Домой Топ Новости РІК МІНСТРАТЕГПРОМУ. ВИПРАВДАНИЙ ОПТИМІЗМ

РІК МІНСТРАТЕГПРОМУ. ВИПРАВДАНИЙ ОПТИМІЗМ

36

На днях виповнилося рік від створення Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України. За цей період команді Віце-прем’єр-міністра – Міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського вдалося не лише зберегти галузь від колапсу, але й дати поштовх розвитку таких індустрій як авіабудування. 

Нещодавно уряд нарешті ухвалив нову Державну цільовунауково-технічну програму розвитку авіаційної промисловості України, яка розрахована до 2030 року. Нагадаю, Законом України «Про розвиток літакобудівної промисловості» №2660 від 12.07.2001 літакобудування визнано пріоритетною галуззю економіки України, а науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи зі створення нової авіаційної техніки віднесені до категорії критичних технологій. Однак, попередня програма розвитку вітчизняного авіапрому закінчила термін дії ще 12 років тому і всі попередні керівники по великому рахунку ігнорили тему. 

Вперше за роки незалежності ДП «Антонов» в кінці 2020 року отримав замовлення під державні гарантії на будівництво трьох військово-транспортних літаків Ан-178-100Р для Міністерства оборони України. Очікується затвердження програми закупівлі Ан-178 для Міністерства внутрішніх справ.

За інформацією Мінстратегпрому, в програмі йдеться про розширення продуктового ряду з проєктування та виробництва авіаційної техніки в Україні з урахуванням потреб створення військово-транспортних літаків і вертольотів нового покоління; навчально-тренувального літака; безпілотних роботизованих літальних апаратів, проєктів авіації загального призначення, інженерної інфраструктури.

-ads-

За умови реалізації «Програми 2030» у повному обсязі до 2030 року буде забезпечений обсяг виробництва авіаційної техніки на загальну суму понад 200 млрд грн, відповідно спрямовані до бюджетів різних рівнів 60-65 млрд грн, збережено не менше 60 тис. і створено близько 8 тис. нових робочих місць, досягнуто зростання заробітної плати зайнятих у галузі у 2-3 рази.

Що важливо, за час роботи Мінстратегпрому підприємствами ОПК України всіх форм власності укладено зовнішньоекономічних контрактів на суму близько 1,4 млрд дол. США. Заслуга в цьому є і керівництва Міністерства, яке активно діяло на міжнародній арені у сфері військово-технічного співробітництва. А це означає робочі місця, збереження технологій і виробничих потужностей та нові розробки.

Окрім того, як зазначає голова підкомітету з питань оборонної промисловості та технічної модернізації Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігор Копитін, Мінстратегпрому вдалося за рік змінити парадигму управління галузями, які роками знаходилися в стагнації. Команда Олега Уруського розробила та затвердила Стратегію реформування ОПК; дала новий поштовх розробці, виробництву та закупівлі ракетного озброєння для забезпечення потреб ЗСУ та актуалізовала Державну цільову програму створення і освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спеціальної хімії. 

Зокрема, в Стратегії розвитку оборонно-промислового комплексу України, введеної в дію Указом Президента України від 20 серпня 2021 року № 372/2021 йдеться про “припинення Державного концерну «Укроборонпром» шляхом його перетворення та його підприємств-учасників у вертикально-інтегровану структуру (із забезпеченням правонаступництва за зобов’язаннями перед державою за запозиченнями, залученими під державні гарантії), яка буде об’єднувати галузеві науково-виробничі об’єднання та підприємства прямого підпорядкування”. 

Серед цілей, яких планується досягнути вже на другому етапі реалізації Стратегії (2023 — 2024 роки) передбачається: вдосконалення системи стандартизації продукції, зокрема впровадження стандартів міжнародної організації із стандартизації (ISO), НАТО та Європейського Союзу, гармонізації її з аналогічними системами закордонних споживачів і виробників продукції, а також системи контролю (сертифікації) якості імпортної продукції військового призначення і подвійного використання. 

Як приклад роботи Мінстратегпрому можна назвати активізацію роботи над українською ракетною програмою, зокрема підготовку запуску у серію оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан», який розробило КБ “Південне”. Цікаво що це саме той ракетний комплекс, створення якого так вперто намагався згорнути екс-міністр оборони часів Януковича — Павло Лебедєв. Його, доречі, небезпідставно СБУ підозрює в державній зраді. 

Як людина, яка у свій час мала стосунок до системи РНБОУ, можу сказати, що до практичної реалізації багатьох питань,про які говорить нардеп, попередні команди управлінців ОПК навіть не доходили. І проблема була не у корупції в оборонці мирного часу. Перш за все, менеджерам галузі бракувало політичної волі. 

Ще рік тому, коли з’явилося повідомлення про ідею утворення Мінстратегпрому, деякі мої колеги поставилися до неї досить скептично. Тоді мейнстрімом була ставка на роздержавлення, корпоратизацію та дерегуляцію промисловості. Вважалося, що потрібно максимально вилучати державу з управління економічними процесами. 

Проте, сувора реальність завдала потужного удару по вульгарному лібералізму “соросят”. 

У воюючій країні потрібен не лише потужний військово-промисловий комплекс, але і конкурентна стратегічна промисловість. Будівництво літаків, гелікоптерів, приладів тощо є тим кластером наукоємких виробництв, які не дають остаточно перетворити Україну в “аграрну супердержаву”.

Віталій КУЛИК, політолог
Предыдущая статьяГосударству от бизнеса: спасибо за вмешательство
Следующая статьяСв. Хильдегарда Бингенская и мы

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь