Київ, 08 серпня 2015 року (ПолітКом, Людмила ДОЛГОНОВСЬКА). Сьогодні минає 7 років від дня офіційного початку грузино-російської війни. Ті трагічні події, з огляду на ситуацію в Криму і на Донбасі, набувають нового, тепер значно ближчого, для українців звучання. Запекла інформаційна війна, видача російських паспортів, незрозуміла присутність «добровольців» та «ополченців», гуманітарна криза, міжнародне посередництво у переговорному процесі – усе це нами сьогодні сприймається як стрічка новин, а не хроніка грузинських подій.
08 серпня 2008 року вважається офіційною датою початку збройного конфлікту між Грузією з одного боку та Росією і сепаратистськими угрупованнями Південної Осетії з іншого. У відповідь на артилерійські обстріли та інші провокації з боку Південної Осетії Грузія в ніч на 08 серпня розпочала масштабні бойові дії з метою «відновлення конституційного ладу на частині території Грузії». Вже о 10 год. ранку того ж дня російська авіація здійснила атаки на грузинські позиції біля Цхінвалі та Горі. Грузія припинила наступ в односторонньому порядку, щоб дати можливість цивільному населенню залишити зону бойових дій. До кінця дня 8 серпня російські військові та осетинські загони контролювали великі частини Цхінвалі, а російська авіація продовжувала бомбардувати військові бази поблизу Тбілісі.
До речі, військові дії Росії на території Грузії на той час схвалювало понад 70% росіян.
Основні битви у перші дні конфлікту розгорнулися за повітряний простір Грузії. Після знищення Росією системи ППО Грузії організований опір вторгненню російської армії фактично припинився. Почалася підготовка до оборони Тбілісі.
Конфлікт перекинувся на інший проблемний регіон – Абхазію, де загони невизнаної республіки та російські найманці («добровольці») почали атаки грузинських позицій у Кодорській ущелині.
26 серпня Росія визнала незалежність Південної Осетії та Абхазії, розмістивши там свої військові бази.
Цю війну вдалося припинити завдяки міжнародному посередництву, зокрема з боку французької сторони. Пізніше в інтерв’ю Newsweek президент Польщі Лех Качинський заявив, що під час конфлікту росіяни хотіли змістити грузинський уряд. За словами Качинського, тільки його втручання і «втручання президентів Литви, Латвії й Естонії, а також деяка участь Сполучених Штатів примусили втрутитися НАТО і — з найменшим бажанням — Європейський союз, що не дозволило росіянам зайти так далеко».
У цій війні Грузія втратила території, зазнала матеріальних, а головне людських жертв. При цьому завдяки масштабним реформам, консолідації суспільства, розвитку демократії, за великим рахунком, Грузія вийшла з цього протистояння переможцем.
