Олександр НИКИФОРЧАК
Де ще можна шукати легендарну країну золота та коштовностей, як не там? Давня цивілізація, в існування якої спочатку, побачивши справді грандіозні та величні навіть у вигляді руїн залишки колосальних древніх споруд, європейські мореплавці та дослідники просто не могли повірити.
Не вкладалось їм в голові, що це залишки давнього царства, яке постало руками місцевих жителів, нащадкам яких вони несли цивілізацію – в європейському розумінні звісно. Мандрівники приписували це древнє царство і древнім фінікійцям, і давнім римлянам, і тій таки цариці Савській, яка, можливо тут правила – тут і розшукуваний багато віків Офір, Африканське Ельдорадо.
Розміщувати тут країну золота був сенс не лише через залишки руїн давніх величних споруд, але саме через золото: цікаво те, що основним заняттям жителів того давнього царства було якраз видобуток, обробка та торгівля цим коштовним металом. Таки дійсно є резонним тут шукати давнє царство цариці Шеби!
Золото тут добувають і тепер, воно як і колись є однією з основ достатку мешканців країни, хоча про достаток…, втім, зараз не про це розмова.
Золото (разом з іншими багатствами надр) до того ж і стало однією з причин, що зрештою (після низки перипетій та підкорення іншим місцевим царство, занепаду і забуття) країна стала колонією Великої Британії. Ці землі (а занесло нас в пошуках африканського Ельдорадо з країв Останнього Лева Абіссинії до Південної Африки) в часи колоніальних захоплень європейських країн були дійсно ласим шматком – багаті надра, багата природа і тубільці, яких чи то силою, чи обманом можна примусити працювати на заморських колонізаторів.
Давнє царство впало від навали зулусів. Зрештою в царя загарбників англієць Сесіль Родс отримав право обмеженого користування надрами та видобування корисних копалин, золота (цікавило найбільше зрозуміло) в тому числі. Але обмежена концесія… Як у приказці: зав’яз кігтик – то й пташці кінець! Не дуже зважали англійці на владу тубільного царька, надто вже багатств тут було. Європейських шукачів золота та інших коштовностей, переселенців-колоністів більшало, де силою, де за принципом “Поділяй і владарюй”, де просто обманом добивались зайди заокеанські свого, стали ці землі зрештою колонією Великобританії.
Звалось оте багате золотом давнє царство Зімбабве, як і зараз ця країна зветься. Та це не кінець нашої розмови, як і не кінець наших пошуків легендарного африканського Ельдорадо – Офіру. Все лише починається, хоча дещо й минає, я не даремно ілюстрацією блогу зробив монету з зображенням міфічного птаха Хунгве. Там теж загадка! Порозслідуємо!
Але поки перерватись треба, наступного разу продовжимо, зараз – традиції час: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію
