Олександр НИКИФОРЧАК
Дороги, які ведуть в Рим, нас таки приведуть в наші краї. Настав час в цьому пересвідчитись. І – головне! – прояснити, що то за лімес такий, про який я згадував (і не розповів: що ж це таке?) в Дорозі імператора та Дорозі в Дакію, моїх попередніх блогах. Я зав’язав вузол, який (сподіваюсь) буде цікаво розплутати. Між тим сама історія пов’язала це воєдино: дороги, які вперлись у вали на кордонах імперії, вали, які той лімес обороняли, а поблизу і лімесні денарії… Ще більше заплутав? Так лише здається.
Але спочатку прохання: зверніть увагу на денарії, які є ілюстрацією сьогоднішнього блогу, я їх підібрав не просто тому, що там портрет давньоримського імператора Траяна – такого нашого стрижневого персонажа циклу про лімесні монети, а з певною метою, вони є певною розгадкою нашої таємниці.
До того ж, відкрию страшну таємницю: сам імператор Траян не є в циклі головним героєм, просто на його прикладі та монетах (лімесних – підказка!), які відносять до нього, розповідь про лімесні денарії стає більш логічно-впорядкованою, окомірною. Тим більш давньоримський імператор Траян, його згадані війни в Дакії, мали дійсно значний вплив на цікаве нам явище – наш “лімесний” вузол.
І ще, як я неодноразово запевняв, мої ці дописи – не науковий трактат, вони не претендують на істинність, вони – моє бачення історії та монет в історії, я можу й явище чи поняття історичне назвати не зовсім правильно. Як от жителів давніх земель, які зараз Україна, не зватиму давніми українцями, хоч в певній мірі вони й були нашими предками. А от деякі (можливо саме ті, що залишили нам героїв розповіді – лімесні денарії), ними (предками) якраз і не були, а жили – тут.
Кожна війна коли небудь, але закінчується. Так і дакійські війни імператора Траяна закінчились 112 року підкоренням Дакії. І тут постає завдання охорони підкоренних територій та давньоримської імперії взагалі. Облаштовуються кордони (римляни їх лімесом звали – несподіванка?), розміщуються прикордонні залоги. Лімес – то не просто лінія на карті чи чіткий кордон, то система оборонних споруд разом з гарнізонами.
За наказом імператора Траяна для оборони Дакії, прикордонних рубежів будується як частина оборонних споруд вал, названий Траяновим (хто б сумнівався). Ми ж його знаємо як Змієві вали (частину Траянових валів). Анти, що були праслав’янами, ці вали пізніше використовували і добудовували – до слова. Та стверджувати, що до лімесних денаріїв вони мали відношення, не буду, дуже вже те Велике переселення народів “намішало” племена. Хоча вали та “привальні” мешканці добряче були втягнені до самого процесу, що й породив таке явище, як лімесні денарії.
Розбудова і функціонування лімесу це, до всього іншого, і виплата зарплатні легіонерам, це й їх забезпечення, це й торгівля (а вона частенько аж такою чесною не буває, що тоді, що зараз – ще підказка, дивимось фото, несправжні вони якісь, ні?) з прикордонними жителями-варварами, що зв’язує все означене воєдино. Ось вона розгадка!
Все ніби прояснилось: кордон – лімес, тому і денарії (левова частка знаходження цього типу монет саме тут, в прикордонних територіях Давнього Риму – наших краях, уточнюю, мова йде саме про артефакти з фото циклу, це теж важливо) звуть лімесними. Вони й використовувались – ймовірний висновок через те таки місце знахідок – саме (і лише тут, і лише для тутешніх потреб) в районах лімесу, тобто кордону по-давньоримському. А ще вони на оригінальні (державного карбування) не дуже схожі, вони і виділяються в означену групу лімесних за цими характеристиками (бо вони таки не є продукцією монетних імперських дворів, а місцеві) теж тому.
Тобто: не оригінальні монети, подібні до давньоримських денаріїв, які використовувались в зоні прикордоння для певних потреб цієї території, з певним важливим значенням через масовість їх – це і є лімесні денарії. Ось, якось так.
Хоча щось таки не так: дуже вони різні, гляньте ще раз на фото, я не даремно акцентував на цьому. Саме в цій різниці і криється ще одна величезна помилка, дуже поширена навіть серед колекціонерів. Але про неї – наступного разу, зараз же час традиційного: щира моя подяка читачам колонки Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
