Після резонансного затримання бізнесмена Ігоря Мазепи 18 січня, яке викликало обурення в багатьох підприємців та демаршу бізнес-спільноти, яка майже оголосила національний страйк, минуло не так багато часу. Влада заявляє, що мають місце позитивні зрушення. Наприклад, створено Ради з питань підтримки підприємництва. До неї ввійшли засновники та очільники відомих компаній. Генпрокуратура відзвітувала про розв’язання кількох резонансних конфліктних ситуацій на користь бізнесу, а Мінекономіки презентував “цифрову платформу зворотного зв’язку влади та бізнесу — регіонального, дрібного, середнього — і дасть розуміння та змогу систематизувати питання, які насамперед турбують підприємців, та визначити шляхи поліпшення бізнес-середовища».
Але не минуло й місяця як в бізнес-середовищі знову почали казати про відновлення тиску. Так, президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко стверджує, що держава на 260% перевиконала план зі штрафів за порушення норми з прийнятих на роботу осіб з інвалідністю: замість запланованих на 2023 рік 116 млн грн було стягнуто 417 млн грн. Але на «цьому досягненні» справа не зупиняється і хоче ще 3,5 млрд грн штрафів — на таку суму бізнесу виставлено судові позови по всій країні. При цьому сама держава не може чітко сказати скільки в країні мешкає осіб з інвалідністю, які потребують працевлаштування.
Експортери стверджують, що на грудень 2023-го у 12% підприємств було зупинено накладні (а разом із ними обігові кошти). Адвокат Станіслав Ліфлянчик відверто визнає, що “блокування податкових накладних підприємствам є досить поширеною серед компаній, коли приходить квитанція про зупинення реєстрації або вони знаходять себе у переліку ризикових компаній. Блокування податкових накладних та присвоєння статусу «ризикових» платників податку на сьогодні є чи не найболючішою проблемою бізнесу, адже це може призвести до численних негативних наслідків, зокрема до нарахування штрафних санкцій та відмов від співробітництва навіть постійних ділових партнерів”.
Український бізнес скаржиться на результати податкових перевірок, які повернули торік, – натягнуті за вуха за формальними ознаками. Бізнес-омбудсмен Роман Ващук наводить абсурдні випадки: “Наприклад, із міжнародною компанією, яка оголосила втрату первинних документів внаслідок ракетної атаки на її офіс (а тому й бухгалтерії) на Харківщині. Загинула людина, шкоди завдано на 50 млн грн. Але податкова не визнає втрату. Декларована причина – компанія повністю заплатила податки навіть після «прильоту», а ДСНС на згарищах офісу цієї юрособи не задокументувала, які точно документи згоріли”.
Сюди ж можна віднести і справу Parimatch, яку фактично вибили з ринку на користь конкурента під “дахом” силовиків. 6 лютого 2024 року Верховний Суд ухвали чергове “рішення-пробивання дна”. Компанія хотіла захистити в суді свою ділову репутацію та спростувати маніпулятивні / недостовірні матеріали на одній з медіаплатформ. Натомість, суд не відхилив позов, а вийшов за межі позовних вимог і виніс чергове рішення проти безпосередньо Parimatch. При цьому в рішенні містяться речі, які навіть бувалих адвокатів здивували: “аргументи щодо реєстрації торгових марок в рф, або використання логотипів третіми особами не можуть свідчити про ведення бізнесу в країні-агресорі. Ці факти було проігноровано судом під час прийняття рішення. Прийняте касаційною інстанцією рішення компанія розцінює як відверто упереджене і політичне, та таке, що суперечить українському законодавству та здоровому глузду”.
А історія з обвинуваченням Riviera Village і утримання за ґратами з 2023 року звичайної менеджерки проекту Аліни Шило? Їй суддя ухвалює рішення про суму застави в 50 млн грн! не власнику компанії, а рядовому менеджеру! Про цей кейс писав мій добрий друг Самусєв…
Звичайно, що всі ці історії впливають негативно на ситуацію в економіці. У січні індекс очікувань ділової активності НБУ впав до 41 порівняно з 45,7 у грудні, залишившись нижче “нейтрального” рівня у 50 пунктів. Це означає, що серед опитаних бізнесів переважають негативні очікування. Індекс споживчих настроїв Info Sapiens у січні 2024 року становить 76,4 пункти — погіршення порівняно з груднем. Індекс менше 100 означає, що серед громадян переважають негативні споживчі настрої.
Ми фіксуємо в тиждень до двох десятків відвертих наїздів силовиків на бізнес лише в двох областях! Більшість з них не потрапляють в публічну площину. Власники компаній намагаються “порєшать”. Але ті кейси, які потрапляють в медіа – вражають своїм нахабством та потворністю.
І в цей час головний по податкам українського парламенту Данило Гетманцев заперечує сам факт тиску на бізнес. “Насправді протистояння є по лінії, де з одного боку – білий бізнес та нормальні правоохоронці (яких багато), а з іншого – чорний бізнес та корупціонери: конвертатори, контрабандисти, ухилянти, спиртовики, тощо та ті, хто їх кришує і паралельно доїть білий бізнес. Тобто оце протистояння принципово – між корупцією і антикорупцією. І якщо таким чином ти це сприймаєш, а це правильне сприйняття, то тоді ти не повинен змінювати закон, який і так є непоганим”, – заявив Гетманцев.
Так шо не ясно?
