1. Для початку щодо перегрупування (переміщення) військ противника.
Російське командування продовжує процес оперативного розгортання військ (сил) угруповання «Північ», зокрема, в зону його відповідальності (прикордонні – Брянська, Курська та Бєлгородська обл. рф) переміщуються сили і засоби (новосформовані) зі складу 44-го армійського корпусу (АК) Ленінградського військового округу (ЛВО), а саме:
– підрозділи 128-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр), до одного мотострілецького батальйону (мсб), гаубична артилерійська батарея (габатр), танкова рота \ тр, загалом – до 3-х ешелонів, райони розвантаження і зосередження – в Курській обл. рф;
– підрозділи 30-го мотострілецького полку (мсп) 72-ї мотострілецької дивізії (мсд), 2 мсб, танковий батальйон \ тб, гаубичний артилерійський дивізіон \ гадн, реактивну артилерійську та зенітну ракетну артилерійську, управління, ремонтно-відновлювальну і медичну роти, взвод БПЛА, загалом – до 10-ти ешелонів, район розвантаження і зосередження – Курська обл. рф;
– 197-й окремий батальйон управління (обу), до 1 ешелону, також у Курську обл.
Наскільки я розумію, командування ГВ «Північ» планує завершити переміщення певних сил і засобів 44-го АК і процес їхнього оперативного розгортання в період до 7-8 травня.
Загалом, 44-й АК «виставить» до складу ГВ «Север», орієнтовно:
– до 3650-3700 російських військовослужбовців;
– і до 450-455 одиниць озброєння та військової техніки (ОВТ), це включно з автомобільною та спеціальною технікою.
Ймовірно, ці сили і засоби будуть розгорнуті саме в Курській обл. рф. На даний момент, ВЖЕ розгорнуті в трьох російських прикордонних областях сили і засоби ГВ «Північ» налічують трохи менше ніж 50 тисяч осіб (49.8 – 49.9 тисяч).
Крім цього, триває розпочате нещодавно переміщення низки частин і підрозділів зі складу 76-ї десантно-штурмової дивізії (ДШД) зі смуги дії ГВ «Дніпро» (Оріхівський напрямок) до смуги дії ГВ «Захід» (або ж, до смуги дії ГВ «Південь», Краматорський напрямок). Загальна дирекція переміщення – Луганська обл., Україна.
Принаймні, фіксується переміщення в зазначеному напрямку одного десантно-штурмового батальйону (дшб) зі складу цієї дивізії (до 37 одиниць ОВТ – 22 одиниці БМД-2\4, 11 одиниць БТР-МД «Ракушка» та 4 одиниці 120-мм САУ «НОНА-С»).
2. Тепер щодо змін у повітряній компоненті противника.
Очевидно, командування противника розпочало процес відтягування частини своєї оперативно-тактичної та армійської авіації з передових авіабаз (АБ), включно з оперативними аеродромами (аеродромами «підскоку»), на АБ, які розташовані в оперативній глибині, але дають змогу виконувати польоти бойової авіації противника на бойове застосування.
Імовірно, це почалося через оцінку російським командуванням як реальної загрози нанесення по цих своїх АБ ударів БпЛА і далекобійними високоточними засобами ураження з боку ЗСУ, зокрема, було перебазовано:
– 4 винищувачі типу Су-30СМ і 4 штурмовики типу Су-25 – з АБ Ейськ на АБ Привозьке і Армавір;
– 8 штурмовиків типу Су-25 – з АБ Таганрог на АБ Будьонівськ;
– 4 винищувачі типу Міг-31БМ – з АБ Приморсько-Ахтарськ на АБ Приволзький;
– 2 винищувачі типу Су-35 – з АБ Тихорецьк на АБ Ахтубинськ;
– 5 винищувачів типу Су-30СМ – з АБ Кримськ на АБ Приволзький;
– 4 штурмовики типу Су-25 – з АБ Міллерово на АБ Будьонівськ;
– 5 винищувачів типу Су-30СМ – з АБ Саки на АБ Ейськ;
– 5 бомбардувальників типу Су-24М – з АБ Саки на АБ Ейськ;
– 2 винищувачі Су-35 – з АБ Балтимор (Воронеж) на АБ Липецьк.
Однак, одночасно, після нанесення удару ЗСУ по АБ Кущевській, на цю АБ з АБ Ахтубинськ було перебазовано до 7-и винищувачів типу Су-35.
Загалом, станом на позавчора противник намагався «вивести» з-під гіпотетичного удару ЗСУ по своїх АБ до 43 одиниць оперативно-тактичної та армійської авіації. Ймовірно, протягом кількох найближчих діб цей процес продовжиться, одночасно зі спробами противника розосередити ці сили і засоби, які залишаються на його передових АБ.
Насамперед, це вочевидь стосується армійської авіації (вертольотів вогневої підтримки військ) та ударних літаків (штурмовиків і бомбардувальників), які є найціннішими для супротивника, в нинішній ситуації, та здатні суттєво дошкуляти українським військам безпосередньо на полі бою.
Таким чином, загальна чисельність авіаційного угруповання противника, розгорнутого безпосередньо на передових АБ, істотно змінилася: з 303-305 одиниць бойової та спеціальної авіації, вона зменшилася до 280-283 одиниць.
3. Ймовірно, у липні ц.р. на навчально-тренувальному центрі збройних сил республіки Казахстан «Оймаша» та в акваторії виключної економічної зони цієї країни в Каспійському морі, ВПЕРШЕ в історії пройдуть спільні широкомасштабні командно-штабні тренування збройних сил Азербайджану, Казахстану, Узбекистану, Киргизстану.
Навчання, найімовірніше, пройде з практичним залученням певних контингентів збройних сил цих держав, а також за участю спостерігачів із Туреччини та КНР, можливо, також із Великої Британії та низки інших країн НАТО.
Офіційною заявленою метою навчань є «відпрацювання оперативної взаємосумісності військ» зазначених держав, під час гіпотетичного «виникнення збройних інцидентів у Центрально-Азіатському регіоні».
Статус «командно-штабні», вочевидь, передбачає не лише відпрацювання практичних дій військ, а й насамперед – їхнє планування, організацію та проведення ШТАБами та іншими органами управління відповідного рівня.
І хоча, офіційно, метою навчань визначено саме вищезазначену тематику (причому, жодним чином не вказується, якого саме роду «збройні інциденти» маються на увазі), але багатьом експертам і зацікавленим спостерігачам цілком очевидно, що реальною метою цих навчань є питання гарантування безпеки Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту, що проходить повз територію Ірану і Рф (з Китаю, через Узбекистан, Казахстан, акваторію Каспійського моря, Азербайджан, Грузію, Туреччину в Європу).
Як на мене, рф та іран, які вже давно висловлювали «приглушене невдоволення» функціонуванням цього маршруту і поступовим зростанням переміщуваного ним товарів і вантажів, мають усі підстави дивитись косо на це «середньоазіатське самоуправство».
З огляду на той факт, що такого роду навчання відбудуться вперше, а влада країн-учасниць їх «благословила», певно учасники майбутніх навчань таки відчули певну загрозу того, що це «приглушене незадоволення» з боку неврівноважених кремлівських чекістів та іранських аятол може набути якогось практичного втілення».
І Кремлю, і Тегерану зараз ну дуже «не завадять» якісь чергові трабли в одній із чутливих «точок» світової геополітики, з цілої низки причин.
автор – Костянтин МАШОВЕЦЬ, військовий оглядач, група «ІнфоСпротив»
