Главная Культура Все мине: знову давнє царство

Все мине: знову давнє царство

6

Олександр НИКИФОРЧАК

Де ще можна шукати легендарну країну золота та коштовностей, як не там? Давня цивілізація, в існування якої спочатку, побачивши справді грандіозні та величні навіть у вигляді руїн залишки колосальних древніх споруд, європейські мореплавці та дослідники просто не могли повірити.

Не вкладалось їм в голові, що це залишки давнього царства, яке постало руками місцевих жителів, нащадкам яких вони несли цивілізацію — в європейському розумінні звісно. Мандрівники приписували це древнє царство і древнім фінікійцям, і давнім римлянам, і тій таки цариці Савській, яка, можливо тут правила — тут і розшукуваний багато віків Офір, Африканське Ельдорадо.

Розміщувати тут країну золота був сенс не лише через залишки руїн давніх величних споруд, але саме через золото: цікаво те, що основним заняттям жителів того давнього царства було якраз видобуток, обробка та торгівля цим коштовним металом. Таки дійсно є резонним тут шукати давнє царство цариці Шеби!

Золото тут добувають і тепер, воно як і колись є однією з основ достатку мешканців країни, хоча про достаток…, втім, зараз не про це розмова.

Золото (разом з іншими багатствами надр) до того ж і стало однією з причин, що зрештою (після низки перипетій та підкорення іншим місцевим царство, занепаду і забуття) країна стала колонією Великої Британії. Ці землі (а занесло нас в пошуках африканського Ельдорадо з країв Останнього Лева Абіссинії до Південної Африки) в часи колоніальних захоплень європейських країн були дійсно ласим шматком — багаті надра, багата природа і тубільці, яких чи то силою, чи обманом можна примусити працювати на заморських колонізаторів.

Давнє царство впало від навали зулусів. Зрештою в царя загарбників англієць Сесіль Родс отримав право обмеженого користування надрами та видобування корисних копалин, золота (цікавило найбільше зрозуміло) в тому числі. Але обмежена концесія… Як у приказці: зав’яз кігтик — то й пташці кінець! Не дуже зважали англійці на владу тубільного царька, надто вже багатств тут було. Європейських шукачів золота та інших коштовностей, переселенців-колоністів більшало, де силою, де за принципом «Поділяй і владарюй», де просто обманом добивались зайди заокеанські свого, стали ці землі зрештою колонією Великобританії.

Звалось оте багате золотом давнє царство Зімбабве, як і зараз ця країна зветься. Та це не кінець нашої розмови, як і не кінець наших пошуків легендарного африканського Ельдорадо — Офіру. Все лише починається, хоча дещо й минає, я не даремно ілюстрацією блогу зробив монету з зображенням міфічного птаха Хунгве. Там теж загадка! Порозслідуємо!

Але поки перерватись треба, наступного разу продовжимо, зараз — традиції час: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше — на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію