Олександр НИКИФОРЧАК
Той випадок, коли ти зробив державною релігією віру в єдиного бога, а натомість тебе самого теж богом зробили. Хоч це абсолютно протирічить нововведенню, але все логічно та без протиріч. Як таке може бути? А запросто! Далі про це, про непротиречиве протиріччя, під музичний https://youtu.be/CRSC9DaChks акомпанемент як завше.
Що є джерелом влади? Як вона набувається? Яка її першопричина? Ні, Конституцію та інші подібні закони ми цитувати не збираємось – наш блог про монети, а не про юриспруденцію. І одна лише монета краще всіх кодексів може пояснити: як була (і чому) успадкована влада імператора Костянтина Великого.
Вже в котрий раз наша розповідь торкається однієї і тієї ж події – трагічної та оповитої покровом таємниці вже майже сімнадцять століть. Зрозуміло – вона мала стосунок не лише для тогочасних подій, вона визначила хід історії – нашу сучасність фактично. Похорон імператора Костянтина Великого, кому вигідні були ті події під час цього ритуалу та хто використав їх на свою руку.
Ми розглядали дві версії – версію “вигодоотримувачів” та версію отруєння імператора та помсти за це. Сьогоднішня розповідь певною мірою підтвердить обидві.
Що імператор Костянтин Великий не планував помирати (хоч цю подію не сильно і поплануєш), хоч і тяжко хворів (вважають однією з причин, крім боязні помсти давніх богів за несправедливу страту сина Криспа, прийняття християнства державною релігією – священники обіцяли йому зцілення), свідчить те, що він не призначив спадкоємців по собі. Навіщо думати за приємника, якщо ще сам володарювати маєш намір. І саме його несподівана смерть з одного боку запустила оту трагічну різанину на похоронах, коли багато його родичів загинуло (ймовірні отруйники та претенденти на владу), з іншого боку панувала повна розгубленість і серед знаті, і серед простолюду: хто буде наступником влади великого імператора.
А ось тут саме про джерело влади та на підтримку версії “вигодоотримувача”. Ніхто з античних істориків та літописців не може достеменно назвати причину, чому солдати та армія підтримали кандидатури синів Костянтина: “Ми будемо коритись лише синам великого Костянтина!” вигукували вони. Чому? Адже ці сини нічим особливим не вирізнялись, слави не набули, ще й молодими були – Константу було 14 років. Один з синів, який дійсно здобув славу та повагу, вже з десять років страчений був, Крисп, якого ми згадували Спалах та тління. Знову: чому?
Відповідь дає Зосима, візантійський історик V століття. Констанцій – єдиний з синів імператора, як ми вже раніше це згадували, був присутнім на похоронах батька. Він швидко зорієнтувався в ситуації, тут ще й про роль випадку в історії можна згадати, саме Констанцій і підбивав солдатів кричати про єдиноможливу підтримку ними лише тільки синам померлого.
Це і стало тим джерелом влади, причиною, що саме сини Костянтина Великого її успадкували, адже в Давньому Римі перехід влади по родинним зв’язках радше виняток, лише один такий випадок був до цього в історії: наслідування імператору Марку Аврелію Коммодом (архітектор занепаду Римської імперії, пригадаймо: Архітектори успіху), імператор Галлієн, але він владу не успадковував, а був співправителем, а не спадкоємцем. В інших випадках сини були лише співправителями, при втраті влади батьком її втрачали й вони (найчастіше разом з головою).
Влада синів імператора Костянтина Великого трималась в значній мірі на авторитеті батька, це так чи інак підтверджують всі античні джерела. І саме для підтримання цього авторитету померлий був обожнений, це було звичним для давньоримських імператорів, але для християнської релігії це було кричущим протиріччям та попранням догм. А от для зміцнення влади це якраз абсолютно логічно та виправдано.
На честь посмертного обожнення Костянтина Великого і було карбовано 337-340 рр. монету – героїню нашого блогу. Останню монету на честь обожнення давньоримських імператорів.
Ось так буває – монета усунула всі протиріччя, мені ж залишається традиційне: хочу подякувати читачів моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію
Далі буде!
Не перемикайтесь!
