Домой Политика «Тоталітарний закон» зашкодить демократії, науці, деолігархізації. 10 проти

«Тоталітарний закон» зашкодить демократії, науці, деолігархізації. 10 проти

221

Київ. 14 квітня 2015 року (Гасло). Верховна Рада прийняла в цілому Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» (або «тоталітарний закон»). Документ завдасть удару по науковій дискусії, створить інструмент для репресій, завадить деолігархізації та створенню справжньої лівої альтернативи. Депутати пішли всупереч висновку Головного науково-експертного управління, яке розкритикувало закон №2558. Для застосування розмитих положень цього закону потрібно буде створити орган на кшталт Нацкоммору, який визначатиме в кожному окремому випадку, чи міститься у висловлюванні виправдання комунізму.

Ми не заперечуємо, що радянський режим на протязі свого існування набував тоталітарних форм. Але антикомуністична істерія теж завдала людству чимало шкоди. В Індонезії під виглядом боротьби з «червоною загрозою» було знищено від півмільйона до півтора мільйонів членів Компартії.

  1. МОНОПОЛІЯ НА ІСТИНУ.Головними ознаками тоталітаризму є ідеологічна монополія у суспільстві. Ухвалення документу ставить поза законом фахові історичні дослідження. Забороняється як пропаганда комуністичного режиму «поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру» цього режиму. Закон забороняє виправдання «встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях». Чи будуть вважатися такими виправданнями твори першого президента України Михайла Грушевського? У своїх працях він критикував повалений більшовиками Тимчасовий Уряд за те, що він «робив всякі трудности в реалізації укр.автономії». Звісно, він був ідейними опонентом більшовиків. При цьому залишався прихильником їх соціальної політики: він підкреслював, що у IV Універсалі «мусить бути з’ясований» “соціялістичний характер відновленої Української держави». Повним абсурдом є віднесення до заборонених об’єктів «зображення гасел комуністичної партії, цитат осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії». Чи означає це, що навіть в публіцистичних статтях будуть вишукувати не лише посилання на Леніна, а будь-який збіг слів, що нагадує його думки?
  1. НОВИЙ ДИКТАТОРСЬКИЙ ЗАКОН.Закон нагадує гірші приклади законодавчого переслідування інакодумства. Диктаторські закони від 16 січня 2014 року теж передбачали відповідальність за розмиту «екстремістську діяльність», під якою розумілось «виправдання» втручання в діяльність органів влади. Прийняття “антиекстремістського» закону РФ у 2002 році призвело до заборони профспілкових листівок нібито через розпалювання у них соціальної ворожнечі. Робились навіть спроби сфабрикувати справу про розпалювання ворожнечі до соціальної групи «правоохоронці».
  2. СПАЛЕННЯ КНИГ.Буквальне дотримання норм тоталітарного закону призведе до того, що твори багатьох письменників будуть заборонені. Цитати представників «розстріляного відродження», які послідовно впроваджували українізацію, приводити взагалі марно — багато з них були самовідданими комуністами. Багато з них були репресовані та доведені до самогубства тоталітарним режимом. Під ударом не лише авангардні автори, але й класики української літератури. Наведемо цитату Тараса Шевченка:»Выходит, что идея о коммунизме не одна только пустая идея, не глас вопиющего в пустыне, а что она удобоприменима к настоящей прозаической жизни. Честь и слава поборникам новой цивилизации!». Не можна не згадати і Івана Франка, який вважав соціалізм  »намаганням усунути всяку суспільну нерівність».
  3. ХРЕСТ НА ДЕОЛІГАРХІЗАЦІЇ.Згідно документу, він переслідує мету «недопущення повторення злочинів» тоталітарних режимів, зокрема дискримінації за соціальною та класовою ознаками. Проголосивши це на законодавчому рівні, Україна фактично відмовляється від здійснення боротьби проти капіталістів. Нагадаємо, що Декларація Української Директорії 1918 року містила норми, які можуть вважатись класовою дискримінацією:«нетрудові» класи позбавлялись »права голосу в порядкуванню державою». Більше того — зареєстрований 7 квітня ц.р. проект Закону «Про засади державної стратегії деолігархізації України на 2015 – 2020 роки» пропонує заборонити пов’язаним з олігархамиособам займати посади керівників парламентських комітетів та міністрів. Вважаємо, що посадовці й олігархи повинні бути об’єктом глибшої критики. Тому ми підтримуємо радикальну ідею соціальною люстрації — бізнесмени мають бути усунені з влади з метою недопущення конфлікту інтересів.
  1. НЕВИПРАВДАНА КРИМІНАЛІЗАЦІЯ.Ув’язнення строком до 5 років загрожує за виготовлення символіки комуністичного режиму (в тому числі сувенірної). При цьому кримінальна відповідальність настає навіть за «пропаганду» «режиму» (хоча видається, що пропагувати можна лише ідеї, а не режим). Злочинним визнається навіть виконання фрагментів гімнів СРСР — до 1944 р. таким гімном був «Інтернаціонал», що лишається одним із символів міжнародного соціалістичного руху. Неспіврозмірність покарання з тяжкістю злочину була відзначена і у висновку Головного науково-експертного управління ВР від 9 квітня ц.р.
  2. БЕЗ ПРАВА НА ЗАХИСТ.Будь-хто тепер може бути звинувачений у пропаганді тоталітарного режиму. При цьому будь-які спроби виправдати використання цієї символіки чи надати їй правомірної конотації будуть сприйматись як виправдання тоталітарного режиму.
  3. ВСУПЕРЕЧ ЄВРОПІ.Остання країна, яка запровадила антикомуністичні закони, стала Угорщина. У квітні 2013 року завдяки партії авторитарного проросійського прем’єра Віктора Орбана було внесено зміни до Кримінального кодексу: переслідуються законом ті особи, які використанням у громадських місцях символів серпа і молота або п’ятикутної червоної зірки здатні порушити громадський спокій. Закон ліберальніший за український: 1) заборона стосується символіки, а не поглядів; 2) дії караються штрафом, а не ув’язненням; 3) уточнюється, що така демонстрація має бути образливою (в Україні ж пропонується криміналізувати навіть виготовлення символіки). У 2008 і 2011 р. Європейський суд з прав людини у Стразбурзі за позовами угорських громадяндвічі підтверджував, що заборона комуністичної символіки, зокрема, червоної зірки, є порушенням свободи висловлювань поглядів і думок.
  4. ВИТВІР БЕЗГРАМОТНОСТІ. Закон ставить поза законом увесь період радянської влади з 1917 по 1991 рік. Фахівцям з історії зрозуміло, що різні етапи історії СРСР відрізняються між собою. Приміром, 20-ті роки були періодом національно-культурного розвитку. Політика «українізації» була схвалена Володимиром Леніним. Тоді як 30-ті роки стали роками сталінських репресій. Нагадаємо, що саме революція 1917 року законодавчо закріпила цивілізоване трудове законодавство, нормований робочий день, право на відпочинок, освіту, медицину, а також закріпила статус профспілок. Прирівнювання усього багаства марксистської думки до сталінського режиму та його злочинної практики є абсурдним.
  5. ПРОТИ СОЦІАЛІЗМУ З ЛЮДСЬКИМ ОБЛИЧЧЯМ.До переліку забороненої символіки потрапили не лише прапори СРСР та союзних республік, а й прапори держав «народної демократії»: зокрема, Чехословацької Соціалістичної Республіки та Федеративної Народної Республіки Югославії. Як відомо, дані країни у певні періоди впроваджували політику, відмінну від тої, що вимагав Кремль. «Празька весна» і югославський «самоврядний соціалізм» були яскравими прикладами спроб поєднання соціалізму з гуманістичними і демократичними ідеями. Прирівняння комунізму до нацизму і є тією наругою над мільйонами загиблих, якою оперує законопроект, адже значна частина антифашистів вірили в комуністичні ідеали. Відверто огидним є те, що про законопроект мотивується і тим, що він заборонить нацизм. Але нацизм апріорі несумісний з демократичним суспільством. Наявність серед авторів неонациста Ігоря Мосійчука дозволяє прогнозувати, що праворадикали і надалі отримуватимуть підтримку з боку влади.
  6. ДОПОМОГА ПСЕВДОКОМУНІСТАМ.»Заборона комунізму» формально спрямована проти компартій України та Росії. Вони відстоюють консервативну й імперську політику Путіна. Але, зважаючи на те, що вони іменуються комуністичними, саме вони будуть піаритись на цій темі. КПУ звернеться до Євросуду та Конституційного Суду України. Нас чекає ще одне піар-шоу, від якого виграє популістична влада та бюрократи з КПУ. Антиукраїнська пропаганда отримає ще одне підтвердження недемократизму України.

Прецедент? Населення України скоротилось за роки капіталізму на 10 мільйонів: за даними Укрстату, в 2015 році воно складало 42,7 млн. чоловік. Чи достатня ця кількість, щоб заборонити капіталістичну ідеологію? В українському Уряді та парламенті немає жодної політичної сили, яка б називала себе комуністичною або лівою. То хіба комунізм винен у нашому жебрацтві? »Коли перше, за панщини, експлуатація селянина була в стадії, так сказати, «натурального» хижацтва, то при зрості капіталізму вона приймає форми гострої, смертельної боротьби. Капіталізм висовує вже свої пазури, вони ростуть і загострюються», — ось як описував капіталізм письменник Михайло Коцюбинський. Станом на сьогодні капіталізм не змінив свого антилюдського характеру.

Нехай влада забороняє бідність, корупцію та безробіття. Саме для цього її обирали. Але, як бачимо, з цим вона впоратись не може. Тому бореться з привидами минулого. Кожен олігарх матиме виправдання перед виборцями — адже він голосував за заборону тоталітаризму. Ми співчуваємо громадянам, які поведуться на цей піархід. Тим не менше, жодні заборони не зупинять наступ нової соціальної революції. Забороняти заборонено!

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь