У бізнес-центрі «Леонардо», відбулась прес-конференція на тему: «Перспективи судової реформи: коли в Україні буде справедливий суд?»
Правник Олександр Палій та політолог Володимир Фесенко підняли болючі питання, що турбують суспільство, втомлене діяльністю не дуже справедливого і не надто авторитетного українського правосуддя. Згідно статистики Єврокомісії, Українська держава давно вже є лідером за кількістю програних своїм громадянам справ у Європейському суді з прав людини. А за порівняльним аналізом балансу довіри/недовіри до судової системи, суддів, ми взагалі відірвалися від інших аутсайдерів на кілька пунктів униз.
В реформі судочинства найбільше зацікавлений приватний бізнес, вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко. Органи правосуддя давно вже перетворилися у комерційні заклади. І з цим вже треба щось робити.
“Якщо раніше брали хабарі за неправедне рішення, коли треба було або зменшити покарання, або вивести з-під покарання, то зараз беруть гроші за абсолютно справедливе рішення. Боротьба з корупцією має бути одним із інструментів судової реформи” – зауважив Фесенко.
Експерт із правових питань Олександр Палій наголосив, що існує загроза втратити конкретну суть та основну мету подальшого розвитку правосуддя – утвердження верховенства права через забезпечення: по-перше, доступності правосуддя; по-друге, справедливої судової процедури; по-третє, незалежності, безсторонності та професіоналізму суддів; по-четверте, юридичної визначеності, однаковості судової практики; по-п’яте, відкритості судових рішень; по-шосте, невідворотності юридичної (дисциплінарної) відповідальності суддів та, як результат, – забезпечення ефективності судового захисту.
Володимир Фесенко зазначив, що розробники концепції судової реформи Олександр Лавринович і Андрій Портнов мають уникнути ризику політизації цього документу. Адже від довіри політикуму, активних громадян, бізнесу буде залежати чи зможе ця система працювати.
Втім, європейські структури вже сьогодні зазначають, що обмежитися виключно змінами у судовій гілці влади Україні буде важко. Венеціанська комісія звертає увагу на те, що деякі проблеми безпосередньо походять від положень Конституції. Тому Комісія рекомендує не обмежувати судову реформу рівнем законодавства, а провести глибоку конституційну реформу з метою закладення міцних підвалин сучасної та ефективної судової системи у повній відповідності з європейськими стандартами.
Виконавча влада, втім, не завжди відповідально ставиться до співпраці із європейськими структурами. Так Олександр Палій порівняв призначення Ківалова до складу Венеціанської комісії із призначенням Черновецького до складу Вищої Ради Юстиції.
“Що ми знаємо про пана Ківалова: кожен громадянин України знає це прізвище за події 2004 року навколо ЦВК, всі пам’ятають так званий “транзитний сервер” і позицію з цього приводу С.Ківалова. Далі, якщо брати його коротку біографію, він після перемоги В.Ющенка зосередився на роботі в Одеській національній юридичній академії, де створював цілу імперію, відбираючи у вузів майно. 4 заклади постраждали: приватна школа АСТР, Одеська національна морська академія, Профтехучилище № 17 і Одеський коледж стандартизації та сертифікації. У 2009 році був скандал з приводу лобіювання С.Ківаловим підвищення суддів з числа найбільш лояльних до нього. Є небезпека того, що ось таким чином буде проводитись і судова реформа”, – резюмував експерт.
Роль, відведена Верховній Раді у процедурі безстрокового обрання суддів на посади і в порядку звільнення суддів, є несумісною з незалежністю судової системи. Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів про стандарти незалежності судової системи і незмінюваності суддів, “судова влада має бути незалежною від виконавчої та законодавчої гілок влади, що передбачає свободу від неналежного зв’язку з цими органами та від їхнього впливу” (пункт 11).
У зв’язку з цим законодавчі ініціативи потребують радикальних змін. Зокрема, – позбавлення безпосереднього впливу парламентарів на призначення та звільнення суддів. Це може бути компенсовано насамперед зміцненням статусу незалежних органів суддівського самоврядування, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, зміненням природи, засад формування та організації діяльності Вищої ради юстиції.
Обидва експерти погодилися із думкою, що Україна має рухатися у напрямку європейських стандартів права.
