Олександр НИКИФОРЧАК
Розпочнемо з загадки: яка країна має жовто-блакитний прапор та гербом має тризуб?
Я сперечатись не буду, найвірогіднішою відгадкою буде класична країна “не так”, де все її жителям, тобто нам з вами, але ні, це не Україна.
А країна ця – Барбадос, чи все так там для її жителів – не тема нашої розповіді, я ж хочу розповісти про монету, на якій, по суті, все не так, її зображення та написи-легенди несуть зовсім інший зміст, ніж є насправді. Та ще й монета, хоч і цілком законний платіжний засіб, але, по суті, теж не монета в повному розумінні.
Чому не зовсім монета? Бо це токен, я про них вже не раз розповідав: це з вигляду і за всіма зовнішніми та “внутрішніми” характеристиками справжнісінький платіжний засіб, об’єкт грошового обігу, лише карбувала її не держава, а приватні особи, яким це право надав уряд. Проблема нестачі металу для карбування монет не було аж таким екстраординарним явищем, досить таки поширене воно, я розповідав про це зокрема нещодавно про красивущий токен Канади (обидві країни – колишні британські колонії, але не варто – уточню – стверджувати, що проблеми токенового обігу – лише цих країв стосуються, це більш широке явище і не менш широка та цікава тема для розповідей, ще повернемось не раз, обіцяю-анонсую), яка теж мала подібні проблеми. Отже, це не монета, а токен, “не так” N1.
Я не буду виключенням, якщо скажу, що в хлоп’ячому віці не раз перечитував чудесну “Одісею капітана Блада” Рафаеля Сабатіні. Я й зараз її згадую, адже деякі “не так” острова Барбадос відображені і в монеті-героїні нашого сьогоднішнього блогу. Щоб не стрибати з думки на думку, розпочну про монету зі звороту, з її реверсу. А там бачимо зображення голови раба. Так, рабська праця була вагомим чинником у розвитку економіки острова, але тут зображено чорношкірого, а були ще й індіанці-раби, як би це дивно не звучало і білі: після повстання в Англії Монмута в середині XVII століття багато його учасників спіткала така гірка доля. Одним з них був і капітан Блад (звісно, що літературний герой).
Потрібно додати ще один парадокс в скарбничку “не так”: нащадки цих білих, на відміну від білих поселенців інших колоній зараз становлять найбідніший прошарок барбадосців. А легенда реверсу “I SERVE” – “Я СЛУЖУ” хіба пасує рабській праці?
В легенді аверсу ж, “BARBADOS PENNY 1787”, якраз все вірно (хоча, таки і тут не зовсім: немає вказівки уряду, який є емітентом, а це одна з головних ознак монети) і так, але “не так” тут “в повен зріст” у зображенні. Ананас – це красиво, це і смачно до того ж, але головною сільськогосподарською культурою для Барбадосу, що тоді, що зараз, є цукрова тростина та продукти її переробки, цукор та той же ром (знову пірати згадались, капітан Блад, еге ж?), саме цю рослину потрібно було б зображати та прославляти.
Ось про таке “не так” я хотів сьогодні розповісти на прикладі монети, про яку я хочу зробити такий самий висновок, як і про героїню згаданого вже блогу: насамперед, це – красиво!
Що мені залишається додати? Лише традиційне: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
