- Маємо розставлені крапки та коми. Зеленський та Єрмак «злили» операцію. Зараз немає жодних сумнівів, хто відклав, а, фактично, зірвав заходи багатьох розвідок.
- Це було гірше ніж #зрада. Мова йде про стратегічну помилку. З усіма наслідками для України.
- Українські спецслужби показали високий клас роботи. Це визнають навіть росіяни.
- Політичне керівництво держави черговий раз проявило себе «нєдорослями» в політиці. Обрали «синицю» в руках, яка виявилася дохлою…
- Поведінка влади по запереченню історіі – ще гірша за сам зрив операції. Особливо спроба подати це як «розробку штабу Порошенка».
- У той же час, електорально «вагнергейт» не злітає. Він не цікавий виборцю поза межами порохоботського гетто. Зробити з цього мегазраду для фокусу політкампаніі не можливо. Він навіть на тему для імпічменту Зеленському не тягне, хоча мав би.
Але є контекст. Політичний та економічний.
- Заява Бурби та злив документів Яніною Соколовою, атака на Шустері – означає, що Ахмєтов вже не шуткує. Червоні лінії перейдено. Починається війна.
- Якщо раніше Ахмєтов і конфліктував з владою, то залишав мости для досягнення перемир’я чи домовлявся на якійсь ітерації протистояння. Тактика: тут воюємо, а тут ведемо спільний бізнес – завжди дозволяла йому отримувати від влади (чи то Кучми, Ющенка, Януковича чи Порошенка) «ніщаки» у вигляді плюсових Роттердамів. До останнього часу так було і з Зеленським. Але щось пішло не так.
- Остаточно мости поки не спалено. На ринках ми спостерігаємо лише поодинокі спроби влади дошкуляти інтересам Ахмєтова: відміна дозволу на купівлю обленерго Новінським чи блокування надприбутків від «зеленої енергетики». Але це ще не повноцінна війна.
- Як правило, держава виграє в протистоянні з олігархами. Це якщо сама влада не хоче стати єдиним олігархом. Тоді олігархічний консенсус об’єднується з іншими суб’єктами політичного процесу і прибирають узурпатора.
- Сьогодні олігархічний консенсус проти Зеленського можливий. Але інші члени списку Форбс ще не відчули повною мірою себе членами списку олігархів РНБОУ. А дехто не може увійти в союз з Ахмєтовим, бо ризикує опинитися на допиті в ФБР.
- Влада поки має репресивний ресурс і намагається розширити інструменти «надзвичайної держави» за рахунок боротьби з К19. Проте, мати ресурс і ефективно ним управляти – дві великих різниці. Імпульси, які генерує центральне керівництво, тонуть вже на рівні вищесередньоі ланки поліції, прокуратури чи спецслужб. Ця влада не здатна «добивати» опонента.
- Але, для того щоб прибрати режим Зеленського, мало лише телевізора та грошей. Потрібні політичні гравці, соціальні конфлікти, рушійні сили та сила.
- Звичайно, в бій піде важка артилерія у вигляді Авакова, Разумкова, Кличка тощо. Владі кинуть виклик усі хто може і хоче. В хаосі кожен захоче робити свій гешефт.
- Ахмєтов не відзначався власними успішними політичними проектами. Його політичний менеджмент, як правило, здобував перемоги локально, а в всеукраїнському масштабі виходив «пшик». Дудіння в клаксон. Тому, поки в СКМ сформують «олігархічну альтернативу», у влади є час. Як є час і у «третіх сил».
- Варто вказати, що час для наступу обрано досить вдало. Відкладені пандемією соціальні бунти, лише починають проявлятися на місцях. Поки їх кількість не переходить у якість. Але це до перших аварійних відключень світла та тепла; до непідйомних платіжок та нових карантинних обмежень.
- Владу чекатиме цілий каскад «врадієвок». І далеко не в усіх з них бенефіціарами будуть олігархи чи окремі політпроекти. Просто зелені не встигатимуть гасити «гарячі точки». Кожен їх крок лише поглиблюватиме хаос.
- Звичайно, що на все це із апетитом спостерігає Москва. Занурення України в політичний хаос – можливості для Путіна. Ігнорувати цього не можна. Прихід росіян означатиме кінець не лише для зелених, опозиції, а й для олігархічного консенсусу. Бо з російськими штиками прийде інший консенсус, в якому усим: їм та нам, не буде місця.
- Враховуючи досвід попередніх історичних епох, в мене немає впевненості, що у влади, опозиції та олігархів, у цьому контексті, спрацює інстинкт самозбереження. Більш того, історія вчить тому, що вона нікого нічому не вчить.
- Що робити? Для початку не втрачати розуміння глобального контексту. В будь-якому хаосі завжди є «точка зборки», яка переформатує реальність.
