Київ. 14 травня 2015 року (ПолітКом, Анастасія ЗАКОМОРНА). Майже тисяча обурених українців, яких змушують сплачувати ледь не останні гроші за накрученими тарифами на комунальні послуги, вийшли 14 травня 2015 року під стіни Верховної Ради. Їхня вимога – прозорість влади щодо ціноутворення на природний газ, електроенергію та теплопостачання.
Суть енергетичної ситуації в Україні обіграв у комічному дійстві Театр вуличної сатири. Мініатюра полягала у тому, що чорти вирішили забрати до пекла чиновника, який постійно брехав і наживався на бідному трудолюбивому народі. Однак, коли можновладець попав у царство чортів, то й там зміг встановити тарифи на жар, який нечисть використовую для катування душ. Мораллю дійства став очевидний факт: українська державна система управління настільки уперто не хоче змінювати цінності та пріоритети, брати напрям на служіння громадському благу, що під нею кланяється навіть нечисть.
Присутні на дійстві пояснюють, чому соціальна температура громадськості зростає: «Влада нас дурить. Адже наразі Україна закуповує російський та реверсний природний газ, стиснутий до 0,101 МПа, у середньому по 312 доларів (тобто приблизно 6864 гривні) за тисячу кубічних метрів, а продає українцям розріджений до 0,001 МПа за 3600 гривень (164 долари) за тисячу кубічних метрів та по 7187 гривень за тисячу кубічних метрів при використанні вище 200 кубічних метрів на місяць на одну квартиру. Виходить, що навіть у «пільговому» варіанті уряд дурить громадян, адже державі побутовий газ, який постачається у квартири споживачів, обходиться по 67,7 гривень за тисячу кубічних метрів, а простим українцям – 3600 гривень за той самий кубометраж, тобто у 53 рази дорожче! Виникає логічне запитання: чому з такими надприбутками ледь не вся інфраструктура України в занепаді? Чому чиновники здирають з громадян останнє і під виглядом закупівлі на мільярди гривень обладнання для шахти, яку вже закрили, відмивають суспільні кошти?» – аргументував свою позицію Марат МАЛІЄВ, активіст ГО «СПІЛЬНО».
Відповідь на таку несправедливість знайшов український політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій КУЛИК: «Сьогодні в Україні немає енергетичного ринку, а є лише монополії. Так, наприклад, майже 80% енергетики України зосереджено в руках одного власника, і в громадян немає вибору, чиїми послугами з енергопостачання користуватися. Такий монополіст зацікавлений у підвищенні тарифів і починає лобіювати свої інтереси, а державні інституції-регулятори, у свою чергу, не виконують покладених на них функцій через очевидну лояльність до таких монополістів. Саме тому уряд не відкриває інформації щодо собівартості енергоносіїв та складових ціноутворення й не залучає громадськість до обговорення подібних питань. Громадяни не знають, що саме оплачують і чому».
