1.Куп’янський напрямок
Противник продовжує наступальні дії з метою виходу в бар’єрний рубіж по річці Оскіл на ділянці між Куп’янськом і Боровою. Зокрема:
– Передові підрозділи перегрупованого в район с. Синьківка 7-го окремого мотострілецького полку (ОМСП) зі складу 11-го армійського корпусу (АК) противника, вочевидь, підсилені певними підрозділами 25-ї окремої мотострілецької бригади, продовжують повільно просуватися на північний схід і північний захід від Синьківки.
Наскільки я розумію, їм вдалося за кілька крайніх діб просунутися в лісі на північ від села й узяти під контроль ту його частину, яка лежить на схід від залізниці…
– Підрозділи 47-ї танкової дивізії (тд) зі складу 1-ї танкової армії (ТА) супротивника, схоже, повністю зайняли, як Кислівку, так і с. Котлярівка (якщо пам’ятаєте, я говорив, що українським військам таки доведеться звідти вийти, бо обороняти охоплене з трьох боків селище буде вкрай тяжко, так і сталося) і навіть просунулися на захід від них, на південь від залізниці. Тут, «на вістрі» атак противника – підрозділи 26-го танкового полку 47-ї тд…
– Водночас спроби противника (1-й і 15-й мсп зі складу 2-ї «таманської» мотострілецької дивізії\мсд) атакувати в районі с. Табаївка призвели до просування противника лише на пару позицій відділення…
Загалом ситуація на Куп’янському напрямку, очевидно, має всі шанси найближчим часом «різко загостритися». Противник продовжує інтенсивні атакувальні та штурмові дії в смузі між залізницею та автодорогою Куп’янськ – Сватове… поступово просуваючись у бік Степової Новоселівки (південніше від цього села залізниця й автодорога сходяться). А також він наростив зусилля по дирекції Синьківка – Петропавлівка, перегрупувавши сюди 7-й омсп, що має значний досвід атакувальних дій.
Схоже, поки що противнику вдається поступово відтісняти наші війська на обраних напрямках і ділянках. Причому командування ГВ «Захід», ймовірно, ще не задіяло ті сили, які розраховує ввести після «прориву» оборони ЗСУ, якого воно очікує…
Поки що ЗСУ не можуть завадити розвитку наступу противника на Куп’янському напрямку, який отримав сталу перспективу на своє продовження та навіть розвиток…
Ймовірно, найближчим часом на нас очікує «падіння» Синьківки, інтенсивні ар’єргардні бої ЗСУ на північ від східної частини Куп’янська, а також за Степову Новоселівку, Піщане та Берестове.
️2. Лиманский, Сіверський напрямки
– На північний схід від с. Невське концентрованими зусиллями передових підрозділів своєї 144-ї мотострілецької дивізії (мсд) 20-ї загальновійськової армії (ОВА) противнику вдалося відбити один взводний опорний пункт (ВОП) і кілька позицій відділення. Його аналогічні спроби на південний схід від с.Новосадове, закінчилися невдачею…
– Введені в бій нещодавно додаткові підрозділи 164-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) противника на південь від с. Діброва і на північний захід від нього, після перших своїх невеликих успіхів, зараз ведуть безуспішні атаки, не маючи просування на цій ділянці.
Загалом, очевидно, що противник на Лиманському напрямку наполегливо намагається повністю витіснити наші війська на захід від р. Ч. Жеребець і вийти на північному фасі Сіверського виступу до р. Сіверський Донець на максимально широкому відрізку.
І докладає до цього значних зусиль. Наприклад, 144-та мотострілецька дивізія (мсд) 20-ї ОВА – майже повністю введена в бій (задіяні всі три її мотострілецькі полки – 254-й, 283-й і 488-й мсп, а також значна частина її 59-го танкового полку).
Наразі, вочевидь, противник трохи переніс свої зусилля на північ від напрямку на Терни і Ямполівку, намагаючись «зрізати» північну частину нашого плацдарму (між Макіївкою і Тернами), наступаючи на Невське з північно-східного напрямку (з боку Площанки) та в бік Новосадово з південно-східного напрямку.
Що стосується безпосередньо Сіверського напрямку, то протягом кількох крайніх діб противник силами передових підрозділів бригад свого 2-го армійського корпусу (АК) – 6-ї, 7-ї та 123-ї омсбр, здійснив чергові атакувальні дії в районі с. Білогорівка (верхн.), за напрямком Золотарівка – Верхньокам’яне, на північний захід від с. Спірне (явно намагаючись просунутися в бік Івано-Дар’ївки), ну й уздовж залізниці з південно-східного напрямку в бік Виїмки…
Я б у цьому контексті відзначив уперті й наполегливі дії 51-го парашутно-десантного полку (пдп) зі складу 106-ї повітряно-десантної дивізії (вдд) противника… у напрямку на Роздолівку і його спроби «допомогти» своїм колегам зі 119-го і 137-го південного сходу зі складу тієї ж 106-ї дивізії, які явно намагаються пробитися «на північ» на відрізку між Веселим і Роздолівкою…
Наскільки я розумію, у справі ліквідації всього Сіверського виступу (плацдарму) ЗСУ полкам 106-ї вдд противника відведено «керівну і спрямовуючу роль»…
Очікуваний командуванням 2-го АК противника вихід на рубіж Сіверськ – Званівка, вочевидь, у «самостійному режимі» здається їм поки що малоймовірним. Але, на думку тамтешнього російського командування, «разом із російськими десантниками» це здається їм цілком реальним…
Очевидно, командування ГВ «Південь», одночасно з активними наступальними діями на Краматорському напрямку, в районі м. Часів Яр (напрямок докладання головних його зусиль), прагне водночас вирішити і «проблему» Сіверського виступу.
Однак також очевидно, що спосіб для цього воно обрало не найкращий – витіснення ЗСУ з Сіверського виступу шляхом впертого, лобового тиску зі сходу та південного сходу…
Це призводить до досить парадоксальної ситуації.
Складається враження, що в нього просто для цього не вистачає сил. Хоча, з формального погляду, тут їх цілком достатньо – тут діє 3 окремі мотострілецькі бригади 2-го АК (6-та, 7-та та 123-тя омсбр) та навіть повнокровна дивізія повітряно-десантних військ – 106-та вдд, при чому, всіма своїми 3-ма парашутно-десантними полками (пдд). – 51-м, 119-м і 137-м вдп. Це не рахуючи різноманітних дрібних «приватних» шойговських банд, так званого «Добровольчого корпусу» (ДК)… І все одно, просування у них – або мінімальне, або взагалі відсутнє…
Завтра – післязавтра, найактуальніше – Краматорський і Покровський напрямки.
Поговоримо про «драматичні» зусилля командування противника «зберегти темп наступу»…
І так, момент «вибору» настав, часи «наступу скрізь і відразу» підійшли до свого логічного завершення…
Саме зараз командування противника буде «остаточно» вирішувати на всю кампанію 2024-го року, де саме йому йти в «черговий лютий похід…»
І я дуже підозрюю, що це буде для кремлівських стратегів останньою спробою «перемогти в цій тривалій війні з нацизмом»…
автор – Константин МАШОВЕЦЬ, військовий оглядач, група “ІнфоСпротив”
