додому Топ Новини ​«ПОЛІТИЧНА КРИЗА У СЛОВ’ЯНСЬКУ і ЯК ЇЇ ПОДОЛАТИ?”

​«ПОЛІТИЧНА КРИЗА У СЛОВ’ЯНСЬКУ і ЯК ЇЇ ПОДОЛАТИ?”

291

9 квітня, за ініціативи Центру досліджень проблем громадянського суспільства відбувся «круглий стіл» на тему “Політична криза в Слов’янську та її значення для українського Донбасу”.

Захід проходив на платформі “УКРІНФОРМУ” у форматі ZOOM-конференції.

У круглому столі взяли участь: Віктор ТАРАН (політолог), Кирило САЗОНОВ (політичний експерт), Тарас ЗАГОРОДНІЙ (політтехнолог), Віталій КУЛИК (директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства).

В Слов’янську склалася критична ситуація. В міськраді відбувся розкол між прихильниками мера Вадима Ляха та депутатською більшістю. Проте, розподіл голосів у раді такий, що не дозволяє сторонам взяти верх над опонентами. Маємо політичний “пат”. В результаті цього, місто (єдине в Донецькій області) залишається без прийнятого бюджету на 2021 рік. Міське господарство, через хронічне недофінансування та неефективне управління, наближається до колапсу.

На фоні загострення ситуації на фронті, зростання загрози нового наступу російських військ, політична дестабілізація в Донецькій області, в символічному для російсько-української війни місті Слов’янськ, не може ігноруватися центральною владою.

Експерти запропонували моделі вирішення кризи та напрацювали рекомендації для місцевої влади, керівництва Донецької ОДА-ВЦА, Кабінету міністрів та Офісу Президента України.

МОДЕЛІ ВИРІШЕННЯ КРИЗИ

1) Введення в місті Слов’янськ військово-цивільної адміністрації у зв’язку з “бездіяльністю міської влади”. Ми навмисно беремо це формулювання в лапки, оскільки воно здається сумнівним з точки зору законодавчої мотивації. Хоча, формально, можна було б підв’язати сюди безпекову складову.

Маємо кризу та відсутність політичної волі у суб’єктів політичного процесу до конструктивної роботи у міській владі. В умовах посилення безпекових загроз, є потреба в керованих процесах, а не “ручному управлінні” територіями. Слов’янськ символічне місто для російсько-української війни. Звідси починалася окупація Донбасу. Тому і “ціна питання”, яку влада може заплатити, повинна зрости.

Децентралізація змінила систему управління і більше повноважень та грошей залишають в місцевих бюджетах, а не забирають у державний. Керувати цими грошима мають місцеві ради. Якщо вони не виконують свою роботу (наприклад, їх робота заблокована), то владу заміняють військово-цивільною адміністрацією. Особливо, якщо територія наближена до зони бойових дій, чи знаходиться на лінії вирогідного удару ворога.

На сьогодні, згідно указу президента від 19 лютого 2021 року, в Донецькій області ВЦА діють в таких містах як: Торецьк, Волноваха, Вугледар, Авдієвка, Мар’їнка. Всі вони знаходять безпосередньо на лінії фронту.

2) Перевибори міськради / мера. Віктор Таран провів аналогію з перевиборами мера та міськради у Києві в 2008 році. Тоді, на звернення депутатів міської ради і народних депутатів в парламенті було створено Тимчасову слідчу комісію, яка розібрала ситуацію в київській раді і винесла рішення про доцільність перевиборів і міського голови, і міської ради. Мотиваційна частина рішення стосувалася політичної корупції, бездіяльності місцевої влади та земельних обрудок мерії. Побідне випадок мав місце з позачерговими виборами до Тернопільської обласної ради в 2009 році.

У випадку Слов’янська – місцеві депутати, а також депутати ВР можуть піти аналогічним шляхом, через створення ТСК та прийняття постанови парламентом про позачергові вибори. Наскільки це відповідає нинішньому виборчому Кодексу – це питання другорядне. Есперти, зійшлися на думці, що в умовах гібридності правового поля в державі, рішення, які ухвалює нинішня влада, мають тенденцію до “виключень”.

3) Політичне вирішення кризи через втручання центральної влади. Пропонувалося:

а) щоб свої важелі впливу на сторони протистояння задіяв голова Донецької ОДА-ВЦА Павло Кириленко. Керівник облдержадміністрації має можливості впливати на мера та депутатські групи. Зокрема, не лише шляхом прямого силового тиску, але і через політичні угоди, формальні та неформальні засоби;

б) задіяти “важку артилерію” у вигляді Кабінету міністрів. За ініціативи віце-прем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резніковапровести виїздне засідання Уряду, спільно з колегіями окремих силових відомств для показового розбору місцевих “корупційних кейсів”;

в) провести в Слов’янську Раду регіонів за участю президента Володимира Зеленського.

4) Переформатування більшості – “широка коаліція”. В цьому питанні ключову роль має відіграти фракція партії “Слуга народу”, яка мала б стати системоутворюючим центром “широкої коаліції”. Подібні “ширки” створені в багатьох містах України. Наприклад в Полтаві, Бердянську, Краматорську тощо. Як би ми не ставилися до подібного явища, нажаль, це найбільш ефективний механізм досягнення згоди в средовищі місцевих еліт. Ми ж розуміємо, що на місцях партії є франшизами, які обслуговують інтереси тутешніх груп.

Яку б модель не обрала центральна влада для вирішення кризи в Слов’янську, варто пам’ятати, що затягування невизначеності створює загрози національній безпеці України.

Источник: Site

Автор: Виталий КУЛИК, директор Центра исследований проблем гражданского общества

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я