Зранку 11.05.2024-го (приблизно 4.00-5.00) сили та засоби тактичної групи військ противника “Бєлгород”, зі складу оперативного угруповання його військ (ОУВ) “Північ”, перейшли до активних (наступальних) дій по двом основним тактичним напрямками, перетинаючи Державний кордон України (ДГУ):
– у бік с. Глибоке та Лук’янці (допоміжний);
– у бік м.Вовчанськ (основний).
За орієнтовними оцінками, противник увів у бій у двоешелонному бойовому порядку щонайменше 4 мотострілецькі батальйони (мсб) зі складу частин і з’єднань 11-го АК на Вовчанському напрямку. І зіставні сили (десь до 3-х мсб) на напрямку на с. Глубоке. Глибоке.
Як передові підрозділи противника діють спеціально сформовані зведені тактичні загони зі складу сил і засобів його ССО (сил спеціальних операцій), які ведуть інтенсивну розвідку як переднього краю, так і на всю тактичну глибину системи оборони ЗСУ на зазначених напрямках, зокрема й із застосуванням БпЛА, намагаючись визначити найперспективніші для них ділянки, де слід провести надалі атакуючі штурмові дії основними силами найближчим часом.
Противник чинить активний вогневий вплив на всю тактичну, а подекуди й оперативну, глибину бойових порядків наших військ, зокрема з використанням артилерії та бойової авіації, фіксуються спроби задіяти в атакувальних штурмових діях у певній кількості ББМ і танки.
Наразі противник зумів просунутися в нашому прикордонні на Харківському операційному напрямку:
– У бік с. Глибоке та с. Лук’янці на відстань від 3.2 до 3.7 км, бої наразі тривають у районі с. Красне та Мороховець (утримуються ЗСУ);
– на Вовчанському напрямку – до 3.5 км (район найбільш активних бойових дій с. Огірцеве і Гатище).
(Відстані даються від найближчої точки ГГУ).
Однак, вочевидь, противник найближчим часом розраховує наростити свої зусилля з ведення активних (наступальних) дій у нашому прикордонні на Харківському операційному напрямку:
– У районі Ржавець – Шебекине – Нова Таволжанка – Безлюдівка фіксується активне переміщення резервів противника (підрозділів зі складу 30-го та 41-го мотострілецьких полків\мсп 72-ї мотострілецької дивізії\мсд 44-го армійського корпусу);
– таке саме відбувається в районі н.п. Журавлівка, Устинка та Вергилівка, противник явно підтягує до ГГУ додаткові сили та засоби зі складу 11-го та 44-го армійських корпусів, включно зі штурмовими підрозділами зі складу 7-го окремого мотострілецького полку (ОМСП) 11-го АК.
Крім цього, протягом найближчого часу, дуже ймовірно, противник вчинить подібні дії і на території своєї Курської обл. (імовірно, силами 128-ї окремої мотострілецької бригади\Омсбр за підтримки певних підрозділів 11-го АК) за загальною дирекцією на Велика Писарківка, як отакі “відволікаючі” дії. Звичайно, вони, найімовірніше, будуть меншими за розмахом і масштабом.
ВИСНОВОК:
Командування противника, вочевидь, не випадково обрало вищеназвані ділянки та напрямки для початку своїх активних дій на Харківському операційному напрямку.
В обох випадках його передові підрозділи діють у загальній дирекції з півночі на південь і південний захід уздовж двох ВОДОЙМІВ (переважно по їхньому східному березі) – Трав’янському водосховищу та річці Сіверський Донець.
Це дає змогу противнику “економити” сили та засоби, концентруючи їх на певних ділянках на схід від них і одночасно прикриваючи собі “правий” фланг самими цими водоймами.
Ймовірно, надалі противник ставить перед собою такі завдання:
– спробує вийти на рубіж Глибоке – Лук’янці, щоб створити собі умови для просування в бік н.п. Липці;
– у районі м. Вовчанськ, найімовірніше, спробує “спуститися” вздовж Сіверського Дінця з півночі на південь та обійти м. Вовчанськ з південного заходу і півдня (через Синельникове і Кірпічне).
По-моєму, основна мета, поки що обмежених у розмаху, дій противника на Харківському операційному напрямку – м.Вовчанськ.
За це “говорять” одразу кілька чинників:
– Місто розташоване майже впритул до кордону (від північної околиці до ГГУ, десь 5-5.2 км), що дає супротивнику одразу кілька “козирів”;
– Можливо організувати і провести дії в цьому напрямку обмеженим комплектом сил і засобів (і навіть сподіватися на певну раптовість своїх дій), водночас маючи непогані шанси досягнути “конкретного” результату – захопити або блокувати більш-менш значний н.п. в українському прикордонному, причому, на досить “чутливому” напрямку;
– “Плече підвезення” МТС – невелике, відстань до передових підрозділів – також, а відповідно – забезпечення сталого і прихованого управління та можливість вогневої підтримки власних підрозділів НЕ ВИМАГАЮТЬ зміни і пересування вогневих позицій основної маси підтримуючого угруповання артилерії, КП\ПУ), тили також особливо нікуди не треба “переміщати”.
– Ресурсів (від палива, до ОВТ і запасних частин), і всього необхідного наступаючим силам “для життя і бою” можливо подавати досить швидко та в потрібних об’ємах, так само, як і власне військ, для проведення такого роду операції також потрібно менше, ніж у випадку, коли ви намагаєтесь “прорватись” на більшу глибину бойових порядків супротивника;
– Водночас, дії в бік Вовчанська, так чи інакше, сприятимуть досягненню противником головної мети цього його прикордонного перформансу – командування ЗСУ та загалом СОУ, щоб утримати Вовчанськ, вочевидь, буде вимушене залучити сюди ДОДАТКОВИЙ комплект своїх сил та засобів. Чого, власне, противник і домагається;
– Я вже не кажу про “медійно-інформаційні” наслідки цієї “вовчанської перемоги” ворога (якщо, звісно, вона стане реальністю, що, далеко – не факт). За грамотної і продуманої ІпСО, якою це все супроводжуватиметься, можна так “ушатати” як військове, так і військово-політичне керівництво держави, що йому мало не здасться, навіть у стратегічному сенсі.
3. Ну і на завершення про певні розклади сил і засобів, якими противник МОЖЕ оперувати на Харківському операційному напрямку на даний момент.
Отже.
– Особовий склад у ГВ “Північ” – понад 52-х (скоріше, ближче до 53-х) тисяч “тушок”, з них безпосередньо на Харківському напрямку може бути зосереджено – до 32-х тисяч.
– Танків у складі ГВ “Північ” трохи більше 400 одиниць (десь від 405-ї до 410-ї), з них на Харківському напрямку може оперувати до 250-270 одиниць.
– Бойових броньованих машин (ББМ), включно з бронеавтомобілями та різного роду тягачами, загалом у ГВ “Північ” – 1030-1050 одиниць, з них від 460-и до 500-510 (цілком можливо, що і понад 600 одиниць) розгорнуті саме на Харківському напрямку.
– Більша частина артилерійських систем ГВ “Північ”, починаючи з калібру 100-мм і включно зі 120-мм мінометами (до 1040 одиниць загалом), також очевидно розгорнута саме на Харківському напрямку. Думаю, їх десь близько 700 одиниць.
– Ну і реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), на Харківському напрямку розгорнути щонайменше 65-70 одиниць із загальної кількості 125 одиниць, що числяться за ГВ “Північ”.
На даний момент у складі тактичної групи “Бєлгород” зі складу ГВ “Північ”, яка і залучена до активних (наступальних) дій у нашому прикордонні в Харківській обл. числяться:
– 2 окремі мотострілецькі бригади (омсбр) – 128-та і 138-та омсбр. Перша – зі складу 44-го АК ЛенВО, друга – зі складу 6-ї загальновійськової армії (ОВА) МВО. 138-а, вочевидь, діє тільки одним мсб, решта зараз – на Куп’янському напрямку.
– До 8 мотострілецьких, танкових і стрілецьких полків (мсп\тп\сп), з них принаймні два – діють без 1-2-х своїх штатних батальйонів. Цілком можливо, що кількість “кастрованих” полків у групі “Бєлгород” більша. Переважно це полки зі складу 11-го і 44-го армійських корпусів (АК), їхніх штатних мсд – 18-ї і 72-ї мсд.
– Ну і десь до 14 мотострілецьких і стрілецьких батальйонів, з них дві третини, скажімо так, мають “певні проблеми” з рівнем укомплектованості особовим складом до штатних показників. Принаймні, у 2-3-х із них його вистачає на 1-1.5 штатних роти.
– окремих тактичних загонів у форматі “рота – батальйон” – 5, з них 3, це – конкретно, штурмові (спеціально підготовлені для атакуючих\штурмових дій) і 2 – “спеціального призначення”. Всі 5, зараз активно залучені в дії в нашому прикордонні.
Надалі, спостерігаємо за розвитком подій на Харківському напрямку.
волонтерська допомога для “ІнфоСпротиву”
4441 1111 3454 1972 карта Приват-банк
РayPal: kastet771@gmail.com
текст – Константин МАШОВЕЦЬ, військовий оглядач, група “ІнфоСпротив”
