Сьогодні ми відзначаємо 35 рік миру на планеті земля. За старим лінійним часом почався 2059 рік від Різдва Христового і 28 рік без снігу.
Ми не знаємо чому сніг продовжував йти ще 7 років після того, що трапилося. У нашій цивілізації, що вижила, тільки фермери стежать за зміною року, це пов’язано з урожаєм бобових і підрахунком приросту дерев.
Інтернет ми відновили майже відразу і дізналися, що після першого вибуху термоядерної бомби в балтійському морі, негайно пролунали вибухи, що знищили 600 найбільших мегаполісів по всьому світу. Ми довідалися що зникли під водою половина Європи та великі частини кожного континенту.
Сонця не було лише 8 діб. І коли воно з’явилося стало видно, що ми опинилися в новій реальності.
Коли ми полагодили інтернет, майже всі сайти не працювали. Удари також було завдано по дата-центрах усього світу. Завдяки айшникам, що вижили, Утворилися нові соцмережі де ми дізналися хто чим займається по всьому світу і хто як виживає.
Ми з України і ми вміли вирощувати все, що потрібно, і на другий рік стало зрозуміло, що більше про їжу ми не турбуємося. Коли вирощуєш не на продаж, можна за один рік зробити запаси бобових, злаків, насіння, горіхів, грибів ягід та трав. Насушити за 1 сезон продуктів на 5 років наперед.
Ми ділилися з усіма в мережі як ефективно вирощувати, а самі довідалися як побудувати станцію безлімітної електрики, яку вигадали ще за 370 років до катастрофи, але подібні технології тоді ретельно приховували.
До речі, біля цієї електроустановки у жінок завжди злітає волосся від статики і потрібно одягати хустку на голову, щоб утримати зачіску.
Взагалі люди відразу розділилися за інтересами, хтось вирушив нарешті побачити Антарктиду, хтось за паркан в Австралії, хтось у бібліотеки Ватикану. Кордонів не стало, держав не стало.
Коли ми зустрічали когось, ми відразу обіймали цю людину. Так було потрібно, так ми розуміли у кого якийсь біль, поділяли його і обмінювалися колективною свідомістю.
За перші 5 років ми дізналися про світ стільки, що стало зрозуміло чому так все обернулося. Найнезвичайніше було те, що нафта виявився – відпрацьованим скипидаром, так зване – терпентинна олія, виготовлена з соку хвойних дерев, яка змащує працюючу під землею гігантську гідроелектростанцію.
А колишні нафтові країни просто утилізували відпрацьовану олію з гігантських ємностей для відпрацюваної олії, тому нафта вважалася відновлюваним ресурсом! Не просто так з нафти створювали не тільки бензин, дизель і пластик, а й їжу, фармакологію та солодощі.
Все стало на свої місця і тільки тепер зрозуміло, чому замість плодових дерев на планеті вирощували стільки хвойних порід.
З’ясувалося що маленькі капелюшки більшості релігій, це колишні підшоломники, щоб шолом не тиснув коли спускаєшся в підземні технічні споруди, яких виявилося стільки ж, скільки міст на поверхні землі. Нам відкрився зовсім інший світ, про який ми й не здогадувалися, зі зрозумілих причин.
Поступово природа відновлювалася, і люди все більше могли спілкуватися телепатично.
Ми швидко відновили технології використовуючи безкоштовну електрику, яка нам дісталася від цієї гігантської гідроелектростанції. Ніхто не платив податки, ніхто не отримував платіжки за газ, кожен їхав кудись хоче і у кожного було те що він хоче.
Ми відновили авіаперельоти, пілотами були ті хто кайфував від польотів. Світ став легким та добрим. Крім тих днів, коли на шляху нам зустрічалися маніпулятори.
Україну тепер омивав Атлантичний океан, Індійський океан та Північне море. Після того, як майже всі держави перестали існувати як суб’єкти, люди почали з’єднуватись у невеликі міні людства і повернулися до природного права просто декларуючи назви своїх поселень.
Перед вибухами Україна на світовій арені була настільки популярна, що люди, які вижили, почали себе самоідентифікувати як Українці.
Цього дня ще в 2029 році у нас склалася традиція вирушати в абсолютно нове місце на пошуки джерела чистої води. Всі чисті джерела ми вказували на карті в соцмережах, так почалася епоха нових баз даних. Де всі, хто хотів збирали корисні для людини дані. Це було дуже важливо, оскільки надалі на місцях з великою кількістю чистих джерел всього необхідного для життя, утворювалися поселення.
Клімат змінився і те, де жити ми вибирали ще за принципом які продукти ми хочемо їсти – більшість з нас проголосували за кавуни)
Ми оселилися на півдні скандинавії, це була найпівнічніша частина України.
Вирушаючи за водою чи іншими ресурсами, ми ризикували натрапити на таке рідкісне явище, яке я вже згадував, як –
Маніпулятори, чи кочові мародери.
Це люди, які розповідали, що у них були звання та статуси в минулому світі. Вони розпочинали спілкування з наїзду та залякування. Це люди, які не здатні заземлитися і створювати. Вони патологічно бояться осідати в одному місці, тому кочують і доїдають залишки колишнього світу. Бувало вони перебудовувалися і примикали до спільноти, що зустрілася, але частіше доводилося їх вбивати на місці, оскільки за злочини постапокаліптична карма працює без суду і слідства.
Мандрівники це інша справа! Ми їх любимо найбільше, вони веселі одержимі і мають повно оповідань про те де вони були і що бачили! Які нові землі відкрили. Мандрівники улюблені гості ми завжди їх раді бачити і вони можуть пожити поряд з нами і набратися сил. Бувало вони залишалися на рік чи два і лише потім вирушали далі.
До 2027 року ми приблизно порахували, що нас на Землі залишилося 2 млрд і на жаль це торкнулося не тільки людей, але й тварин.
Творчість і побут змінило своє обличчя. З одного боку ми перестали майже на 100% вести тваринництво, люди перестали тримати інших живих істот у клітинах, у пам’яті залишилась така поведінка як та, що призвела до війни, але з іншого боку вирощування та технології доступні всім зробили фермерство крутіше за будь-яку комп’ютерну гру.
автор – Юрій ВОЛКОВ
