Домой Стратегия Біля Рейтарської, Дніпра та річки Либідь: три проєкти перетворення простору для Києва

Біля Рейтарської, Дніпра та річки Либідь: три проєкти перетворення простору для Києва

11

Урбазаври – це так звані міські монстри, локації, які уособлюють маленькі та великі урбаністичні проблеми. Кілька з них було помічено і у Києві. 

Саме тому бренд glo™ зібрав команду на чолі з Лесею Нікітюк і розпочинає проєкт «Місто VS Урбазаври», покликаний привернути увагу до міських проблем та трансформувати одну з київських, а також одеських та харківських локацій вже цього літа.

Де оселилися Урбазаври

Щоб знайти Урбазаврів та розробити кращі рішення для їх трансформації бренд glo™ залучив до проєкту експертів громадської організації «Міські реформи».

Спочатку команда детально дослідила контекст Києва, типові урбаністичні проблеми, притаманні столиці. Зокрема, провела інтерв’ю з місцевими експертами, а також проаналізувала вже наявні урбаністичні проєкти, теми місцевих фестивалів та обговорення у соціальних мережах.

-ads-

Це дозволило виокремити найбільш актуальні для міста проблеми. Серед них – автомобілецентричність Києва, яка зумовлює велику кількість перешкод для пішоходів; дискомфортні, брудні та шумні публічні простори; знищення культурного спадку різних періодів; неврегульована забудова, а також відсутність доступу до води.

Урбаністи розглянули десятки локацій, які відображали зазначені проблеми, та виокремили три, які ми докладніше розбираємо нижче. Для них команда ГО «Міських реформ» розробила концепції перетворення засобами тактичного урбанізму.

Тактичним урбанізм – це інструмент роботи з міським простором, який дозволяє за допомогою точкового втручання – швидких, недорогих та часом експериментальних рішень – актуалізувати певні проблеми та запропонувати нові підходи до їх вирішення. 

Навіть такі незначні, на перший погляд, зміни, як нові вуличні меблі чи артпростір у парку, можуть дати поштовх до більш глобальних трансформацій, переконані у glo™. Тому команда бренду налаштована стати ініціатором подібних якісних змін у містах із залученням урбаністів. Підтримали команду і відомі персоналії — як вже зазначали, очолила рух проти Урбазаврів BIG HERO кампанії Леся Нікітюк, а у кожному місті до полювання приєдналися інфлуенсери CITY HEROES. Вони очолюють локальні команди змін та розповідають про хід подій на локаціях.

Брудозавр: покинута арка на Рейтарській

Понад тридцять років однією з архітектурних домінант Львівської площі є закинута багатоповерхівка, яку зводили для навчального корпусу Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого. Вулиця Рейтарська проходить під аркою недобудови, і зараз цей простір дуже маргіналізований.

«Тут багато сміття, немає освітлення та відбуваються зовсім різні асоціальні сценарії, – розповідає  Євгенія Дулько, урбаністка, представниця ГО «Міські реформи». – І при цьому це самий центр міста». 

Локацію обрали для перетворення через її очевидну проблематику, вдале розташування та цікаву форму: наявне «накриття» дозволить використовувати оновлений простір за будь-якої погоди

Команда ГО «Міських реформ» пропонує створити тут нове місце для зустрічі. «В межах всієї Львівської площі вже реалізовані різні сценарії, тут є, де провести час. Тому йдеться радше про розширення простору та відкриття цієї точки: зараз сюди ніхто не йде, тому що тут небезпечно», – пояснює Дулько. 

Оновлення простору під аркою дозволить також виділити маршрут з Рейтарської на Львівську площу, який зараз використовується рідше, ніж, наприклад, через Ярославів Вал. Цей проєкт орієнтований передусім на молодь, яка проживає або проводить багато часу в центрі міста.

«Арка на Рейтарській — це, на перший погляд, просто занедбане і не дуже доглянуте місце, яке, здавалося б, вже нічого не врятує. Але ви бачили, яким може стати це місце? Я впевнена, що кияни оцінять трансформацію арки на Рейтарській. Це буде дуже стильне і красиве місце, де буде приємно і прогулятись, і посидіти, і навіть наробити контенту», — каже Ольга Чубата, CITY HERO кампанії, що веде полювання на Брудозавра.

Концепція для арки передбачає різнорівневі вуличні меблі, озеленення злаковими рослинами та додаткове освітлення. Цікавим елементом простору може стати світлодіодна підсвітка стін, що забезпечить необхідний контраст з сучасною непривітною атмосферою локації.

Подібна інтервенція може не лише відкрити новий цікавий простір у центрі Києва, але підняти питання вже десятиліттями закинутої будівлі. «Це складний кейс, її майбутнє зовсім не зрозуміле, – зазначає Євгенія. – Тактичний урбанізм – це не завжди саме про реалізацію певної ідеї: часом йдеться більше про те, щоб розпочати діалог, зробити пропозицію та отримати на неї відгук». 

Мостозавр: простір під Гаванським мостом

«Київ і Дніпро – це для всіх дослідників просто класичний приклад того, як воду відрізали від міста, зробивши між ними складний бар’єр – шосе», – розповідає урбаністка. Дорога не дає можливості повноцінно використовувати набережну через відсутність зручних переходів, шум та бруд. – Це проблема не лише Києва: вона є у багатьох великих містах і вирішується по різному. А в Києві – не вирішується».

Щоб привернути увагу до питання доступу до води, одну з локацій для проєкту «Місто VSУрбазаври» вирішили обрати біля Дніпра. З усієї бетонної набережної поблизу центра команда ГО «Міських реформ» разом з glo™ виділили саме ділянку під Гаванським мостом.

З кількох причин: по-перше, міст забезпечує захист від дощу чи снігу, що робить простір більш універсальним, по-друге це місце вже багато років популярне серед містян. «Однак зараз цей простір використовується всупереч, а не завдяки», – додає Євгенія.

«Мені подобаються різні місця у місті, але особливі почуття маю до набережної біля Арт-причалу, місця швартування кораблів. Ця локація для мене особливо романтична, там я зустрічала світанки і проводжала заходи. Мені б дуже хотілося, щоб саме це місце трансформувалося і стало ще красивішим, щоб більше людей туди приїжджало помилуватися цими чудовими краєвидами річки», — поділилася CITY HERO Світлана Гривківська, яка очолила команду полювання на Мостозавра.

Концепція для території під Гаванським мостом передбачає освітлення та дерев’яний поміст у вигляді хвилі. Він дасть можливість створити двоярусний простір для вечірок, відпочинку, пікніків та риболовлі. «Зараз тут є сходи, на яких можна сидіти, але вони не зручні та обмежують сценарії використання. Запропоноване перетворення – це можливість гуманізувати цю локацію», – зазначає Євгенія Дулько. Поміст повинен бути розроблений з урахуванням потреб різних груп користувачів, а також особливостей мікроклімату поблизу річки.

«Засоби тактичного урбанізму не можуть глобально вирішити проблему доступу до води, – вважає урбаністка. – Однак вони дають змогу активізувати локацію, зробити її більш безпечною та цікавою. А цікавість – це насправді дуже важлива характеристика для міського простору».

Водозавр: набережна річки Либідь

Ще одна локація, яка уособлює проблему Києва з доступом до води, – це простір біля річки Либідь. Сьогодні він залишається занедбаним, хоча це питання вже неодноразово піднімали активісти, урбаністи та митці: до прикладу, у квітні 2021 року тут проходила артрезиденція у межах фестивалю «Французька весна». Питанням річки також опікується ініціатива «Либідь Є».

Водночас чимало киян ніколи не були у цій локації. «Про неї взагалі мало хто знає, крім найбільш відважних, – розповідає Євгенія. – І про відважних я не жартую: навіть вдень тут є відчуття небезпеки, не завжди очевидно, де є вхід чи вихід, часом потрібно перелазити різні перешкоди».

Для оновлення glo™ разом з ГО «Міські реформи» обрали відрізок колектора від БЦ 101 Tower до вулиці Івана Федорова. 

Простір планують гуманізувати перш за все за допомогою фарби: яскрава лінія проводитиме майбутніх відвідувачів від одного входу до іншого та показуватиме, що це відкрита та цікава локація.

Вздовж маршруту планують розташувати артоб’єкти та вуличні меблі. Тут також можуть з’явитися елементи, наприклад, човен або пляжний бар, що відсилатимуть до втраченого потенціалу набережної. «Ми розуміємо, що про жодний пляжний відпочинок на річці Либідь не йдеться. Але це певна іронія, провокація, які теж є методом роботи з простором», – зазначає урбаністка.

«Я проводжу екскурсії по центру міста, але є і багато інших цікавих локацій у Києві, які часто не так гарно реконструйовані. Мені подобаються зміни та реновації закинутих територій у столиці. Саме тому я і обрала локацію, якій критично необхідне оновлення — набережну річки Либідь. Києву необхідна культурна децентралізація — кияни живуть не тільки в центрі, правда? Я впевнена, що люди оцінять трансформацію моєї місцинки. Має вийти гарно», — впевнена Юлія Бевзенко, CITY HERO і лідер боротьби із Водозавром. 

Трансформація набережної дозволить реалізувати тут чимало нових сценаріїв: відпочинку, проведення зустрічей та навіть вечірок. «Поруч є багато офісів, які зараз відгороджуються парковками від цього колектору. Люди не йдуть до нього, не думають, що поруч можна випити кави на сонечку в хорошу погоду, – розповідає Євгенія Дулько. – Але ж це дійсно крута локація з унікальним акустичним ефектом: тут дуже тихо, хоча поруч дорога і колії».

Заходи тактичного урбанізму можуть не лише привабити більше людей до річки Либідь, але й актуалізувати на рівні міста питання локації, яка загалом потребує більш глобального оновлення. 

Який з трьох просторів – арка на Рейтарській, місце під Гаванським мостом чи набережна річки Либідь – трансформується цього літа, вирішують самі містяни. Дізнатися більше про локації та правила голосування можна на сайті проєкту.

glo™ призначений для повнолітніх споживачів тютюну або нікотину

Джерело: Хмарочос

Предыдущая статьяКапитализм бдительности – наша новая реальность
Следующая статьяАКТУАЛЬНАЯ БЕССМЫСЛЕННОСТЬ ПРЕДАТЕЛЬСТВА

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь