Тарас Бебешко:
Війна, що її підло розпочав агресор, показала інерційність і повільність практично всіх міжнародних інституцій, системи міжнародного права – сучасної архітектури світу загалом.
Ця архітектура просто не встигає за “швидким світом”, пасує під натиском тварного. Довго культивована теза про верховенство “інституцій та процедур” виродилася у верховенство “бюрократій та гачкотворчості”.
І, зрештою, людство втратило людяність.
Але в той же час війна показала можливість і здатність багатьох народів до співпраці та співорганізації.
Ми стверджуємо, що насильство будь-якого й кожного одного (методу, способу, підходу тощо) веде до його виродження та збочення.
Мислення – вироджується в нелюдяність.
Воля – вироджується в насильство.
Етика – вироджується в тоталітаризм.
У цей час війни, коли мужність глобального українства, разом із багатьма народами, протистоїть тварному, ми дерзаємо помислити і створити Світ Міри, де Мислення, кероване Етикою, проявляється в множинах Волі.
Ми закликаємо кожного, хто мислить і воліє, до спів-мислення та спів-творення Преображення Світу.
Сергій Дацюк:
Нинішній світ виявився влаштований так, що дійшов до порога ядерної війни. Цілий світ зайшов у глухий кут, і для виходу з глухого кута потрібне перетворення світу в контексті відродження мислення.
Для виживання потрібний розум. Проте мислення – не розум. Мислення не потрібне ні для виживання, ні для еволюції, ні для технологічного прогресу, ні для сталого розвитку, ні для реформ. Мислення потрібне лише радикального перетворення під час війни, кризи чи інших причин глобальної руйнації та перебудови світу. Нормативне мислення, що має власні імена (філософія, наука, методологія, технологія), не є власне мисленням.
Сьогодні мислення повсюдно втрачено у світі: на Заході, у Росії, у Китаї, в Індії та в інших країнах. Мислення може проявитися всередині тиску війни як супровід здійснюваних радикальних перетворень.
У виникаючому мисленні необхідно потрібно чітко прокреслити картину єдності у різноманітті – початки майбутнього перетворення світу й створення Людства, означити інакші орієнтації та установки майбутнього Людства, намітити організацію множинності співжиття Людства, окреслити контури світових порядків Людства та закласти правові концепції їхньої недомінаційної спільності.
Порядок денний мислення-перетворення: непрацююча ООН, непрацююча система міжнародної безпеки навколо НАТО, непрацюючі структури МВФ і СОТ, непрацююча система соціального договору та соціальної самоорганізації, яка під час епідемії перетворена на систему глобального цифрового контролю та примусу.
Ми вже думаємо про це. Ми прагнемо не лише свободи українців, але й свободи мислити майбутнє Людства.
Ми поки що не знаємо інтелектуальних груп, які б це обговорювали.
Ми шукаємо мислячих людей у всьому світі, щоб подумати над його перетворенням.
Сергій Корсунський:
Нинішня війна не може і не матиме іншого результату, окрім перемоги України.
Перемога України – це побудова нового світу, в якому справедливість, безпека та гармонія стануть такими ж основними принципами буття, як уже гідність, свобода та рівність.
Система взаємин, у межах якої досі існувало людство, досягла своєї протилежності.
У нинішніх безпекових структурах право вето належить агресору; найбільша майнова нерівність існує у країні, яка декларує ідеологію особливого соціалізму; держави, які найбільше постраждали від колишніх агресій проти себе, підтримують війну; виступаючі за економію ресурсів є найбільшими їх споживачами; претенденти на духовність благословляють насильство і руйнують храми.
Очевидно, що світоустрій на рівні держав, міждержавних та позадержавних утворень має бути переосмислено.
Опираючись ворогові, Україна закладає передумови створення майбутнього. Проявляються найбільш приховані суперечності та зв’язки, виникають нові та зникають старі імена.
Але Україна має стати і творцем майбутнього, яке необхідно помислити.
Цей шанс упустити не можна. Війни змінюють світ. Ми не звали цю війну, але маємо вийти з неї з розумінням мети та засобів.
Це варте будь-яких зусиль. Потрібен діалог між усіма мислячими.
Володимир Нікітін, Ірина Суліковська:
Напад Росії на Україну і жорстока, з безліччю військових злочинів війна, показали, що сьогодні немає механізмів її завершення, і тим більше попередження глобальних конфліктів у майбутньому, включаючи можливість атомної війни, пандемій, техногенних катастроф, масових міграцій…
Створення ООН після світових воєн було значним кроком в усвідомленні та регулюванні нашого сусідства на рівні країн та націй, але сьогодні проблеми глобального світу подібними механізмами не вирішуються. Серед інтелектуалів та політиків, як і раніше, обговорюються підходи до ремонту існуючої системи, а не виходу на інші рівні усвідомлення, мислення та організації.
А чи можна жити інакше і якщо не так, то як?
Принциповим є питання – чи шукаємо ми одну правильну універсальну модель співжиття в ідеї глобального світу, чи припускаємо співіснування різних форм бачення майбутнього та співжиття, шукаємо способи їх спільного недомінаційного спів-буття?
Ціна глобальної реалізації єдиної моделі непомірно висока – зникнення різноманітності культур і ландшафтів, різноманіття форм усвідомлення та осмислення нашого майбутнього, аж до зведення мислення до простих нормативних форм. Тобто суспільство без майбутнього, з редукцією безлічі бачень, мислень, традицій, культур – ось що сьогодні відбувається. Саме примітивізація свідомості росіян уможливила війну з Україною.
Ми вважаємо, що потрібен новий крок, який дав би можливість інтереси різних спільнот співвідносити в ширшому контексті єдиного Людства, спільної Землі та Космосу…
Потрібен перехід від ідей сталого розвитку того, що є, до глибокого перетворення нашого мислення та форм взаємовідносин між собою та зі світом, відповідно до завдань виживання та подальшого просування Людства.
У цьому мисленні по-інакшому розуміється Людина і людяність, порядок взаємин між людьми, спільнотами, природою… допускається можливість здійснення різних моделей співжиття. Потрібні відповідні дослідження, інакші освіта та форми інтелектуальної комунікації.
Ми запрошуємо інтелектуалів та дослідницькі групи до обговорення проблем Людства та інших форм співжиття у цьому контексті.
Сергій Сорока:
Світ довго перебував в “теплій ванні” після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, сподіваючись, що демократія і свобода природнім шляхом завоює весь світ. Натомість вже з кінця 90-х авторитарні режими в Росії, Китаї, Туреччині, Ірані та інших країнах почали відроджуватись та нарощувати свій економічний та воєнний потенціал, претендуючи на розширення свого домінування на сусідні країни і весь світ.
Світ споживання, орієнтований та зростання ВВП, посилив екологічні, економічні, фінансові та соціальні проблеми більшості країн світу і планети Земля загалом. І ці проблеми існуюча система світопорядку з її міжнародними та національними інституціями не тільки не спроможна вирішити, але й не спроможна усвідомити.
Не тільки авторитарний світ, але й демократичні країни через повселюдне поширення так званого “нормативного мислення” стали бар’єром для власне вільного мислення, вільних дискусій та проектування нового майбутнього. Різними нормами та стереотипами накладені табу на осмислювання та обговорення навіть в інтелектуальних середовищах гострих соціальних, екологічних, гендерних, релігійних, міжнаціональних та інших питань. І це не тільки в країнах з авторитарними режимами!
Напад Росії на Україну остаточно засвідчив неспроможність існуючого світопорядку – безсилими виявилися ООН, НАТО, міжнародне право. Війна з Україною фактично завершила список проблем, з якими не змогла впоратися організація глобального світу – економічні кризи, голод, зміна клімату, пандемії.
Світ геополітики, створеної після ІІ Світової Війни, закінчується на наших очах. Україна довела своє право участі у Новому світі. Обговорення Нового світу треба розпочинати вже сьогодні.
Україна може стати пілотним проектом для побудови суспільства на нових засадах – співволодіння, співуправління, множинність, недомінація.
Ми пропонуємо вже сьогодні – у найдраматичніші дні війни проти України – ініціювати міжнародний діалог провідних світових інтелектуальних груп з архітектури Нового світу.
Для нас було б високою честю разом із інтелектуальними групами, політиками та іншими громадянами СВІТУ, здатними до стратегічного мислення чи просто мислення, зробити свій внесок у побудову повоєнного світу.
Юрій Чудновський, Костянтин Паршин:
Україна переможе!
Перемога України – це зародження нового світу.
Через смерть, кров та горе невинних людей в Україні світ побачив безперспективність існуючого світопорядку, злочини проти людства та людяності, яким світ не зумів запобігти.
Через страждання та війну за виживання Україна відкриває світові можливість зміни. Через безпрецедентну співорганізацію українства світу явлено інакшу перспективу. Ця перспектива полягає у прояві Мислення та Волі, незалежно від етнічної приналежності, релігії, громадянства, мови.
Розмову про Майбутнє Людства ініціює Україна.
Потрібен новий крок, який дав би можливість інтереси різних спільнот співвідносити в контексті єдиного Людства.
Існуючий устрій глобального світу не вирішує важливі проблеми сучасності.
Ми працюємо. Роботу над Новою архітектурою Людства ми розпочали кілька років тому. Ми шукаємо людей, які мають своє бачення Майбутнього Світу та готові обговорювати своє бачення серед інших. Ми не претендуємо на домінацію своїх уявлень. Ми розраховуємо розгорнути та брати участь у світовій розмові про Майбутнє Людства.
Ми вважаємо, що Майбутнє Людства може будуватися навколо інтелектуальних груп та центрів, здатних обговорювати та домовлятися з приводу Майбутнього Світу та Людства. І ми переконані, що Україна матиме гідне місце і в такій розмові, і в будівництві спільного Майбутнього.
Джерело: УП
