Дмитро Сагін
Після другого туру президентських перегонів фронтом політичних дій стане місто Київ. У перспективі „бойові дії” триватимуть кілька місяців.
На тлі «глобальних» розборок у стінах парламенту проблеми місцевої влади часто стають непоміченими. Фігури Омельченка та Черновецького затьмарювали увесь склад КМДА – представницького органу, між іншим. Про справи на районному рівні – мова навіть не йде. Тим не менше, мер Києва та Голова КМДА в одній особі є серйозним гравцем. Скажімо, той же одіозний Леонід Черновецький, попри імідж «клоуна», провів серйозну політичну лінію, варту пера Макіавеллі. А його рішення, у свою чергу, вимагають схвалення як місцевою радою, так і згодою з політичною лінією на рівні районів.
Хто би не був новим Президентом – чи Юлія Володимирівна, чи Віктор Федорович, Київ – далеко не останнє місто. Як за рівнем символічного капіталу, так і за рівнем місцевого бюджету.
Ще за кілька місяців до 17 січня, політичні партії та їх лідери налаштовували себе на участь до виборів у районні ради міста Києва. Нагадаємо, що вони відбудуться 30 травня 2010 року.
Одна з подій, що лишилися непоміченими з першого погляду, відбулася 9 січня 2010 року, коли було створено так звані «Народні збори» при КМДА. Цю структуру було форсовано запущено зі сторони БЮТ (про що свідчила символіка у залі Будинку офіцерів), так би мовити, для забезпечення указу про громадські ради при органах виконавчої влади. Як показують відгуки у інтернеті, самі збори пройшли майже у ручному форматі, а їх представником при Кабміні було обрано…депутата від БЮТ Валерія Борисова (от і представник «третього сектору»). Громадські ради, створені громадськими організаціями, – це міна заповільненої дії. При вказівці «згори», вони мають право отримувати інформацію адміністрацій відповідного рівня, блокувати укази та формувати групи впливу. Фактично, це був важіль для зняття Черновецького зі сторони Тимошенко.
По виборах, 20 січня, депутат «Нашої України – Народної самооборони» Куликов висловився на підтримку перевиборів мера. Цікаво, що попередні виступи депутата (він є Головою тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування правопорушень посадовцями КМДА) не закінчувалися рішучими заходами.
Зі сторони спікера Володимира Литвина крок було зроблено 18 січня 2010 року, коли від його імені було зареєстровано проект постанови про призначення позачергових виборів депутатів Київської міської ради та Київського міського голови…на те ж 30 травня. Варто зазначити, що колишній товариш по Народній партії Литвина, голова адміністрації Шевченківського району, Віктор Петрович Пилипишин – один із чільних лідерів київської політики. «Колишній» – після його суперечок із Литвином (так званий «Відкритий лист»). Пилипишин відверто позиціонує себе як супротивник Черновецького (організатор референдуму недовіри міському голові). Роль Литвина у цьому процесі є швидше технічна, ніж відстоювання власного інтересу на рівні політики.
Перевибори не лише районних рад, але і місцевих, і міського голови цілком вписуються в сценарій пере форматування чільного міста України по обранні нового Президента. Якщо до першого туру про це не говорилося, то нині – це затертий інформаційний привід. Підготовку до зміни формату Києва з боку БЮТ ми уже згадували вище. Щодо Януковича – у команді Віктора Федоровича було задіяно команду Леоніда Черновецького. Втім, як пише «Українська правда», після результатів по Києву, людина Черновецького у штабі Партії регіонів, Алла Шлапак, мала неприємну розмову з регіоналами. У разі невдачі в другому турі Черновецький тоді стає непотрібним і для Януковича, отже, законопроект Литвина може стати реальністю.
Мерське крісло стає цікавим усім учасникам президентських перегонів. Зокрема, це декларував «почесний третій» – Сергій Тігіпко. Автор припускає, що у разі програшу Юлії Володимирівні теж може бути цікавим крісло голови КМДА. Такий крок може цілком гарно мотивуватися небажанням співпрацювати із тим, проти кого ЮВТ виводила людей у 2004 році, бажанням «працювати більше і на меншій посаді» і подібними меседжами.
На рівні Київради за таких умов у перегонах, швидш за все, братимуть участь (окрім Партії регіонів, БЮТу та Блоку Леоніда Черновецького) Блок Віталія Кличка, «Фронт змін» Арсенія Яценюка, ВО «Свобода» (для подальшого фінансування проекту пан Тягнибок повинен відпрацювати свої 1,5% на президентських змаганнях), КПУ (електорат яких невпинно зменшується). Очікуємо проекту від Пилипишина і, можливо, Литвина та «Нашої України». Очевидно, відбудеться демонстрація «Сильної України» (як варіант – «Сильного Києва» у даному контексті).
Районні ради лишаються ближчими до людей і більш затребуваними. Розмови про відміну пропорційних виборів на цьому рівні , що звучали перед новим роком, затихли. Натомість, ми можемо спостерігати небажання районних лідерів грати у ігри центрових політичних партій. Ми прогнозуємо виникнення на даному етапі локальних виборчих проектів і нових брендів, які раніше не звучали. На підтвердження цієї тези можна привести створення виборчого об’єднання «Майбутнє Голосієва» Олега Корбана.
І наостанок. Ще у вересні минулого року Володимир Литвин заявляв у ефірі «П’ятого каналу», що розробляється сценарій проведення виборів до парламенту у травні 2010 року. У січні 2010 року про такий хід подій висловився Віктор Янукович у програмі «Велика політика» телеканалу «Інтер». Переобрання парламенту, за Януковичем, відбудеться за умови, коли не депутатам не вдасться створити коаліцію.
На думку експертів, президентська кампанія-2010 була надзвичайно скромною. З огляду на сказане вище, застосування зекономленим грошам знайдеться. Як бачимо, за риторикою про рівень виборів, апетити владних політиків і їх господарів зростають – усе починалося з районних рад у місті Києві і загрожує перерости у переобрання Верховної ради України. Зменшення рівня довіри до традиційних політиків може стати поштовхом до створення локальних блоків і виборчих об’єднань. Втім, затягування із оголошенням перевиборів, жонглювання чутками є вигідним для крупних політичних сил, структура яких уже створена і володіє власним бюджетом. У короткочасній перспективі більше шансів на виграш мають більш підготовлені та грошовиті сили.
