Знаю багато хто із моїх знайомих прагнув би так – одним махом всі вегани, все органік, жодних промислових викидів і жодних кульочків. А чи чули ви про Шрі-Ланку?
У квітні уряд Шрі-Ланки заборонив імпорт хімічних добрив, пестицидів і гербіцидів, щоб стимулювати органічне землеробство і красиво зробити країну першою в світі, яка практикує тільки органічне сільське господарство. Все, як у нас, а давайте ррраз! і ми перші у світі.
І от вже 31 серпня президент країни був змушений ввести надзвичайний економічний стан, щоб стримати зростаючу продовольчу інфляцію, девальвацію валюти і кризу валютних резервів.
Додамо до радикальної реформи трохи локдаунів і що ми маємо на початку вересня. Ціни на повсякденні продукти харчування, такі як цукор, рис і цибулю, виросли більш ніж в два рази; ціни на гас і газ для приготування їжі ростуть; прогнозується, що в жовтні урожай чаю впаде; і є побоювання з приводу скорочення виробництва інших найважливіших експортних культур, таких як кориця, перець, каучук, кардамон, гвоздика, мускатний горіх, листя бетеля, какао і ваніль.
В даний час криза досягла такого ступеня, що колишній генерал армії був призначений «генеральним комісаром життєвоважливих служб» для проведення рейдів та захоплення запасів продовольства. Генералу було доручено забезпечити продаж продукції за державними цінами. Шрі-Ланка є нетто-імпортером продовольства.
Проведене опитування фермерів показало, що 90 відсотків використовують хімікати для ведення сільського господарства, а 85 відсотків очікують значного скорочення врожаю, якщо їм не дозволять використовувати добрива.
Більше того, опитування показало, що тільки 20 відсотків фермерів володіють знаннями для переходу на повністю органічне виробництво. 44 відсотки фермерів відчувають зниження врожаїв, а 85 відсотків очікують падіння врожайності в майбутньому.
Дослідження також показало, що багато ключових культур в Шрі-Ланці залежать від інтенсивного використання хімічних речовин для вирощування, причому найбільша залежність спостерігається на рисових полях – 94 відсотки, за якими слідують чай і каучук – по 89 відсотків у кожному.
На думку експертів, дослідження порівняння врожайності органічних і традиційних культур показують, що по всіх культурах середнє зниження врожайності в органічному сільському господарстві в Шрі-Ланці становить близько 19-25 відсотків. Це показує, що перехід одним махом до органічного вирощування являє собою явну і неминучу загрозу продовольчій безпеці країни.
Усюди потрібен здоровий глузд і компроміс
Професорка Сабіне Зікелі з Центру органічного землеробства при Університеті Хоенгейма в Німеччині каже, що швидкий перехід на органічне виробництво може загрожувати продовольчій безпеці країни. “Ви не можете просто раптово змінити ці традиційні системи вирощування, вам потрібні перехідні періоди”, – каже вона.
“В органічному землеробстві нормальний перехідний період адаптації … приблизно три роки або навіть довше, залежно від країни”. (У Данії, яка першою переходила на органік, він тривав близько п’яти років).
У 2008 році Бутан запровадив політику 100% органічності до 2020 року. Але досягти цієї мети вдалося дуже відносно, і нещодавнє дослідження показало, що врожайність органічного сільського господарства, яку він запровадив, була значно нижчою, що призвело до зростання залежності від імпорту.
Шрі-Ланка тепер може зіткнутися з подібною ситуацією, говорить професорка Зікелі, яка є співавтором цього дослідження.
Національний експерт д-р Паракрама Ваідьянатха зазначив: «Рішення президента Шрі-Ланки повністю перейти на органічне сільське господарство може привести до повсюдного голоду, як це сталося на Кубі в 1990-х роках.
Органічне землеробство – невелике явище в світовому сільському господарстві, що становить всього 1,5% всіх сільськогосподарських угідь, з яких 66% становлять пасовища. І нинішня економічна криза може посилити загрозу її продовольчій безпеці.
А що як всі стануть раптово веганами, а що як всі їстимуть тільки органічне… Повертаючись до фактів. Тільки в 16 країнах світу понад 10% земель зайнято органічним сільським господарством, Україна – близько 1% (це коло 700 органічних ферм 4-те місце по постачанню органік продукції в Європу) і розмова йде про перехід до 2-3%. Вацлав Смил (заслужений професор Університету Манітоби) в 1999 р підрахував, що 40% тодішнього (1999) світового населення, яке складало 6 мільярдів чоловік, були живі завдяки процесу Габера-Боша по синтезу аміаку, сировини для карбаміду, і не померли від голоду через дефіцит хліба.
Тому варто добре подумати перш ніж поступово відійти від традиційного сільського господарства, навчаючи фермерів технологіям органічного землеробства, але і це не означає успіху.Ситуація з раптовими такими переходами насправді приведуть до чергових екологічних катастроф. Це моя суб’єктивна думка.
Зернові на корм для вирощування стейків, раптово змінюють мигдальні поля для виготовлення рослинного молока. Авокадові поля висушують вже цілі континенти на поливи. А втрата врожайності зазвичай приводить до вирубки останніх лісів і нац парків. Тай біочар (насичене деревне вугілля, як добриво) може вилитись в масове випалювання деревини, як це сталось в Болівії за часів інків, та й нашої хваленої культури Трипілля.
І нічим хорошим це не закінчиться для екології. Потрібен більш усвідомлений науковий технологічний підхід. Прийняти закон на рівні президента, так це ми можемо. Особливо для рейтингів і політичних бонусів, світового визнання стати першими. Але що це дасть насправді.
Перейти на 100% органікДля цього потрібні по перше освітні програми для фермерів. Це не так просто вирощувати їжу без знань в умовах кліматичних змін. Це я по собі скажу. Коли їздиш на городі по рудих слимаках, як на ковзанах. Виникає багато питань, як їм протидіяти. Культура споживання їжі теж має значення.
Потрібно прививати культуру споживання місцевої натуральної їжі. Це необхідна складова сучасного виживання. Бо завтра банани наприклад можуть просто зникнути. А ми без них схоже не можемо навіть улітку. Ми звикли до селекцій і уяви не маємо, як готувати з дикоросів, що ростуть без хімічної обробки. Ні, це не питання того, хто довше проживе веган чи мясоїд, всі живуть приблизно однаково.
Питання збереження біорізноманіття, бо корови потрібні планеті не лише для молока і м’яса, а ще й для зупинки опустелювання наприклад південно східної частини України.Хімічна обробка теж змінюється. На зміну бочковим поливалкам приходять дрони і точне землеробство, що зменшує використання пестицидів в рази. І збільшує ефективність і врожайність. Можливо варто дивитись і в цей бік також. Тим більше Україна має власні розробки цих дронів і технологій.
Тепличні господарства і крапельний полив можуть збільшувати ефективність вирощування їжі на 500-800% без пестицидів виключно натуральною обробкою. Приклад Нідерланди, топ експортер овочевих культур у світі при мізерних площах.Наша проблема лише в тих непомірно гігантських площах, що використовують на експорт зернових і олійних, їх явно забагато.
Але це питання швидше до світової глобальної економіки, яка нераціонально використовує ресурси планети.І локалізм і просвітництво може стати відповіддю. Пермакультура, лісосади, натуральне, регенеративне і біодинамічне землеробство. Адже можна і по іншому, але поступово і виважено. Чи як ви кажете?На фото Грядки Володимира Розума, вітчизняна розробка натурального землеробства.
#органік #перехід #зеленийкурс #пермакультура #локалізм #агротехнології
Автор: Максим Залевський
Джерело: Facebook
