Деякі персонажі у Міноборони намалювали плани прибрати з інформаційного фронту держави Інформаційне агентство АрміяInform.
Дивина та й годі, не може такого бути, скажете ви, адже ми чи не щодня чуємо про необхідність посилення своїх позицій на інформаційному фронті. Що тоді відбувається? Як можна кваліфікувати такі ідеї: нерозуміння ситуації чи некомпетентність певних діячів, або ж – свідомі дії, які можна трактувати, як інформаційну диверсію?!
Коротко про суть справи: нещодавно було ухвалено рішення про створення телеканалу «Армія ТБ», який має працювати «для військових і про військових». Окей, справа хороша, адже нинішня війна з російським агресором великою мірою відбувається в інформаційному просторі і тут, як то кажуть, жоден «штик» не буде зайвим. Ініціативу зі створення потужного патріотичного телеканалу підтримали в ОП і її можна лише привітати, адже в умовах жорстокої інформаційної боротьби з рф цей крок однозначно зміцнить наші позиції на інформаційному полі і розширить кількість джерел для отримання достовірної інформації.
Однак група «товаришів», яка зголосилася реалізувати це завдання й очолити процес, вочевидь, не дуже розбирається в тому, як функціонує сучасне українське військо та які пріоритети у реалізації інформаційної політики держави в умовах війни. Спочатку вони обрали тривіальний – підкилимний – спосіб побудови медіаструктури. Навесні вони спробували примітивно «вибити» штат під свій телеканал за рахунок фактичної ліквідації Інформаційного агентства Арміяinform. На суто суб’єктивну думку керівників «Армія ТБ», їхній телепроєкт зміг би сам-один виграти війну із російською пропагандою, тому було зроблено ставку на те, щоб «зліпити» його за рахунок знищення інших інформаційних структур у військовому відомстві. Однак, цей варіант не пройшов.
Важливе зауваження: за нашою інформацією, протягом весни в Інформаційному агентстві Арміяinform відбулися організаційно-штатні зміни, внаслідок яких цю структуру було адаптовано до сучасних реалій широкомасштабного вторгнення зс рф, зокрема додано декілька посад військових журналістів, що мало б «закрити» певні потреби інформаційного забезпеченні військ з огляду на збільшення чисельності ЗСУ в умовах воєнного стану.
Та тільки-но новий штат набув чинності, виявилося, що далекі від журналістики ділки телебізнесу, які «зайшли» у Міноборони кілька місяців тому, не полишили бажання хоч якось використати АрміяInform у своїх інтересах.
Щоб підім’яти під себе Інформагентство вони скористалися традиційним бюрократичним способом: ініціювали чергові… організаційно-штатні зміни, запровадивши абсолютно неадекватну структуру, придуману, вочевидь, на власний розсуд, без жодного розуміння компетенцій і функціоналу військово-інформаційної організації.
Звісно, було б добре, якби пропонувалося щось для посилення АрміяInform. Але не про це ініціаторам «змін» йдеться. Приміром, їхня ініціатива полягає в тому, щоб втричі скоротити Інформагентство водночас порізавши більшість офіцерських журналістських посад, натомість увівши з десяток солдатсько-сержантських. Що це означає і для чого це робиться?
Усе дуже просто, показую на пальцях: на посаду офіцера-журналіста можна призначати суто офіцера-журналіста, тобто людину військову і з відповідною військово-обліковою спеціальністю. Якщо одним словом – професіонала. На посади солдатсько-сержантські – будь кого, хто потрапив до війська під час воєнного стану за мобілізацією.
«Відкрию» секрет Полішинеля – це робиться для того, щоб прилаштувати в Інформагентство своїх родичів-знайомих.
Це цілком очевидно, оскільки новий штат «намальовано» без врахування специфічних завдань АрміяІnform, виконання яких обмеженим штатом практично не можливе. Приміром, згідно з ним ліквідовано усі регіональні редакції Інформагентства, що, водночас, означає припинення роботи воєнкорів на лінії фронту.
Фахівцю медіасфери, якщо він погляне на придуманий телебізнесменами штат Інформагентства, легко зрозуміти, що перетворюють його з повноцінної інформаційної структури на якусь кишенькову (придворну) пресслужбу, спроможну обслуговувати інтереси лише кількох без’язиких чиновників Міноборони.
Власне, все це робиться на підставі чиєїсь «окремої» думки, що нібито Інформагентство не справляється з поставленим завданням. Цікаво – звідки така «думка» взялася, адже жодних перевірок чи інспекцій, які б вивчили і оцінили роботу інформагентства АрміяІnform не було. Від слова зовсім.
Ситуацію можна проілюструвати простим порівнянним: уявімо ділянку фронту яку утримує одна рота; гіпотетичний підрозділ не справляється з бойовою задачею і, щоб посилити оборону, комбат ухвалює «геніальне» рішення – забирає з роти два взводи…
Упевнений, що споглядаючи за такими колізіями, наш ворог задоволено потирає руки. Чому? Та тому що без жодних зусиль з боку російських пропагандистів та спецслужб (хочеться вірити, що це саме так) буде влаштовано інформаційний погром Силам оборони України – ліквідовано професійну медійну військову структуру, знищено школу військової журналістики, яку плекали поклоніння військових журналістів, врешті – розпущено досвідчений колектив, який від початку війни розбив не один інформаційний вкид рашистів.
Йдемо далі, від суб’єктивного до суспільного.
На період війни з рф, українським парламентом визначено лише 13 офіційних каналів для отримання оперативної і ДОСТОВІРНОЇ інформації щодо російського вторгнення та дій ЗСУ. Це, зокрема, 11 офіційних сторінок Головкома і командувань ЗСУ у соцмережах, а також два сайти – офіційна сторінка МО України та інтернет-видання Інформаційне агентство АрміяІнформ.
З усіх згаданих ресурсів лише Інформаційне агентство Арміяінформ є найбільш повноцінним і багатогранним (за тематичною палітрою) джерелом інформації, що висвітлює участь Сил оборони у захисті України від загарбників. Назвіть ще хоч одне з-поміж офіційних джерел, хоча б рівне йому за оперативністю, якістю і кількістю згенерованих меседжів, спрямованих чи на інформування громадян України, чи на задоволення інформаційних потреб наших захисників, або на протидію роспропаганді?!
Нині АрміяInform чи не єдиний потужний ресурс, провідник державної інформполітики, який працює в інтересах усіх Сил оборони, веде постійну роз’яснювальну роботу із питань соціального захисту військовослужбовців, фіксує хронологію війни, виступає голосом бійців, які тримають оборону на лінії фронту.
Але виглядає так, що у когось в голові війна з рф вже скінчилась.
Щодо морально-правових аспектів створення і подальшого існування «АрміяТБ».
Минулої весни колектив Інформаційного агентства АрміяInform жив і працював в умовах постійного психологічного тиску, спричиненого нездоровими ініціативами ділків від телебізнесу, зокрема, керівництва «АрміяТБ».
Так, у березні 2023 року, Ілларіон Павлюк, як керівник проєкту, заявив, що «ядром каналу» стануть військовослужбовці, вочевидь, маючи на увазі, що на «АрміяТБ» працюватимуть, чи то пак, нестимуть службу нині чинні військовослужбовці зі складу Інформагентства АрміяInform. Водночас експерти з медіаправа попередили, що згідно із Законом України «Про медіа», ухваленим 3 листопада 2022 року, Міністерство оборони України не зможе бути власником телеканалу і згодом муситиме вийти зі складу його засновників. Виглядає так, що витягнувши з військового відомства матеріальні, фінансові та людські ресурси, засновники телеканалу підуть у вільне бізнес-плавання. А з чим залишиться Міноборони?
Питання – риторичне, а відповідь – очевидна.
Як можна було придумати і послідовно втілювати в життя такий антидержавний алгоритм побудови телеканалу?
Виглядало так, що подібними діями хтось підставляв Офіс Президента і усю систему оборони держави. Абсолютно очевидно, що ані ОП, ані очільник МОУ, не дали б «добро» на знищення Інформагентства, як боєздатного підрозділу, який виконує конкретну оборонну функцію в умовах війни. Йшлося про створення телеканалу, який мав би зміцнити наш інформаційний фронт, натомість його керівники, явно заступивши за межі моральності і здорового глузду, ще нічого не створивши, намагалися знищити дієву структуру.
Здавалося, що аргументи фахівців з інформаційної безпеки були почуті, й наприкінці травня тема поглинання «АрмієюТБ» Інформагентства АрміяInform, ніби зійшла на ніц.
Тим більше, що амбітна команда «АрміїТБ» не показала жодного продуктивного результату за три місяці (а її утримання, на хвилиночку, наразі коштує державі більше 1,2 млн грн на місяць, а далі – буде більше). Утім, ініціатори фактичної ліквідації АрміяInform й надалі аргументують свої ініціативи тим, що мовляв, «АрміяТБ» перекриє дірку у нашому інформаційному фронті.
Проте наразі не відомо, як і коли запрацює телеканал «АрміяТБ» (і якою буде його якість – теж питання!), але вже точно відомо про плани вивести з інформаційного фронту Інформагентство АрміяInform.
Отже, буде оголено увесь інформаційний фронт держави.
Про що саме йдеться. Нині кореспонденти АрміяІnform постійно перебувають у районах бойових дій, щоденно передають інформацію з полів бою, розповідають про наших героїв-захисників, ведуть літопис цієї, фактично, визвольної війни для майбутніх поколінь українців. Вони є, насправді, голосом наших воїнів! І доносять їхні слова, думки, емоції, не тільки до української аудиторії, а й до всього демократичного світу.
Крім того, якщо хто не знав, АрміяІnform має високу цитованість українськими та зарубіжними медіа, і є авторитетним джерелом для наукових установ усього світу, які вивчають російсько-українську війну (наприклад, американський Інститут вивчення війни (англ. ISW) оперує посиланнями на інформагентство як у щоденних зведеннях, так і в аналітичних дослідженнях). Фотографії, зроблені кореспондентами АрміяІnform, облетіли весь світ, їхні виставки відбувалися у США й Європі (зокрема, у будівлі Європарламенту), світлини Інформагентства розмішені на сайтах багатьох органів влади, в тому числі й Офісу Президента України…
І у цей момент, коли війна триває, ми отримуємо удар у спину, що ослаблює наші позиції на інформаційному фронті. Кожному притомному громадянину нашої країни зрозумілі його наслідки.
Кому ж вигідно розвалити дієву установу інформаційного спротиву України, вчинивши, за фактом, акт диверсії у тилу ЗСУ?
Не хочеться робити комплімент російським спецслужбам, тому спишемо цю інформаційну диверсію на захланність або некомпетентність певних персонажів…
Автори: Петро Андрієвський, Євген Медведєв
Джерело тут
