в користування земельних ділянок державної та комунальної власності та є реальним проривом з точки зору доступності, прозорості, відкритості й сервісу в земельних відносинах”.
Документ зобов’язує організаторів проводити торги в електронній торговій системі, унеможливлює будь-які незаконні контакти між його організаторами й учасниками, дозволяє громадськості контролювати перебіг електронних аукціонів у режимі онлайн, а також збільшує розмір гарантійних внесків для учасників торгів”.
Насправді кожен хто хочаб раз мав справу з електронними державними сервісами такими як е-аукціони та Прозоро знає, що є з десяток схем, як обійти обмеження системи. Земельні аукціони наскрізь корумповані від самого початку і можливості для “обходу” системи закладені вже в прийнятий законопроект від самого початку.
В самому законопроекті №2195 міститься ряд положень, які на пряму суперечать Конституції України та законодавству. Наприклад, законопроектом пропонується визначити, що “технічні вимоги до реалізації переважного права купівлі земельної ділянки у власність у разі продажу її через електронний аукціон встановлює Кабінет Міністрів України”.
Водночас реалізація переважного права купівлі земельної ділянки як здійснення права особи щодо набуття у власність об’єкта нерухомості може визначатися виключно законом, без будь-яких застережень. Це порушення норм частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України.
В законопроекті безліч положень, які юруправління Верховної Ради кваліфікує як “неоднозначність у їх розумінні та застосуванні”, що є порушенням статей 1 і 8 Основного Закону України. Це там де пигеться про правову визначеність!
Наприклад відповідно до пункту “л” частини четвертої нової редакції статті 137 ЗК України в оголошенні про проведення земельних торгів щодо кожного лота, серед інших, зазначаються “інші відомості про лот, які організатор торгів вважає за потрібне розмістити в оголошенні про проведення земельних торгів”. Тобто, йдеться про необмежений масив відомостей про лот, який суб’єктивно поставлено в залежність від організатора торгів.
Також відповідно до частини першої нової редакції статті 139 ЗК України “Організатор земельних торгів після їх проведення публікує в електронній торговій системі підписаний протокол про результати земельних торгів, договір купівлі-продажу земельної ділянки або прав на неї та відомості про сплату переможцем торгів належної суми за придбаний лот та суми витрат на підготовку лота до продажу”. При цьому не визначено строк публікації зазначених документів, що може призвести до затягування організатором земельних торгів з їх оприлюдненням та порушення інших положень Конституції України.
Таким чином, ми маємо два антиконституційні закони, які скоріш за все президент Зеленський підпише, бо для нього пионяття “правова визначеність” річ малозрозуміла.
Влада поспішає із землею. Її підганяють зовнішні управляючі, транснаціональні корпорації та власні аграрні латифундисти. На Банковій не хочуть чути застереження та критичні зауваження щодо моделі земельного ринку, який хочуть запровадити в Україні.
Всі можливі методи парламентської боротьби із земельною аферою вже вичерпані й ми це бачили вчора в стінах ВР. За відміну цього злочинного закону у сесійному залі воювала переважно «Батьківщина», подавши 11 проектів постанов. Іншим політсилам та їхнім спонсорам роздача української землі вигідна і бажана.
Настає час вулиці та прямого народовладдя.
Єдиним можливим способом зупинити Велику Земельну Аферу, яку влада називає “відкриттям ринку землі”, є виключно шлях прямого волевиявлення громадян – всеукраїнський референдум!
Тим більше, що згідно результатів соціологічного опитування Соціологічної групи «Рейтинг», 77% респондентів переконані, що рішення про запровадження в Україні ринку купівлі/продажу земель сільськогосподарського призначення, повинне прийматися на всеукраїнському референдумі.
І Юлія Тимошенко та партія “Батьківщина” абсолютно праві в тому, що такий референдум потрібен, щоб недопустити пограбування нашої спільної власності.
Це наше конституційне право визначати, що робити з надбанням, яке згідно з Основним Законом є власністю всіх громадян України, надбанням цього покоління і прийдешніх.
Автор: Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
