додому ПОЛІТИКА ЗНОВУ МАЙДАН 

ЗНОВУ МАЙДАН 

100

Знову навколо Майдан. Знову прорізаний людський простір станом горіння та служіння великому спільному. Невимовному та невизначеному … але неймовірно рідному. Рідному до «гусячої шкіри» та солодкого тремтіння серця.

Майдан на всю Україну. Знову величезна кількість людей українських натхненно та несамовито захищає своє право. Право, як концентровану-інтегральну волю вирішувати самостійно питання щодо свого майбутнього.

Знову є «сцена». Абсолютно відірвані та пусті. Але, наділені якимось формальними «ярликами». Чомусь саме вони, як і раніше узурпували право говорити від усього людського потоку. Чомусь саме вони проходять в двері посольств іноземних держав, виступають від імені Народу … Ведуть невідомо які переговори та домовляються підкилимно про своє, виключно своє.

Знову горить у серцях невимовна жага жити в прекрасній та незалежній країні. Розкриваються у прекрасних вчинках людей уся велич Українства. Жертовність та самоорганізація, відповідальність та відданість спільній справі, велична Любов до життя у кожному русі та кожному слові. І навіть без слов. На самих почуттях та палаючих очах.

-ads-

І знову немає байдужих. Або люди у процесі проявлення себе через спільне служіння власній ідентичності, або вкрай неприйнятна-непримиренна позиція в купі з лютою ненавистю. Звичайно є знову, і їх чимало, так звані кон’юктурщики. Вони приєднаються до переможця. Знову …

Українські Майдани, це не просто збіговиська натовпу. Це не табуни безсловесних охудоблених рабів, яких звели «гавтобусами від адміністрації» на політичний забій. Це не мітинги людей, які продали власне сумління та майбутнє своїх дітей.

Український Майдан можна завжди впізнати через відсутність відомих командирів, великий лідерів нації, нахом’ячених пик псевдополітиків та чиновницьких розпоряджень.

Український Майдан йде від сердець, які горять полум’ям Любові, безкорисного служіння громаді. Світить живими очима живих людей, які усвідомлюють власну красу та силу.
Знову вогонь Майдану не дає ані спати, ані їсти. Знову цей самий вогонь примушує робити більше, ніж зробив за минулий день. Знову це полум’я живого вогню примушує відмовлятись від грошей, від посад, від непристойних пропозицій бариг та щурів з владних кабінетів …

І знову … велике побоювання, що щури та негідники скористаються моментом та знову продадуть Україну. Продадуть немов дикуни, за брязкальця та буси, бо жодним чином не відчувають величності та божественності Української унікальної ідентичності.

Автор: Олександр Новохацький

Джерело: Facebook

попередня стаття38 днів зламаного життя країни 
наступна статтяПРО ЛЮБОВ, ГНІВ, ЖАЛІСТЬ ТА СМІХ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я