додому Топ Новини ЗА КРОК ДО ГЛОБАЛЬНОЇ ВІЙНИ

ЗА КРОК ДО ГЛОБАЛЬНОЇ ВІЙНИ

891

Нещодавнє попередження від керівника української розвідки Кирила Буданова про швидке наближення глобальної війни, на жаль, справджується на очах.

Загострення ситуації на Близькому Сході почало розходитися хвилями по всьому світу. Вночі з четверга на п’ятницю, крім обстрілів території Ізраїлю з боку терористів ХАМАСу та Хезболли, почали додаватися нові гравці і нові провокації.

Кілька ракет та безпілотників було запущено з території Ємену. Вони йшли акваторією Червоного моря в напрямку Ізраїлю і були перехоплені есмінцем США. Дрони запустили хусити, що контролюють столицю Ємену та значну територію країни і є черговою проксі-армією теократичного режиму аятолл в Ірані. Після років громадянської війни вони трохи потіснили просаудитські урядові сили. Ер-Ріяд та Тегеран, за підтримки Пекіну, вірішили відновити діалог та на певний час не загострювати периферійні війни. Хусити підписали чергове перемир’я та вирішили перенацілитися на Ізраїль. Хусити вже оголосили мобілізацію на підтримку терористів ХАМАСу у секторі Гази. Доречі, хусити стверджують, що володіють ракетою на рідкому паливі, відомою як «Туфан», яка може мати дальність польоту 1350-1950 км. Ємен та Ізраїль, розділені Саудівською Аравією, знаходяться на відстані близько 1 580 км один від одного в найближчій точці.

Крім того, зазнали обстрілу військові бази США у Сирії та Іраку. Атака в Іраку сталася через кілька годин після того, як у результаті удару по лікарні в Секторі Гази загинули сотні палестинців. Раніше один з лідерів шиїтів Іраку Алі ас-Сістані засудив Ізраїль і закликав світ протистояти “жахливій жорстокості” в Гази. Чітко про свою ворожу до США позицію заявив і глава близької до Ірану групи “Організація Бадр” Хаді Аль-Амірі. Вони закликали до видворення з Іраку американців силою.

У Середземному морі вже курсує дві авіаносні групи США, які влада у Вашингтоні обіцяє застосувати у випадку масштабного нападу на Ізраїль з боку Ірану чи контрольованих ним угруповань в Лівані та Сирії. Водночас лідери Західного світу щоденно їздять до Тель-Авіва, вочевидь, вмовляти керівництво Ізраїлю не піддаватися на провокації та вирішити питання ХАМАСу з максимальною обережністю. 

В тому числі, щоб не спровокувати чергову кризу біженців та не дати виправдань агресивним гравцям в регіоні задля повномасштабного нападу на Ізраїль. Який цілком може призвести до тієї самої глобальної війни, про яку попереджає Буданов.

Це не рахуючи силових протистоянь, які вже спалахують у європейських містах, де мігранти з мусульманського світу проводять акції підтримки терористів.

Станом на зараз ситуація може звалитися в небачену ескалацію будь-якої миті.

І у цієї ситуації простежуються очевидні і неочевидні паралелі з війною росії проти України.

З очевидного – формування нової “вісі зла” з числа росії, Ірану і Північної Кореї фактично завершено. За цілком зрозумілої участі Китаю, який бачить себе головним вигодонабувачем від дій цієї вісі. В Пекіні вважають, що вони зможуть контролювати своїх клієнтів і у випадку “керованого загострення” так розіграють партію, що не лише послаблять Захід, але й звузять для своїх клієнтів коридор для маневру. Іншими словами, китайці вважають, що у підсумку Пхеньян, Тегеран та Москва будуть їх ручними песиками на побігеньках. А світ остаточно поділиться на дві сфери впливу. Але ж все може піти не так як думають у Піднебесній. Їх клієнти можуть загратися і натиснути не ту кнопку.

Сторони активно озброюють одна одну. Вийшло так, що іранські, північнокорейські та російські снаряди летять по позиціях як Збройних сил України, так і Армії оборони Ізраїлю. Хезболла стріляє російськими комплексами “Корнет” по танках ЦАХАЛу, а світові видання пишуть про виявлення зброї Пхеньяну у терористів ХАМАСу. Які також використовують ракети іранського виробництва.

Неочевидними є події, які передували як нападу росії на Україну, так і нападу терористів і потенційно Ірану на Ізраїль.

Сектор Газа – це така собі “заморожена конфліктна зона”, з якою Ізраїль мав свій “Мінськ-2”. Влада в Єрусалимі тривалий час проводила політику умиротворення ХАМАСу. Десятки тисяч арабів з цієї території отримували дозволи на роботу в Ізраїлі і щоденно їздили заробляти до єврейської держави. Ізраїль поставляв до Гази світло, воду і паливо. І весь цей час фактично проксі-армія Ірану та еміра Катару, які фінансують ХАМАС готувалася до нападу.

Ізраїль, у свою чергу, поринув у внутрішньополітичні розбірки. В країні ледь не щороку проходили дострокові парламентські вибори. Через дії влади під керівництвом Біньяміна Нетаньяху, обраної на останніх таких виборах, в Ізраїлі почався справжній суспільний розкол, який вилився у масштабні вуличні акції. Політична напруга почала впливати на армію та спецслужби, які також зачепив суспільний розкол.

Зрештою кілька днів тому глава військової розвідки Ізраїлю Аарон Халіва опублікував листа, в якому визнав свою відповідальність за трагедію 7 жовтня. “АМАН під моїм керівництвом зазнав невдачі, не попередивши про напад, що готувався. Ми провалили найважливішу місію”, – написав Халіва, додавши, що незважаючи на це, буде воювати до переможного кінця. З подібною заявою виступив і керівник ізраїльської контррозвідки.

І в цьому сенсі напад ХАМАСу подібний до нападу росіян у 2014-му році. Політична картина дуже схожа. І спостерігається разюча відмінність від повномасштабного нападу росіян у 2022 року, про який військова розвідка України знала достеменно і публічно попереджала.

Власне, саме це знання ГУР МО дозволило зламати план загарбників зі швидкого захоплення Києва та встановлення в Україні маріонеткового режиму.

Інша неочевидна подібність полягає у тому, що зараз Ізраїль всіляко стримують західні союзники. Наземна операція в Гази постійно відкладається, як пишуть світові видання, завдяки вмовлянням Вашингтону. Приїздив і канцлер Німеччини, і прем’єр Великої Британії, і ціла низка інших діячів країн НАТО. Меседжі всі подібні.

Точно таким же чином ці ж самі люди намагаються обмежити Україну, наприклад, у застосуванні західної зброї на території росії.

Проблема полягає в тому, що політика заморожування конфліктів або перетворення їх на конфлікти низької інтенсивності перестає працювати. Блок агресивних держав сформований, а їхні проксі вчиняють все нові і нові провокації. Вочевидь, тоталітарні режими бажають цієї самої глобальної війни.

Якщо вдасться втримати ескалацію в Україні і в Ізраїлі, то чи вдасться зробити те саме у випадку нападу КНДР на Південну Корею? А у випадку нападу Китаю на Тайвань? А якщо вибухне в Південній Азії? А коли пакистанські проксі нападуть на Індію? А черговий геноцид в Африці? І скрізь вушка Пекіну чи “вагнера”…

І, насправді, світ стоїть перед споконвічним вибором: що краще – жахливий кінець чи жах без кінця?

ВІТАЛІЙ КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, політолог

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я