Домой Топ Новости Знаковий кейс: чому президент Естонії пішла в наступ на Україну

Знаковий кейс: чому президент Естонії пішла в наступ на Україну

34

Природа заяв Керсті Кальюлайд випливає із відомої історії спроби рейдерського захоплення інвестицій об’єкту Skymall у інвестора естонського похождення.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд зробила декілька різких заяв щодо України – зокрема, про те, що інвестиції в Україну є ризикованими і не радить громадянам своєї країни вкладати кошти в українські проекти, а також про те, що на сьогоднішній день Україна не відповідає необхідним вимогам для вступу до Європейського союзу.

Природа цих заяв випливає із відомої історії спроби рейдерського захоплення інвестицій об’єкту Skymall у інвестора естонського похождення. Ця історія тягнеться з 2013 року – основні рейдерські дії відбулися за часів Порошенка, а Зеленський у 2019 році обіцяв вирішити питання, проте так цього і не зробив. Як наслідок, на сьогоднішній момент ми маємо заяву групи інвесторів, які подають консолідований позов на сотні мільйонів доларів на державу Україна (а не на рейдерів), оскільки та не забезпечила прозорих правил гри і безпеки інвестицій.

Очевидно, що для Естонії це є знаковим кейсом невиконання Україною своїх зобов’язань — непрозорість судової системи, відсутність захисту інтересів інвестора, відсутність правил поведінки, нерозвинутість правоохоронної системи і відсутність відповідальності політичної еліти в Україні, яка дає обіцянки, після чого забуває про них. Це стосується і Порошенка, якого звинувачують, до речі, у тому, що саме люди з його оточення стояли за рейдерським захопленням, так і Зеленського, який не здатен повпливати на позитивне вирішення цього питання при тому, що вже у поточному скликанні ВРУ була навіть створена відповідна робоча група.

-ads-

Якщо Україна продовжуватиме брехати у частині захисту інтересів і лише робити вигляд, що вона нібито їх захищає, то це може призвести до погіршення відносин з Естонією. Відповідно, ми матимемо не лише демарш президента, а й побачимо згортання підтримки з боку партнерів України. Адже Естонія була тією країною, яка постійно нас підтримувала і давала нам певні аванси співробітництва.

Емоції пані президента цілком можна зрозуміти. Проте коли вона говорить про те, що Грузії, Молдові та Україні ще 20 років йти до ЄС, тут треба згадати шлях самої Естонії або Албанії, яка вже наближається до ЄС. Якщо порівняти Україну з Албанією, то українська правова і судова системи набагато зріліші, ніж албанські. Але цю заяву не треба виривати з контексту, бо це – крик відчаю президента Естонії, яку не чують в українських владних колах.

Естонія – маленька країна, у неї є обмежений ресурс впливу, однак вона є членом ЄС та НАТО, що дозволяє їй впливати на Україну через ці інституції. Якщо ситуація не вирішиться, то це може проявитися у блокуванні руху України до ЄС та НАТО і висуненні офіційних претензій до Києва у частині низки питань, пов’язаних із двостороннім співробітництвом, а також визнання деяких українських бізнесменів, які ведуть криптобізнес з Естонією і пов’язані з чинною владою (адже вона має суттєву долю в українському сегменті) персонами нон грата.

Віталій КУЛИК, директор Центру дослідження проблем громадянського суспільства

Джерело: Главред

Предыдущая статьяЕсть ли дно?
Следующая статьяХРОНІКИ ЗЕ-ПАДІННЯ

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь