«Доля результатів виборів – 2010 буде визначатися в судах. А самі суди стануть об’єктами «рейдерства» з боку провідних кандидатів у президенти», – так вважають політолог, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій КУЛИК та експерт-юрист Олександр ПАЛІЙ, які провели 26 листопада 2009 р. в приміщенні ІА «Українські новини», прес-конференцію: «Рейдери, суди та вибори-2010».
Очевидно, що народні депутати не мають політичної волі для остаточного прийняття змін до Закону «Про вибори Президента України». Вибори проходитимуть на основі старої нормативної бази, яка передбачає можливість судового встановлення результатів волевиявлення. А, отже, суди опиняються в фокусі протистояння мега-брендів, які всіма методами намагаються встановити свій контроль над фемідою.
За словами Олександра ПАЛІЯ, сьогодні українське судочинство фінансується в значно менших обсягах, ніж це необхідно для забезпечення незалежності суддівського корпусу. Політики не вважають за необхідне розв’язувати це питання, оскільки так вони отримують можливість впливати на суди. Ось вам свіжий приклад: КМУ своїм розпорядженням від 11.11.2009, № 1400-р передав на баланс Київського апеляційного адміністративного суду транспортні засоби. А ще раніше 29.10.2009 Уряд навіть ухвалив спеціальну постанову № 1125, якою передбачив використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду (!) для забезпечення діяльності цього суду. Виникає питання, а чому стільки уваги до цього суду, хіба в Україні він лише один потребує фінансування? За яким принципом вирішувалось кому надати фінансування, а кому ні? Очевидно, що в умовах хронічного недофінансування такі рішення Уряду лише сприяють посиленню корупції в органах правосуддя. Ті ж суди, що не купуються на «пряник», піддаються «рейдерським» атакам.
Як зазначають експерти, схема атаки проти незручного судді проста і, очевидно, запозичена з практики економічного рейдерства. Спочатку відбуваються спроби завдати удару по репутації судді, про нього поширюються брехливі матеріали в Інтернеті, публікуються сфальшовані рахунки з ресторанів за обід з лобстерами, приписуються приватні чартерні перельоти й т.п. У деяких випадках, в мережі Інтернет навіть створюються постійно діючі кіллерські сторінки. Весь цей бруд супроводжуються зверненнями народних депутатів до правоохоронних та судових органів з вимогою покарати «корупціонера», а Вища рада юстиції навіть розглядає персональну справу жертви рейдерської атаки.
Щось подібне зараз відбувається з головою Окружного адміністративного суду Києва Олегом Бачуном. Спочатку його звинуватили у наявності золотого стільникового телефону, потім земельної ділянки з піонертабором у Бучі, під Києвом. Проте, 20 листопада агенція УНІАН вже спростувала інформацію, надану народним депутатом БЮТ Андрієм Портновим про нібито корупційні дії Олега Бачуна. Портнов та “юридичне крило” БЮТ є ініціаторами кампанії по усуненню Бачуна з посади голови Київського Окружного адмінсуду.
На думку Віталія КУЛИКА, причини такої масованої кампанії проти суду лежать як в економічної, так і в політичній площині. Справа в тому, що саме Окружадмінсуд Києва виніс відоме рішення про заборону продажу Одеського припортового заводуу, який уряд Тимошенко прагнув виставити на торги, щоб залатати діри в бюджеті перед виборами. За інформацією зі ЗМІ, команда Портнова займалася юридичним супроводом угоди. Друга причина – політична. Саме в Київському Окружному адмінсуді будуть розглядатися порушення виборчого законодавства під час виборів-2010. Тому той, хто буде контролювати цей суд, той одержить певні переваги в електоральній грі. Не секрет, що Бачун є рівновіддаленним від інтересів “регіоналів” і “тимошенківців”, тому штаби вбачають у ньому потенційну “проблему”. Як наслідок – Бачуна намагаються превентивно усунути, а сам суд поставити під свій контроль.
Олександр ПАЛІЙ вважає, що останні тенденції у системі судочинства свідчать про необхідність негайного реформування судової влади в Україні. Чому досі не була проведена така судова реформа? Тому що існуючий порядок речей влаштовує правлячу еліту, зокрема ПР та БЮТ. Вони є головним гальмом судової реформи. ПАЛІЙ вказав, що в Україні дискредитується і знищується інститут презумпції невинуватості. Створюється система, при якій, хто саме винен, а хто не винен мають вирішувати не органи правосуддя, а громадська думка, якою будуть маніпулювати політики, прикриваючись нормами права.
«Це особливо небезпечно в контексті специфіки українських виборів-2010», – застерігає Віталій КУЛИК. Основні претенденти на найвищу посаду в Україні обрали для себе конфліктний сценарій перебігу електоральної кампанії. Тепер вони хочуть не просто перемоги у виборах, а джекпот, коли переможець отримає все, а переможений – закон. Це як у класичному фільмі Гайдая «Кавказська полонянка»: чи Я відправляє Ю в політичну еміграцію, чи Ю веде Я в прокуратуру. Головне виграти дію першу – попередньо захопити суд, щоб не програти.
