США можуть скасувати санкції проти компанії-оператора будівництва російського газопроводу “Північний потік-2”, повідомляють джерела в адміністрації американського президента Джо Байдена. Зрозуміло, що це вдарить по Україні.
Ця інформація підняла справжній шквал емоцій та породила безліч спекуляцій. Так, мої колеги звернули увагу на спробу екс-голови правління НАК “Нафтогазу” Андрія Коболєва перекласти відповідальність з себе на нове керівництво НАКу.
Як зазначив Петро Охотін, “правильно питання звучатиме так: як Україна за 7 років приготувалася до того, що запуститься «Північний потік-2» і втрачатиметься 2-3 мільярди? Як там з власним видобутком газу, якого потрібно 30 мільярдів кубів щорічно? Відповіді в стилі «Проводили молитвенні обряди», «Разом з Порошенком кололи ляльку вуду Медведчука» чи «Схрестили пальці» не приймаються”.
Досить грунтовний розбір теми дав і Юрій Романенко в своєму влозі. Зокрема він красномовно описав як “Нафтогаз”, на чолі з Коболєвим, не збільшував добування власного газу, а освоював гіганські суми бюджету на нестратегічні напрямки.
Я ж додам лише один невеликий елемент до загальної картини. А саме – про роль приватних “сірих” видувачів газу, лобістська діяльність яких і призвела до того, що НАК “Нафтогаз” часів Коболєва та “славетної” Наглядової ради не був зацікавлений у збільшення добування власного газу.
Чому це відбувається? А тому, що приватні газовидобувні компанії та приватні облгази не зацікавлені в зростанні добутку державних структур, вони зацікавлені в хаосі на ринку, в існуванні “сірих” схем, коли з НАК “Нафтогазом” можна “порєшать”. Дамо три схеми – складові надприбутків газових олігархів в Україні.
Перша схема – «втрати газу» приватними облгазами. Так, в Україні щорічно видобувається близько 20 мільярдів кубометрів газу, однак із 18 мільярдів кубометрів газу українського видобутку, що йде на потреби населення, близько одного мільярда кубометрів втрачається (!).
Це відбувається завдяки зловживанням облгазів, які у графі у звітності «втрати газу» показують завищені обсяги втрат газу при його транспортуванні. Цей обсяг газу вони постачають приватним структурам, але вже за вищою, ніж для населення, ціною. Тому облгази не зацікавлені в тому, щоб посилювався облік газу, що споживається населенням.
Друга схема – так звані “газові кофіцієнти” (у 2019 р. облгази Фірташа фігурували у гучній справі з такою ж назвою). Так, після донарахувань у платіжках за газ облгази «Регіональної газової компанії» (належить Фірташу) почали відключати будинки від газопостачання під приводом технічного обстеження мереж, аби отримати додаткові кошти від споживачів.
Третя схема – безліцензійний видобуток газу. У ньму задіяні державні нафтогазовидобувні підприємства, дочірні підприємства і філії НАК «Нафтогаз України» та «Надра України», комерційні структури-посередники, банківські установи, службові особи органів влади і місцевого самоврядування. Як зазначає начальник третього відділу лабораторії кримінологічних досліджень та проблем запобігання злочинності ДНДІ МВС України Олена Сахарова, “висока корумпованість і кримінальна корпоративність зазначених суб’єктів протиправної діяльності робить цю ланку механізму незаконного збагачення фактично недоступною для органів кримінального переслідування“.
Правоохоронцями лише викриваються окремі факти незаконного видобутку газу та притягуються до кримінальної відповідальності його рядові учасники.
Але левова частка безліцензійного добування належить все тим же приватним компаніям. Саме таку схему викрили на Полтавщині місцеві громадські активісти, звинувативши в групу компаній Geo Alliance олігарха Віктора Пінчука в безліцензійний видобуток газу. Також в подібній діяльності звинувачується “Нафтогазвидобування” – одна з найбільших компаній, яка видобуває газ в Україні і у володінні має 636 земельных ділянок в Полтавській обл., бенефеціаром якої є Рінат Ахметов.
За 2019 р. виручка склала 7,7 млрд. грн. за 1,7 млрд. грн. куб. газу. До компанії мають відношення (частки) такі групи: – ФПГ” СКМ” – ДТЕК OIL&GAS B.V – ФПГ Група родини Рудьковських; – ФПГ Група родини Бродських; – ФПГ Група Нестора Шуфрича. З кожним роком в Україні збільшуються обсяги видобутку природнього газу приватними компаніями. Якщо в 2013 році приватні газовидобувні компанії добули 2,3 млрд куб м газу, то за результатами 20120 року ця цифра зросла майже в два з половиною рази. В Україні є дві найбільших державних газовидобувних компаній – “Укргазвидобування” та “Укрнафту”, контрольний пакет якої належить НАКу, а 42% – структурам групи “Приват” Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.
З 2015 по 2019 рр “Укрнафта” випала з ТОПу найбільших газовидобувних компаній України. Це пояснювалося “великим розміром податкового боргу, який становить приблизно 15 млрд грн. Він виник в результаті схемних операцій компаній з групи “Приват” Коломойського. Через ці борги компанія обмежена в інвестиціях на розвідку нових родовищ”. Цікаво, що її місце зайняла вже знайома нам компанія “Нафтогазвидобування” (Ріната Ахметова). Наразі це найбільша приватна газовидобувна компанія України. Ще однією найбільшою приватною газовидобувною компанією в Україні є Burisma-group Миколи Злочевського. В групу входять: ТОВ “Еско-Північ”, ТОВ “КУБ-ГАЗ”, ТОВ “Перша Українська газонафтова компанія”, ТОВ “Парi” та ТОВ “Надрагаз”. Так … так, це саме та Burisma-group, яка фігурує в скандалах пов’язаних з сином президента США Байдена. Цікаво, що цю компанію екологи також звинувачували в безліцензійний видобуток газу.
Зазначу, що приватні видобувні компанії працюють в тісній спайці з приватними облгазами і їх газзбутами. Видобуток газу в Україні, окрім “Нафтогазу”, контролюють олігархи Ахметов, Злочевський Коломойський і Хомутиннік, Пінчук і Новинський. Їх схеми не можливі без “підзакривання очей” на це з боку НАК “Нафтогазу”.
Макс Ялі справедливо задає питання, дякуючи кому було провалено реалізацію НАК “Нафтогазом” програми по збільшенню видобутку власного газу “20/20”, затверджену урядом Гройсмана в 2016 році. Там ставилося завдання збільшити видобуток газу в Україні за п’ять років з 19,9 млрд куб м за підсумками 2015 го до 27,6 млрд куб в 2020-му.
Держкомпанією “Украгазвидобування” планувалося збільшити з 14,5 млрд куб м в 2015 році до 20,1 млрд куб м. У підсумку за 5 років “реформ” і реалізації поставлених урядом в 2016 році цілей, тільки в 2020 році обсяг видобутку газу в порівнянні навіть з 2019 р найбільшою державною газовою компанією скоротився на 5% з 14,9 млрд куб м до 14,15 млрд куб м.
Кого за це дякувати? Не Андрія Коболєва та Наглядову раду НАК “Нафтогазу”? Саме від них ми чули історії про те, як будемо будувати мега космічні проекти поставок скрапленого газу з Близького Сходу у вітчизняні LNG-термінали. Різноманітні “соросята” розповідали нам, що не потрібно вкладати гроші у власне газовидобування, бо “ті млрд дол будуть вкрадені в державних компаніях, а наш порятунок – приватне видобування” та міфічний “західний крупний інвестор”.
Чи не охранителі Банкової за часи Порошенка розровідали, що “потужна дипломатія П’ятого Президента зірве будівництво “Півночного потоку-2”? Натомість ми втрачали час. За 2016 року ми цілком могли наростити добуток власного газу і не бути критично залежними від імпорту, а отже і від будівництва Росією обхідних газогонів, таких як “Північний потік-2”.
Тому коли зараз прикормлені Коболєвим “експерти” починають розповідати про виклики для нового керівництва “Нафтогазу” варто їх показово товкти носом в їх же “лажу”. Бо при відповіді на питання: хто конкретно про@бав “Північний потів – 2”, вони мають у першу чергу дивитися у дзеркало.
Автор: Віталій КУЛИК, проект “ЕнергетикаUA”
