Уряд Шмигаля увійшов у фазу стрімкого падіння. Вже майже ніхто не має сумнівів, що восени змінять не лише трьох-чотирьох міністрів, але і самого очільника Кабміну. Піарщики прем’єр-міністра намагаються хоча б якось підрехтувати образ уряду, але воно не допомагає. Криза насувається швидше, чим Шмигаль продукує свої переможні релізи.
6:0. СТАТИСТИКА ПРОТИ УРЯДОВОГО ПІАРУ
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у себе в Telegram-каналі заявив, що економіка України відновлюється після кризи. Виявляється, що «вперше за багато місяців зафіксоване зростання в аграрній галузі на 2,5%. Активне зростання йде по важливих секторах промисловості. Металургія зросла цьогоріч на 7%, машинобудування — на 10%. Крім того, за перші півроку прибуток середніх та великих українських підприємств склав 462 млрд грн. Це на 76% більше, ніж торік. Ці кошти стають важливим джерелом внутрішніх інвестицій та зростання зарплат», – говориться у повідомленні.
Натомість упродовж червня 2021 року зростання індексу виробництва базових галузей (ІВБГ) очікувано сповільнилося до 1.7% р/р, зокрема під впливом вичерпання статистичного ефекту бази порівняння. Про це повідомляє Нацбанк у макроекономічному та монетарному огляді. Додатково в сільськогосподарському виробництві поглибився спад (до 16.3% р/р) через пізніший старт збирання врожаю, йдеться у повідомленні.
В промисловості також зростання пригальмувало (до 1.1% р/р) унаслідок спаду в харчовій промисловості та енергетиці.
Хто бреше? Очевидно, що уряд, який намагається “продати” громадянам власні хибні прогнози “зростання”. Нагадаю, що всі прогнозні показники Кабміну на 2021 рік можна викинути до сміттєвої корзини. Їх оптимізм не лише не виправдався, а показав нездатність державних “аналітиків” адекватно оцінювати ситуацію.
Як не можна назвати адекватним рішення уряду про спрямування $2,7 млрд спеціальних прав запозичення (SDR) від МВФ на проїдання (соціальні виплати). І хоч би що не розповідав нам Шмигаль про те, що це “безоплатна фінансова допомога”, вже наступного тижня парламент вимушений в турбо-режимі ухвалювати цілий портфель законопроектів, які нам нав’язують кредитори.
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив: “хто хоче зрозуміти чим займеться Рада на початку сезону, досить зіставити пару подій: приїзд місії МВФ (програма закінчується восени, але можуть продовжити), закінчення терміну на отримання макрофіна від ЄС (без хоча б staffagreement від МВФ не буде, а там термін 14 вересня). А це 600 млн євро. Тому великий фокус буде саме на пакет законів, який спрямований на закриття зобов’язань по МВФ”.
Парламент має терміново розглядати закон про НАБУ 5459-1 у другому читанні, чотири технічних законопроекти про банківське законодавство і НБУ 5850, 5851, 5852, 5853 та внесення збалансованого проекту закону Держбюджету на 2022 рік.
Навіть голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев не приховував, що більшість з означених законопроектів – це наше домашнє завдання перед МВФ.
Тому ціною “безоплатної допомоги” буде цілий перелік “економій”, “скорочень виплат”, “оптимізацій” та “створення сприятливих умов для іноземних інвесторів”, звичайно за рахунок українських виробників.
РОБОТА, ПЕНСІЇ, ТАРИФИ
Народний депутат від фракції ВО “Батьківщина” Михайло Волинець наводить результати опитування настроїв на ринку праці: 74,1% респондентів не задоволені рівнем своєї зарплати. 23,6% заявили, що наявної зарплати їм вистачає, але хотілося б (трохи) більше. Повністю задоволені оплатою праці лише 2,3%. При цьому, 42,4% відповіли, що досить давно не отримували підвищення зарплати, в той час, як 23,9% опитаних навіть не пам’ятають, коли їх зарплата підвищувалася. Також, 72,6% українських фахівців готові звільнитися, якщо їх заробітна плата не буде підвищена, і лише 27,4% до цього не готові.
“Мальовнича картинка для всіх можновладців, що опікуються соціально-економічними питаннями, питаннями зайнятості населення. Для держчиновників, які заспокоюють себе статистикою про начебто сотні тисяч створених конкурентних робочих місць”, — резюмує Волонець.
Власне це цілком відповідає експертним висновкам багатьох економістів.
Так Павло Себастьянович відверто говорить: “Вам розповідають сьогодні про підвищення середньої заробітної плати? Розповідають. І вона дійсно росте. У доларовому еквіваленті. Але на цю зарплату ви купити можете менше, ніж на ту низьку 7 років тому. Тобто, збільшивши ВВП, збільшивши середню зарплату, перші особи постмайданної країни знизили рівень нашого добробуту ще нижче, ніж він був до Майдану. Немає такої точки падіння, коли гірше неможливо.
Тому що в суспільстві завжди є люди, які заробляють на цьому падінні, на беззаконні, на вседозволеності. На знеціненні гривні, на зміцненні гривні, на розміщенні євробондів, на захопленні чорноземів, на збитках держпідприємств, на прибутку держпідприємств, на військовому майні, тощо”.
Ще гірша ситуація складається в пенсійній сфері. Наприклад, міністр фінансів Сергій Марченко цинічно заявив, що “якщо немає накопичень в недержавному пенсійному фонді, розраховувати на пенсію взагалі не варто”. Іншими словами міністр хоче нам сказати, що вашу пенсію вкрала влада, але зроблено це в ваших же інтересах.
До цього варто додати, що у бюджеті України майже закінчилися гроші на виплату субсидій. Уже в жовтні надання допомоги від держави на оплату комунальних послуг для незахищених верств населення під великим питанням. Той же Марченко говорить, що “фінансування субсидій на цей період найбільш критичне, і ми зараз думаємо, як це питання зняти”. Але знімуть мабуть його самого з міністерської посади, а не питання.
Ви думаєте, що самозайнятим та підприємцям краще живеться за “зелених”? Мінфін спільно з Державною податковою службою готує законопроект про так звані непрямі методи податкового контролю громадян. Мета цього законопроекту – змусити українців легалізувати приховані доходи, які були заховані від оподаткування. Звичайно, в першу чергу такому ретельному моніторингу будуть піддані ФОПи.
Кабмін повинен подати відповідний законопроект до Верховної Ради не пізніше 9 місяців від дати вступу в силу закону № 1539 (про податкову амністію). Тобто, він повинен бути розроблений і поданий не пізніше 16 березня 2022 року. Хоча деякі депутати воліли б прискорити введення в дію нових правил. Дістали їх ФОПи, “к ногтю их”.
Окремою темою в шмигалівських “покращеннях” є тарифи. Я вже писав про зелене тарифне свавілля. Підняття тарифів “Нафтогазом” та останні рішення НКРЕКП свідчать, що “зелені” вирішили влаштувати експеримент над витривалістю українців – коли ж у цих лохів урветься терпець?
Для прикладу: тарифи для теплокомуненергозатверджувалися у 2017-2018 роках у районі 5-5,5 грн, але тоді не було закладено у вартість поділу транспортування газу. На сьогодні НАК «Нафтогаз» повідомив, що буде продавати газ для теплокомуненерго за ціною 7,42 грн, і ще є вартість розподілу і вона різна в кожній області.
Як зазначив глава союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко, «максимальна ціна вартості за розподіл може становити 2,14 грн, тобто фактично максимальна ціна продажу газу для багатьох теплокомуненерго становитиме 9,50 грн, а це майже у два рази дорожче. Тому комунальні теплокомуненерго кажуть, що вони фізично не можуть витримати і будуть підіймати ціну на опалення і це буде масово по всіх регіонах. Тернопіль вже оголосив, але ще не прийняв подорожчання за опалення на 70%, Кременчук на 53%, Полтава на 36%, Одеса на 56%, Київ на 30- 40%», – резюмував він.
А ще вчора вступили в дію зміни до закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (Covid-19)”. Згідно з цим законом, у час карантину та 30 днів після нього жителів не відключали від комунальних послуг за заборгованість.
Тепер за несплату комуналки українців знову зможуть відключати від послуг.
Йдеться про заборгованість за газ, електроенергію та інші види комунальних послуг.
Навіть якщо відключений боржник погасить заборгованість, йому відновлять поставки тільки після оплати за послугу повторного підключення.
Наприклад, витрати побутових споживачів на відключення від електрики і повторне погодження протоколу можуть становити від 600 до 2000 грн.
Такі “покращення”…
ЩО РОБИТИ?
Як зазначає Павло Себастьянович, “падіння може тривати нескінченно, поки до управління країною не прийдуть люди, мета яких це падіння зупинити. Мета яких — направити використання суспільних ресурсів на підвищення добробуту найбідніших верств населення. Це той перший мінімальний крок, який повинні зробити люди, які прийшли до влади — забезпечити пересічним громадянам безбідне існування тільки за рахунок зміни управління природними ресурсами і держвласністю”.
За нинішніх умов є два способи це зробити. Перший: створення Уряду з великої Літери. Уряду дорослих людей, з досвідом антикризового менеджменту, який матиме мандат довіри широких верств суспільства. Для цього потрібна відповідальна коаліція в парламенті, а не скріплена “скотчем та баблом” так звана “монобільшість”. Це залучення в уряд технократів не по партійним квотам, а за їх вагою та авторитетом в професійних спільнотах.
Другий: дострокові парламентські вибори. Шлях ризикований, але цілком ймовірний.
Є ще й третій – шлях вулиці… Про нього поговоримо пізніше, коли “зелені” проґавлять свій шанс восени утримати владу.
