додому Блоги ЧОМУ ВАЖЛИВО РОЗВИВАТИ СПІЛЬНІ ПРОСТОРИ

ЧОМУ ВАЖЛИВО РОЗВИВАТИ СПІЛЬНІ ПРОСТОРИ

106

Ми схоже лише наближаємось до цього розуміння. Що спільний простір – зʼявляється від потреби комунікації з зовнішнім світом. А не від потреби закрити власну потребу самотності чи потребу власної дитини в соціалізації.

Хоча зазвичай все починається із власних потреб та часто на них і закінчується.

Я вже кілька років подорожую поселеннями і спостерігаю цю тенденцію. Коли розбудовується простір на якість приватній ділянці. Бурхливо наповнюється подіями, або не наповнюється, а просто стоїть прекрасним монументом чиїхось амбіцій. І так чи інакше згасає.

І щоразу мені сумно від цього. І щоразу виникає одне і те ж питання:

Що робить простір соціальним?

Спільний простір – це в першу чергу простір , до якого відчуває причетність уся спільнота чи хоча б її більша частина.

У спільний простір є можливість процедура приїхати волонтером, є чітка прозора схема його експлуатації.

– Я їх впущу, а вони все похерять.

Коли я чую таку фразу у мене приходить розуміння – це не про спільний простір. Це чіткий маркер, що спільнота цього простору немає. І треба формувати інший або пере домовлятись.

І як на мене простіше сформувати інший, а цей зробити резервним. І рухатись знову від потреби спільноти, а не від потреби когось одного.

Один може бути драйвером, але точно не одноосібним власником проєкту від початку і до кінця.

Бо на тому все, як показує практика і закінчиться з часом.

Ні, там звісно будуть проходити якісь події, зустрічі. Але всі будуть відчувати себе в гостях.

Спільнокошт і Соціальні впливи

Перший вагомий крок розвитку спільного простору – це якраз не толока. На толоку всі прийдуть, у нас така традиція.

А взаємодія великої кількості проєктів громадських рухів та організацій над його розбудовою.

Тут ключове слово взаємодія, а не експлуатація. Не розпил, не муляж громадської активності , а саме жива взаємодія.

Що значить жива взаємодія?

Це коли спільний простір живе людьми, які самі там формують правила проживання.

Це коли навколо висять таблички вдячності з фото причетних людей. Які називають цей простір своїм другим домом.

Коли кожен інфраструктурний обʼєкт має імʼя тієї групи чи майстра чи фонду, який це задонатив.

Коли є відчуття, що цей простір розвиває вся планета.

Коли в цей простір можна заїхати на зимівлю і є чітка механіка такого перебування, без щоранкового приїзду власників з мʼяким добродушним контролем перевіркою чи все на місці.

Дитячі і освітні табори.

У нас близько 20 локацій, які так чи інакше ми звемо спільними чи соціальними просторами. Ми так чи інакше причетні до їх розбудови.

Та чи можна сказати, що ці простори не є Его проєктами однієї сімʼї чи людини. Складно.

Часто це виглядає, як табір для всього однієї дитини, та місії яка вирішує питання її соціалізації. І це викликає масу дискусій у інших членів спільноти, які пропонують робити такі ж простори вже на базі власної ділянки.

І звісно ж це не стала модель, і сьогодні це садок завтра школа, а післязавтра сімʼя виїхала в Європу дати дитині кращу освіту.

А простір консервується, залишиться черговим музеєм амбіцій однієї сімʼї. Розкішною дачею на літні канікули. Війна прискорила ці тенденції і таких вже мабуть десятки созонних літніх локацій, які могли б стати чудовими просторами для нових спільнот, але ніт.

І ось знову осінь і знову зростають потреби утеплення спільних просторів.

До мене інколи звертаються з цих чи інших спільнот кажуть, нам потрібно і те і інше. Не для нас – на спільний простір.

Я кажу розміщайте на спільнокошт.

Те, що Максим чи хтось інший нарішає вам зарядну станцію чи сонячні панелі чи пралку чи трактора.

Завтра забудеться. Трактор згодом поломиться і буде собі стояти збоку чекати ремонту.

А спільнокошт, якщо ви дійсно робите соціальний простір приверне увагу спільноти, небайдужої громадськості.

Відкриє ваші проекти потребам інших людей, яким часто треба зовсім інші речі, які вам часто не потрібні. Наприклад, воркспейс для роботи віддалено, підсилювач мобільного звʼязку та хороший інтернет, спортзал з резинками для підвішування, хороші велосипеди, спільна кухня, баня з душовими і облаштування кімнат для зимівлі. Терасу для медитацій.

Якісний простір з хорошим представленням притягне якісних людей з хорошими ресурсами. Які допоможуть втілити абсолютно будь-які амбіційні проекти, але знову ж під чиї потреби?..

Соціальні впливи

Правильно організований соціальний простір, в якому би плачевному стані він не був на початку, завжди буде підсилювати всю спільноту, як всередині так і ззовні. Він буде давати щоразу нові імпульси та енергію на подальший розвиток, буде клеєм і місцем сили.

Неправильно організований спільний простір – завжди буде місцем напруги, втоми і виснаження. Дискусій і точкою розбрату.

Я ходжу зараз з групами молодих людей в Карпатах по старих гуцульських хатках. Там немає окрім стін і автентики жодних умов. Ні світла, ні підведеної води, ні сучасного опалення. І я просто вражаюсь скільки енергії і уміння у цих людей робити з цих хат спільні простори. Притягувати сюди ресурсів людей, міст, організацій, фондів. Інтегрувати та впускати сюди нове життя.

Кожен з них згодом пишається скільки впливу він зробив, бо кожен такий проєкт простір локація живе працює, креативить і надихає десятки сотні інших людей.

Я б дуже хотів щоби наші простори теж були місце співтворчості і натхнення.

Маркером таких змін для мене є зростання кількості оголошень на збір коштів саме на спільні простори та проєкти на нашій спільнокошт платформі Pomistya club.

Я щоразу помічаю як зростає культура звітності і наша гілка Звіти і подяки – одна з найживіших гілок в чаті мережі.

Росте культура взаємної підтримки, коли на толоки та події приїжджають люди з сусідніх поселень, які раніше не знались між собою.

Мені подобається бачити, відчувати і заміряти впливи які ми робимо як мережі. Без яких не зростали та розвивались ті чи інші соціальні звʼязки – Наш капітал, який ми інтегруємо в міжнародні звʼязки та впливи. І це стає тим місцем сили на якому формуються наші опорні точки – спільні простори. Які сподіваюсь будуть трансформуватись і перероджуватися в більш і більш відкриті та орієнтовані назовні.

Сподіваюсь так і буде.

Всім дзен.

Автор: Максим ЗАЛЕВСЬКИЙ, екоактивіст

Джерело тут

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я