Домой Политика Чекаймо літа!

Чекаймо літа!

123

Юрій Рубан, Директор Інституту Стратегічних Досліджень «Діалог ua»

Наскільки катастрофічною є криза для України?

Криза, що відбувається в країні, має багато вимірів та проектується на всі сфери, — правову, соціальну, політичну, все в тугому вузлі, який погіршується тим, що протягом тривалого часу в нашій економіці не здійснювалися потрібні реформи. Політики ж, аби ці реформи не здійснювати, «замазували» це різними бюджетними і кредитними операціями. У нас відбувалось наступне, — з 2004 року ми маємо дефіцит в бюджеті, при чому за нього відповідальні усі уряди, — і Тимошенко, і Януковича. Дефіцит цих бюджетів пов’язаний з тим, що наші соціальні виплати роздуті. Наша економіка не дає ресурсів для цих виплат. До кризи ми «діри» в соціальних виплатах латали за рахунок зовнішніх запозичень у тій чи іншій формі – тепер загальна сума боргу «накопичена» нами складає близько 100 млрд. Тобто ми жили в борг, прагнучи високих соціальних стандартів, забуваючи, що ці високі стандарти пов’язані з високою продуктивністю праці, потужним виробництвом. Зараз настав час розплати і почався він у 2008 році з виплат вкладникам Ощадбанку, далі почалися спроби збивання інфляції валютними операціями, в результаті чого економіка охолола та наша країна опинилася серед лузерів.

Найгірше не те, що економіка виявилась непідготовленою, а те, що самі політики не знають, які дії чинити. В результаті країна пливе за течією. Ми сподіваємось на зовнішні позики, але це буде те саме продовження накопичення боргу та не матиме змісту без виваженої внутрішньої політики. Тому якщо не до катастрофи, то до повного дефолту ми впевнено наближаємось. З опитувань, проведених нашим центром на початку лютого було видно, що вже тоді до тридцяти відсотків громадян торкнулись такі проблеми як відправлення в неоплачувані відпустки, затримка зарплат і пенсій тощо. А що несе з собою безробіття? Скорочення виплат в Пенсійний Фонд, тобто ця проблема торкається і того, хто працює, і ті покоління, перед якими ми маємо певний моральний борг і які живуть за рахунок нашої працездатності, бо своє вже відпрацювали. Уряд каже, що Пенсійний Фонд наповнюється, але якщо придивитися до бюджету уважніше, можна помітити, що він складається з 12 млрд державних дотацій, які йдуть на цілий перелік спеціальних пенсій держслужбовцям, прокурорам та ін. Цю систему ми не реформували та вважали, що нормально мати несправедливі пенсії, — одні по 500 гривень і деякі десятки тисяч. Результат – заплановано 12 млрд дотацій, з них – 5 млрд вже перераховано за два місяці, є загроза того, що до кінця року державі не буде чим покривати цей дефіцит.

На які внутрішні ресурси можна розраховувати?

Головне припинити розраховувати на зовнішні! Бо нам ніхто не довіряє та не хоче позичати під пристойні відсотки. Кредитний рейтинг України становить «С», — це означає, що найближчі півроку ми не зможемо обслуговувати свої зовнішні зобов’язання, а з часом ми будемо в змозі повернути лише близько 30 відсотків. Прочитавши таку інформацію, будь-які комерційні структури з-за кордону не будуть поспішати позичати нам гроші. Нам і так до цього позичали під 38-39 відсотків, враховуючи страхування, але навіть такого ми собі дозволити не можемо, бо це не реалістично обслуговувати. Тож подивимось на ресурс всередині, — за три місяці минулого року та за половину січня цього року громадяни забрали з банків 70 мільярдів гривень депозитів, — це і є внутрішній ресурс, який на разі мертво лежить у людей та створює колосальний тиск на валютному ринку, розхитуючи його ще більше, — гривні не довіряють. Маємо кризу недовіри! Відповідь на це – пропонувати людям нові інструменти інвестування. Владі потрібно знайти спосіб, як в людей позичити ці гроші. Для цього уряд має пояснювати свої дії, а у нас логіка працює навпаки – «ви за нас голосували, значить ви зобов’язані нам довіряти».

Які часові прогнози початку виходу з кризи є порівняно вірогідними на Вашу думку?

Зараз на слуху така дата як 1 липня. Саме ця дата покаже наскільки глибоко ми застрягли в проблемах. У всіх прогнозах економісти одностайні в тому, що за перші два квартали 2009 року визначиться глибина нашого падіння та точка, з якої ми будемо виходити. От і цікаво – якщо глибина цієї точки не катастрофічна, то є шанс до кінця року почати підніматися, та до кінця 2010 дійти до рівня, увага, 1990 року! Ми належимо до тих країн, які після економічного провалу 1992-1994 років досі не повернулись до рівня ВВП 1990 року. Тож чекаймо літа, — у всіх сенсах.

Бесіду вела Марія Єщенко

https://dialogs.org.ua/dialog.php?id=93&op_id=1482

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь