Домой Политика Українське лобі у новообраному Європарламенті

Українське лобі у новообраному Європарламенті

80

3Киев. 1 липня 2014 (Deutsche Welle). Хто з «друзів України» обрався до Європарламенту, а від кого з новообраних європейських законотворців варто очікувати негативного ставлення до офіційного Києва? Аналіз власного кореспондента DW у Страсбургу.

У вівторок, 1 липня, перша сесія Європейського парламенту нового скликання. DW проаналізувала списки новообраних євродепутатів і дізналася, хто з «друзів України» серед парламентарів минулого скликання знову переміг на виборах і відстоюватиме українські інтереси протягом наступних п’яти років, а від кого з новообраних європейських законотворців варто очікувати негативного ставлення до офіційного Києва.

Відсутність прізвища цього польського політика у списку євродепутатів-2014 викликала в Україні, мабуть, найбільше розчарування. Павел Коваль (партія «З Польщею разом») програв вибори. У Європарламенті він був співголовою групи парламентського співробітництва з Україною, неодноразово очолював місії спостерігачів ЄП на українських виборах, близько знайомий з Петром Порошенком та багатьма впливовими українськими політиками. Він послідовно критикував Європарламент за аморфність у ставленні до України, неодноразово закликав негайно надати їй перспективу членства в ЄС та ввести безвізовий режим.

Не звучатимуть з трибуни Європарламенту й виступи іншого польського політика, Павла Залевського (партія «Громадянська платформа»). У Європарламенті він обіймав посаду заступника голови комітету з питань міжнародної торгівлі і був безпосереднім автором угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка є частиною Угоди про асоціацію. Польський депутат-соціаліст Марек Сівець, який двічі обирався до ЄП і користувався там вагомим авторитетом, теж програв нинішні вибори. Він системно відстоював ідею євроінтеграції України і чудово орієнтується у всіх тонкощах її внутрішньої політики.

«Друзі України»

Проте, незважаючи на поразку на виборах цих депутатів, польська група «друзів України» буде так само широко представлена у ЄП такими важковаговиками як Єжи Бузек, Яцек Саріуш-Вольський, Анджей Гжиб, Ричард Легутько.

Так само впливовим буде й проукраїнське лобі у Європарламенті від Німеччини, представниками якого залишаться член Європейської народної партії Ельмар Брок та лідер «Зелених» Ребекка Хармс.

Ельмар Брок, керівник комітету з питань зовнішньої політики у Європарламенті минулого скликання, має вплив не лише серед членів своєї політичної групи. Прямий і часто різкий у висловлюваннях, він ніколи не приховував своєї антипатії до режиму Віктора Януковича і наголошував, що українці самі обрали і довели своє прагнення рухатися в бік Європи. Ребекка Хармс, яка неодноразово приходила на засідання ЄП з українським прапором на плечах, зустрічала Новий 2014 рік на київському Майдані. Однією з перших вона застерігала своїх колег, що «після завершення Сочинської олімпіади Путін візьметься за Україну» і звинувачувала їх у нерішучості щодо надання більшої підтримки Україні.

На нинішньому, вирішальному етапі ратифікації та імплементації Угоди про асоціацію з ЄС, Україна може розраховувати на підтримку у Європарламенті в особах нідерландського депутата від політичної групи «Альянс лібералів і демократів за Європу» Йоганна Корнеліуса ван Баалана та британського консерватора Чарльза Теннока. Обидва депутата входили до складу комітету з питань зовнішньої політики і відносять себе до категорії політиків-геостратегів, котрі вважають, що останні події у Європі треба розглядати у контексті світової геополітичної гри, у якій Україні відведена відповідальна роль.

Політики минулої епохи

В особі румунського позафракційного депутата, колишнього міністра закордонних справ Румунії Адріана Северина Україна мала потужного захисника своїх інтересів у Європарламенті. Проте він ухвалив рішення не балотуватися до ЄП на нинішніх виборах. Як розповів у приватній розмові з DW помічник Адріана Северина, після гучного корупційного скандалу, який вибухнув у ЄП у 2011 році і у який опинився втягненим румунський політик, у нього виникли серйозні проблеми зі здоров’ям, тому Адріан Северин вирішив відмовитися від політичної боротьби за крісло європарламентаря.

Ще один з найавторитетніших євродепутатів, прізвище якого незмінно згадувалося серед імен авторів всіх резолюцій ЄП щодо України, вирішив не балотувався на нинішніх виборах у зв’язку з поважним віком. 81-річний литовський політик, Вітаутас Ландсбергіс, мабуть, найліпше серед євродепутатів знається на процесах, що відбуваються на пострадянському просторі. «Інколи я намагаюся пояснити своїм колегам у Європарламенті, котрі наполягають на тому, що Росія повинна стати нашим стратегічним партнером, що для Росії партнер – це той, кого треба здолати, перемогти і поставити на коліна»,- сказав литовський політик в інтерв’ю DW.

Нові обличчя

Проте від Литви на виборах до Європарламенту пройшов онук Вітаутаса Ландсбергіса, 32-річний Габріеліус Ландсбергіс (партія «Союз Вітчизни»). Його поява на політичній сцені викликала шквал критики у Литві. В інтерв’ю литовській пресі Габріеліус Ландсбергіс заявив, що часто радиться зі своїм відомим дідом, а в Європарламенті збирається опікуватися питаннями безпеки країн Східного партнерства і проблемами білоруської опозиції.

Сенсацією нинішніх виборів стала і поява у Європарламенті депутата з українським корінням і громадянством. Ним стала викладач Закарпатського угорського інституту Андрея Бочкор, яка виграла вибори від правлячої партії Угорщини «Фідес». В одному зі своїх інтерв’ю Андрея Бочкор заявила, що у Європарламенті планує «сприяти інтеграції України в Євросоюз, а також представляти інтереси угорської громади Закарпаття».

Європейські радикали проти України

Депутат від Латвії Тетяна Жданок (партія «Російський союз Латвії»), яка входила до групи «Зелених» у ЄП, активно опікувалася і опікуватиметься в наступні п’ять років українською тематикою в ЄП. Вона має репутацію лобіста російських інтересів і під час дебатів з українського питання не раз намагалася переконати депутатів, що російськомовне населення в Україні потерпає він переслідувань і що євроінтеграція принесе країні зубожіння і занепад.

В утисках національних меншин Україну за кожної зручної нагоди звинувачувала і угорська депутат від радикальної партії «Йоббік» Крістіна Морвай, яка також переобралась до Європарламенту на наступний термін. Головна теза її виступів: Європарламент допомагає Україні, закриваючи очі на порушення прав тисяч угорців на Закарпатті.

У парламенті минулого скликання представники праворадикальних партій не входили до складу жодної політичної групи, залишаючись позафракційними. І саме депутати радикальних націоналістичних партій з Угорщини, Болгарії, Нідерландів, Австрії найбільше критикували події в Україні і завжди голосували проти резолюцій на підтримку країни. З огляду на те, що в результаті виборів-2014 кількість депутатів, які представлятимуть у Європарламенті крайні праві партії, виявилася безпрецедентно високою, можна очікувати, що антиукраїнська риторика буде звучати у стінах ЄП частіше. Проте, оскільки праворадикалам так і не вдалося сформувати у Європарламенті власну фракцію, ступінь впливу цих депутатів на вироблення політики ЄП щодо України, скоріш за все, буде незначним.

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь