Заступник голови Верховної Ради Руслан Кошулинський заявляє про необхідність якнайшвидшого ухвалення якісного закону, який би врегульовував питання проведення місцевих референдумів.
Він зауважив, що «після ухвалення Верховною Радою наприкінці минулого року антиконституційного Закону «Про всеукраїнський референдум», в державі утворилася ситуація правового вакууму довкола інституту місцевого референдуму».
Р.Кошулинський наголосив, що з ухваленням згаданого закону громадяни виявилися позбавленими закріпленого Конституцією права безпосередньої участі в управлінні та вирішенні питань територіальних громад.
Натомість, Р.Кошулинський нагадав, що у квітні 2011 року парламент схвалив у першому читанні внесений Кабінетом міністрів проект закону «Про місцевий референдум», який зазнав критики як з боку вітчизняних експертів та громадськості, так і з боку європейських структур, зокрема, Європейської комісії за демократію через право.
«Переконаний, що нині нова Верховна Рада України повинна врахувати всі демократичні напрацювання і ухвалити принципово новий закон, який відповідатиме вимогам часу та інтересам територіальних громад, а не буде черговим маніпулятивним інструментом», – наголосив він.
Політик поінформував, що у відповідності до зауважень Венеціанської комісії та фахівців, він підготував низку поправок до ухваленого в І читанні проекту закону «Про місцевий референдум».
Зокрема, він пропонує передбачити 2 види місцевих референдумів – імперативний та консультативний; розширити перелік питань, які в обов’язковому порядку виносяться на місцевий референдум та встановити їх ліміт (максимум три); встановити необхідний відсоток явки громадян для легітимності імперативного референдуму на рівні 30%, а для консультативного – 20%. Стосовно деталізації правових наслідків місцевих референдумів, то, за пропозицією політика, після закінчення трирічного терміну з дня набрання чинності рішення імперативного референдуму зміни до нього можуть вноситись органами місцевого самоврядування, а результати консультативного референдуму в 30-денний термін з дня офіційного опублікування повинні бути розглянуті та враховані під час прийняття рішень відповідними органами місцевого самоврядування.
Крім того, на переконання заступника голови ВР, необхідне чітке визначення суб’єктів місцевого референдуму, до яких треба віднести учасників місцевого референдуму; територіальні комісії; ініціативні групи з місцевого референдуму, їх уповноважених осіб; органи місцевого самоврядування; місцеві організації політичних партій, громадських об’єднань; офіційних спостерігачів.
Політик також повідомив, що виступає за зниження рівня адміністративного контролю за ініціюванням і підготовкою місцевого референдуму та забезпечення рівних можливостей прихильникам питання, винесеного на місцевий референдум, і їхнім опонентам.
Окрім того, Р.Кошулинський відзначив необхідність розширення часових рамок діяльності офіційних спостерігачів (на його переконання, варто зняти обмеження повноважень спостерігачів лише днем голосування, передбачивши можливість бути присутнім на всіх заходах з підготовки місцевого референдуму).
Підсумовуючи, заступник голови Верховної Ради наголосив, що «інститут місцевого референдуму має стати механізмом прямого народовладдя, що дозволяє стимулювати соціальну активність українців».
Політик ще раз нагадав, що в Україні на сьогодні нема якісного закону, який би врегульовував питання проведення місцевих референдумів, які по своїй суті є доброю можливістю проаналізувати та обговорити проблемні питання громади. «Тому ми наполягаємо на максимально швидкому розгляді згаданого питання у сесійній залі», – додав він.
