Київ. 26 березня 2015 року (Главком, Катерина ПЕШКО). Коаліційна угода була підписана п’ятьма політичними силами, що пройшли до нового парламенту, ще 21 листопада 2014 року – в річницю Майдану. Та, як показав досвід, за чотири місяці документ не став гарантією ані мирного співжиття депутатів у Верховній Раді, ані реформ в країні.
Невиконання Коаліційної угоди неодноразово визнавали представники політичних сил, які під нею підписались. А дехто з депутатів-прибічників олігарха та губернатора Дніпропетровщини Ігоря Коломойського, виходячи із фракції БПП, взагалі, озброївся меседжем про зрив угоди в якості виправдання своєму вчинку.
Дійсно, про ряд обіцянок представники правлячої більшості забули. Вже через кілька днів закінчується І квартал 2015 року, а пункти, що мали бути виконані в цей період, такими досі не є. Народні обранці і урядовці у зв’язку з цим вже готують собі «відступну» – пояснюючи, що документ «гнучкий», і «строки можуть зсуватися».
«Главком» проаналізував, які ключові обіцянки, згідно з Коаліційною угодою, мали виконати влада до кінця березня цього року, і чому цього не сталося.
Пропорціоналку відклали
В рамках реформи виборчого законодавства документом до кінця І кварталу – тобто до кінця березня – 2015 року – була прописана відмова від змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи та запровадження пропорційної виборчої системи виборів до ВР, за якої виборці матимуть можливість голосувати за конкретних кандидатів в багатомандатних виборчих округах (пропорційна система з відкритими списками).
Та, врешті, як не так давно визнав і спікер Володимир Гройсман, цей процес загальмувався. Поки що, за його словами, «є ідеї апробувати систему на місцевих виборах і після вводити вже точну таку ж на парламентських».
Законопроект про місцеві вибори, які мають відбутися вже наприкінці жовтня цього року, за словами голови парламенту, має бути внесений до ВР до кінця квітня. В середині березня була створена робоча група (в яку увійшли народні депутати, міністр юстиції, представники ЦВК та ряд громадських організацій, що спостерігають за проведенням виборів) з підготовки місцевих виборів, яка має систематизувати всі пропозиції та правки до виборчого законодавства. На першому засіданні групи було визначено, що комітет ВР з питань правової політики та правосуддя забезпечить аналіз та систематизацію представлених пропозицій від громадських ініціатив стосовно напрацювання змін до діючого закону чи для підготовки нового закону про вибори на місцевому рівні.
Питання землі
Реформа сільського господарства передбачала законодавче врегулювання питань передачі у комунальну власність земель державної власності, розташованих за межами населених пунктів, крім тих, на яких розташовані об’єкти державної власності до кінця І кварталу 2015 року.
На початку лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №1159 – про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами. Згідно документу, право розпорядження державними землями, що розташовані за межами населених пунктів у межах територій сільських, селищних, міський рад, передається від Держземагентства до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Спадкоємець аграрної імперії «Нібулон» Андрій Вадатурський запевнив «Главком», що в аграрному комітеті не було суперечок з приводу цього проекту. «Потрібно якомога більше прав делегувати на місця. У нас є вибір: хто приймає рішення, кому дати землю – один чиновник в Києві, чи десять тисяч чиновників на місцях. Я не буду говорити про якість цих людей, тому що люди можуть бути різні – і в Києві, і на місцях. Але я за те, щоб люди могли порівняти: у нас в селі ось так, а я к у вас? Друге – ті люди, які будуть приймати рішення…, будуть жити в тому ж середовищі. І у них буде більше стримуючих факторів не йти на порушення закону», – пояснив свою позицію нардеп від БПП.
Але загалом в ВР думки щодо «необхідності» прийняття цього документу розділилися. Його прихильники запевняли, що він спрямований на те, щоб шляхом децентралізації земельних відносин знищити левову частку корупції в Держземагентстві. Супротивники ж називали законопроект «мрією дерибанщиків».
Голова антикорупційного комітету, депутат від «Самопомочі» Єгор Соболєв та заступник голови аграрного комітету, «батьківщиновець» Вадим Івченко (що був одним з ініціаторів проекту) навітьпобилися через нього.
«Ми на першому парламентському комітеті з протидії корупції визнали ініціативу корупціогенною, – прокоментував свою поведінку Соболєв. – Ми за збільшення повноважень місцевих громад, але до створення земельного кадастру і до проведення нових місцевих виборів цей закон приймати не можна. Колишні «риги», які сидять в більшості місцевих рад, із задоволенням роздерибанять державну землю».
Спікер парламенту Володимир Гройсман пообіцяв покарати винних в цій бійці. Але слова так і залишились словами, а питання із землею так і не було вирішено.
Без концепції
Також в рамках сільськогосподарської реформи до кінця березня цього року мала бути розробленаКонцепція розвитку сільських територій, де б передбачалися, зокрема, стимулювання підприємницької активності, диверсифікація зайнятості сільського населення (зелений (сільський) туризм, промисли і ремесла, послуги), механізми впливу громадського самоуправління та регіонального саморегулювання на соціально-економічні складові життєдіяльності громад та територій.
Станом на 2 березня в Міністерстві аграрної політики та продовольства закликали представників бізнесу та громадськості долучитися до роботи і пообіцяли представити остаточний варіант Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2020 року до 31 липня. За словами міністра Олексія Павленко, вона має детально визначити політику в широкому спектрі питань, включаючи розвиток ринку землі, розвиток фермерського руху та розвиток сільських територій за стандартами Євросоюзу. В числі розробників документа – експерти Євросоюзу, Світового банку, ЄБРР, USAID та ФАО.
Щоправда, треба віддати належне, як передбачалося Коаліційною угодою на І квартал цього року, в якості механізму підтримки аграріїв почали діяти аграрні розписки – перша з них (на 32 тонни насіння соняшника, договірною вартістю у 192 тисячі гривень) була видана 13 лютого на Полтавщині компанії «ПЗК-АГРО». Кредитором виступило сільськогосподарське – підприємство «Комбікормовий завод». Також, як звітував міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко, була спрощена процедура фітосанітарної експертизи (зокрема, скорочено час її проведення із 5 діб до 24 годин) та скасований обов’язковий карантинний сертифікат на зерно та олійні культури.
Розподіл природного газу
В розділі «Реформа енергетики та енергозалежність» Коаліційної угоди – в питанні реорганізації ринків енергії та імплементації європейського законодавства в сфері енергетики у відповідності до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства – до кінця І кварталу 2015 року було передбаченозабезпечення відокремлення транспортування та розподілу природного газу від інших видів діяльності суб’єктів, які здійснюють діяльність на газовому ринку.
Та поки це питання – досі лише в планах. Згідно програми діяльності Кабінету міністрів, відповідні змінидо нормативно-правових актів мають бути прийняті до 30 листопада 2015 року. Також ця програма передбачає розробку до 31 березня порядку формування тарифів на транспортування природного газу магістральними трубопроводами територією України на основі тарифної системи «вхід/вихід», що сприятиме гармонізації українського газового ринку відповідно до законодавства ЄС (що, згідно підписаного восени документу, теж мало строк – протягом І кварталу 2015 року).
Альтернативні джерела енергії
Також до кінця березня мав відбутися перегляд існуючого законодавства щодо стимулювання виробництва електроенергії з нетрадиційних та відновлювальних джерел, реформа системи зелених тарифів та їх балансування (зменшення необґрунтовано завищених тарифів, підвищення недостатніх тарифів, перегляд місцевої складової у відповідність до вимог СОТ).
На початку лютого в Раду був внесений законопроект №2010 – про внесення змін до деяких законів України щодо конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії. Та поки що він на стадії проходження: надано для ознайомлення (05.02.2015).
Також ще 27 лютого 2015 року НКРЕКП знизила тарифи для сонячних електростанцій на 55%, для інших видів зеленої генерації – на 50%. Приймаючи це рішення, комісія виходила із дій введеного урядом надзвичайного стану в енергетиці. В свою чергу, учасники ринку одразу заявили про намір оскаржити це рішення в суді, бо українське законодавство гарантує незмінність «зелених» тарифів на електроенергію до 2030 року, а зниження «зелених» тарифів ставить галузь альтернативної енергетики на межу виживання. Дехто з парламентарів навіть звинуватив міністра енергетики Володимира Демчишина у тому, що він порушує Коаліційну угоду. «Ми підриваємо інвестиційний клімат при тому, що Україна не має внутрішніх резервів для того, щоб інвестувати в економіку», – прокоментував це рішення народний депутат від Радикальної партії Юрій Чижмарь.
В НАТО, але без доктрини
Однією з найважливіших реформ в Коаліційній угоді можна визначити реформу системі національної безпеки та оборони. В документі ще протягом ІV кварталу 2014 року передбачались розробка та прийняття нових редакцій Стратегії національної безпеки та Воєнної доктрини з урахуванням змін у воєнно-політичній обстановці довкола України. Серед іншого говорилось про необхідність передбачити у Воєнній доктрині терміну «вірогідний противник» та чітко окреслити критерії визнання певної держави (груп держав) вірогідним противником. Також – мова йшла про розроблення та внесення змін до законів «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» та «Про основи національної безпеки». А саме – про необхідність скасування позаблокового статусу України, відновлення політичного курсу на інтеграцію до Євроатлантичного безпекового простору та набуття членства в організації Північно-Атлантичного договору.
Ще однією зі стратегічних цілей зовнішньої та внутрішньої політики ставилося відновлення державного суверенітету України над територією АР Крим.
Станом на сьогодні з усього прописаного в цьому пункті угоди виконана лише частина.
Так, в грудні 2014 року Верховна Рада прийняла зміни до законів «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики» та «Про основи національної безпеки», якими були зафіксовані відмова від позаблокового статусу та поглиблення співпраці з НАТО.
Останні ж зміни до Стратегії нацбезпеки та Воєнної доктрини датуються ще 2012 роком.
Про військову організацію та інші ініціативи
Ще ряд ініціатив в рамках реформи системи нацбезпеки і оборони планувалося впровадити протягом І кварталу 2015 року. Але не все вийшло, як планувалося.
Так, не були внесені зміни до закону «Про очищення влади» з метою встановлення окремого механізму проведення заходів очищення влади в розвідувальних органах України, що забезпечило б положення закону «Про розвідувальні органи» та мінімізувало можливі загрози національної безпеки, які можуть виникнути при здійсненні таких заходів.
Не прийняті – в рамках реформування саме Збройних сил України – нові документи оборонного планування з урахуванням сучасних воєнних викликів і загроз національним інтересам та набутого бойового досвіду під час АТО (Програма розвитку ЗС, Програма розвитку озброєнь та військової техніки).
Не були внесені зміни до законів «Про оборону» та «Про правовий режим воєнного стану» з метою більш чіткого визначення порядку підпорядкування утворених відповідно до законів України військових формувань Генеральному штабу ЗСУ у разі введення правового режиму воєнного стану.
Не прийнятий закон «Про Українську військову організацію». Хоча відповідний законопроект в Раду вже був поданий – та поки останній етап його проходження: надано для ознайомлення (16.01.2015).
В рамках реформи оборонно-промислового комплексу – не оптимізована система фінансової діяльності держконцерну «Укроборонпром» з метою забезпечення повернення більшості коштів від реалізації контрактів із виробництва та постачання озброєнь підприємствам-виробникам для забезпечення їх ефективного функціонування та розвитку, та ін.
Доступ до інформації
В рамках оновлення влади та антикорупційної реформи до кінця І кварталу 2015 року мали бути внесені зміни до закону про Державний земельний кадастр з метою забезпечення вільного доступу в Інтернеті до інформації про земельні ділянки, в тому числі про їхніх власників. А також – булопередбачено забезпечення виконання положення законодавства щодо доступу в Інтернеті до інформації про об’єкти прав на нерухомість та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб.
Відповідні зміни досі не внесені. Єдине: державне агентство земельних ресурсів на початку березняпрозвітувало про затвердження плану заходів з виконання програми діяльності КМУ та Коаліційної угоди у сфері земельних відносин. У відомстві просто зазначили, що фахівцями розроблено відповідний законопроект. Ним пропонується встановити норму щодо оприлюднення відомостей про суб’єктів права власності та інших речових прав.
Незважаючи на обіцянки, досі не був створений (визначений) незалежний орган державного нагляду у сфері забезпечення права на доступ до публічної інформації. Законодавчо не була запроваджена заборона органам державної влади та місцевого самоврядування вимагати від фізичних та юридичних осіб інформацію, якою держава вже володіє, або яку ці особи надавала їй раніше.
Також протягом І кварталу 2015 року, як прописано в угоді, мало бути створене Національне антикорупційне бюро (з січня) та забезпечено проведення відкритого конкурсного відбору директора згідно із законом про НАБ. А також – встановлені оплати праці директора та працівників НАБ, включення в держбюджет на 2015 рік видатків, необхідних для створення ефективної діяльності НАБ, запровадження механізмів стимулювання співпраці громадян із слідством, що проводиться НАБ і так далі.
Треба віддати належне, в цьому напрямку були здійснені певні суттєві кроки. Відповідний закон про НАБ був прийнятий Верховною Радою ще 14 жовтня минулого року – він набрав чинності 25 січня цього року. Ще восени минулого року планувалося, що бюро почне діяти на початку 2015-року. Та конкурс на посаду директора затягнувся. Поки що відомі чотири претенденти, які подолали основний відбір. В списку суперфіналістів: народний депутат з Блоку Порошенка Віктор Чумак, колишній старший слідчий прокуратури Єнакієво Яків Варичев, колишній прокурор Ленінського району Кіровограду Артем Ситнік, а також екс-голова Державного комітету України з питань розвитку підприємництва Микола Сірий. Ім’я переможця, як обіцяє конкурсна комісія, президент назве невдовзі.
Проблеми децентралізації
В плані заходів з впровадження децентралізації та реформи публічної адміністрації, виконання яких передбачалося протягом І кварталу 2015 року, теж виконано далеко не все.
В Верховній Раді все ж таки були ухвалені запропоновані Кабміном зміни до Бюджетного кодексу (№1557) та зміни до Податкового кодексу (№1558), які започаткували реформу в сфері фіскальної децентралізації. Законодавцями також було зареєстровано більше 10 законопроектів, спрямованих на пошук джерел наповнення місцевих бюджетів.
Та на впровадження всіх прописаних ініціатив відповідальних за виконання угоди сил вже не вистачило. Частково були виконані вимоги щодо реформування податку на нерухомість у відповідності до європейської практики та забезпечення Києва належним ресурсом для виконання столичних функцій. Не виконаними залишилися:
– надання права органам місцевого самоврядування обслуговувати місцеві бюджети за доходами і видатками спеціального фонду в банківських установах, обраних за відкритими процедурами закупівель; встановлення містких строків (до 5 днів) проходження платіжних доручень місцевих бюджетів у системі держказначейства та посилення відповідальності органів і посадових осіб держказначейства за порушення строків;
– забезпечення сплати податку на доходи фізичних осіб виключно за місцем здійснення діяльності працівника, податок з доходів якого сплачується.
Також в рамках реформи зокрема публічної служби не була прийнята нова редакція закону «Про державну службу» (що було заплановано ще на IV квартал 2014 року). Натомість був ухвалений проект закону №1072 про відтермінування набрання чинності діючого закону «Про державну службу» (у частині збільшення заробітної плати державних службовців).
Також ще минулого року в Раді були, як передбачалося, зареєстровані проекти законів – про порядок імпічменту резидента України (№1097) та щодо вступу на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування (№1616). Та проходження обох цих документів в Раді загальмувалось.
Реформа ЖКХ
Реформу житлово-комунальної сфери депутати-члени коаліції також обійшли увагою. Протягом І кварталу 2015 року, згідно угоди, передбачалося:
– вдосконалення діяльності об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, в тому числі, шляхом запровадження обов’язковості рішень ОСББ для всіх власників у будинках, де створено ОСББ;
– створення законодавчої бази для прийняття рішень загальними зборами в багатоквартирних будинках, де власники не об’єдналися в ОСББ;
– запровадження ринкових умов господарювання надавачів послуг з управлінням житлом;
– прийняття Закону про енергетичну ефективність будівель, що реалізує вимоги Директив ЄС щодо енергетичних характеристик будівель.
Та створення умов ефективного управління житлом власниками, запровадження ринкових умов господарювання надавачів послуги з управління житлом, запровадження оплати за фактично спожиті послуги, встановлення публічності щодо обговорення планів зі зміни теплопостачання так і залишилися поза увагою народних обранців.
Ухвалені зміни до Податкового кодексу натомість навпаки загрожують нормальному функціонуванню ОСББ. Прийнятий Верховною Радою закон №1892, що стосується оподаткування деяких неприбуткових організацій, взагалі пропонує ліквідувати цю «новацію».
