додому ПОЛІТИКА ТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ 26.11.2022

ТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ 26.11.2022

439

Сьогоднішній звіт Тома Купера спершу доволі невтішний, бо він сумує через ракетні обстріл, традиційно нарікає, що Україні дають замало зброї… Утім, коли в другій частині переходить до конкретики – голос стає бадьорішим: тут і успішні дії наших ССО, і дезертирство російських мобілізованих, і фіаско їхніх спроб штурмувати Бахмут. Плюс постійні уколи куперівського сарказму…

Як же мені розпочати цей огляд…?

А, ну отак: війна – це пекло.

Саме тому завжди найкращою ідеєю є взагалі її не починати.

-ads-

… це було просто нагадування для тих, які нарікають, що я не пишу звітів, не коментую нічого й не поновлюю впродовж останніх чотирьох днів. А ще для тих, котрі не можуть розслабитися й продовжують постити гострі «випади» проти моїх «анти-ізраїльських» коментарів у третій частині аналізу війни в повітрі [відповідні матеріали можна уже знайти на medium атора, а переклад трохи згодом на нашому Патреон-каналі – перекл.].

Й оскільки я вже цього торкнувся, то додам трохи розширене своє попередження: все, що ви нижче прочитаєте, залишається повністю на ваш страх і ризик, а я не буду нести жодної відповідальності за будь-яку шкоду, завдану вам логікою, думками, фактами – або моїм сарказмом.

СТРАТЕГІЯ

За дев’ять місяців від початку цієї війни стає зрозуміло, якої колосальної помилки припустилося НАТО, вважаючи, що ця війна, рано чи пізно, вирішиться сама й що нема потреби підтримувати оборонні можливості України та її здатність завдати поразки російським окупантам. Тобто почали розуміти, що воювати задля прибутку, а не задля перемоги (як було в Афганістані, Іраку та кількох інших місцях) – це повна фігня.

Навіть якщо «всього лиш» не надати Україні новітніх протиповітряних систем, внаслідок чого суровікін регулярно плюватиметься ракетами,українська інфраструктура зазнає такої шкоди, що мільйони людей опиняться без електрики, води та тепла – і то на кілька днів і при температурах від 0 до -5 Цельсія. 

За іронією, принаймні з водою проблему можна вирішити: мешканці Києва, наприклад, збирають для цього сніг. Але як же з електрикою та теплом…?

Безпосередньою причиною для всього цього стала нова велика атака крилатими ракетами, що завдали удару по українських електромережах після 23 листопада. Згідно з даними українців, у ній було задіяно 10 бомбардувальників Ту-95МС, які випустили більш ніж 70 ракет. Як заявляють, більше 50 з них були збиті ППО, проте ті, що продерлися крізь захист, вирубали електрику майже в усій Україні та в більшій частині сусідньої Молдови. Найгірше, що цього разу пошкодження були такі суттєві, що більша частина Києва досі залишається знеструмлена [йдеться про стан з електрикою на 24 та 25 листопада – перекл.].  

Та що там, атака не лише відключила електромережу, водогін та подачу тепла, але ще й вразила газові підстанції в Харківській області. Неважливо? Ну, якщо ви не знаєте, що Україна значною мірою споживає власний газ, тоді, звісно, «неважливо»… 

Крім негайних безпосередніх наслідків, таке масштабне нищення української інфраструктури буде мати серйозні наслідки для національної економіки: вона й так у стадії занепаду через війну, а тепер тим більше. Швидко шириться безробіття. Десятки лікарень виведені з ладу або й знищені, тощо тощо. 

А тим часом, «темою дня» є стаття , де сказано, що КНР (Китайська Народна Республіка) та США досягнули угоди: китайці вимагали від США, щоб Польща не надавала Україні МіГи-29, а натомість Китай гарантує, що путін та його головорізи [в тексті – «дірлеванґери»: Оскар Дірлеванґер керував особливо жорстоким підрозділом СС – перекл.] не застосовуватимуть ядерну зброю.

ТРЕБА ЩОСЬ РОБИТИ…

Але ж, цей, хіба «ми» тут, на Заході, не робимо все можливе, щоб підтримати Україну?

Тому от вам ще одна тема з рубрики «треба щось робити (тільки в жодному разі не оте, що насправді треба, будь ласка)»: Шольц запропонував розгорнути одну з німецьких ЗРК PAC-2/3 у східній Польщі. Маємо захищати Польщу, тому Шольц і багато інших зараз вимагають, щоби система, про яку йдеться, захищала також і частину неба над західною Україною.

Схоже, оці люди не розуміють, що навіть 10 ЗРК «Патріот» не змогли би завадити тим українським С-300, що прилетіли 15 листопада у Польщу, вдарити по селу та вбити двох людей. Мало того, що ракети С-300 літають дуже швидко (5V55 на швидкості до 5,5 Маха), залишаючи надто мало часу на реакцію (особливо якщо їх ловити поспіхом під час бою), а ще й для того, щоб ЗРК «спрацювали», вони повинні бути добре розташованими. Ідеально для перехоплення таких ракет було б розташувати ЗРК «між» вхідною ракетою та її «ціллю». То може підкажете, якщо ваша ласка, як розгорнути німецький ЗРК PAC-2/3 між прикордонним селом у Польщі та Україною…?

Але зачекайте, ситуація покращується: по-перше, Меркель тепер наполягає, що російське вторгнення в Україну «не було несподіванкою» (чули-чули, цікаво, чи вона консультувалася з директором BND [Bundesnachrichtendienst, федеральне розвідувальне бюро Німеччини – перекл.] перед тим, як зробити цю заяву?), а по-друше, навіть ЯКЩО (чи я повинен сказати коли?) німці розгорнуть будь-які ЗРК PAC-2/3 у Польщі або доставлять свої танки Leopard 2 до України, ніхто не сказав, що вони будуть придатними для використання. 

Як давно підозрювали окремі журналюги, виявилося, що міністерство оборони Німеччини забуло доставити запчастини для кількох Panzerhaubitze 2000, які вони надіслали в Україну, і це одна з головних причин, чому, фактично, жодна з машин зараз не в робочому стані. Звісно, відповідь Міноборони Німеччини така: ми нічого про це не знаємо. Тому що кожен порядний бюрократ знає, що якщо він досить глибоко засуне голову в пісок, то нічого страшного не станеться. А головне: хто б міг подумати, еге…?

І знову «війна — це пекло» — тепер і для німецьких бюрократів…

Нічого, це все неважливо. Важливо, що Німеччина програла з рахунком 2:1 у стартовій грі чемпіонату з футболу в Катарі. Запитайте путіна, він знає чому: через ЛГБТ. Усі знають, що відтоді, як Катар «дозволив» використання райдужних символів на своїх футбольних стадіонах, усі чоловіки в країні стали гомосексуалами…

Але, та-дам, уряд Ріші Сунака виривається уперед і збирається врятувати ситуацію. Пишуть, що вони планують постачати гелікоптери Westland Sea King до України.

… ех…

Я знову не знаю, з чого почати, але дозвольте спробувати.

Хоча немає сумнівів, що українці швидко навчаться обслуговувати та застосовувати ці гелікоптери, Sea King — це техніка 50-річної давності. Але ще питання: про який варіант ідеться? На фотографіях у цій статті зображено Sea King AEW.Mk 2. AEW означає «раннє попередження з повітря». Як видно з цієї «великої сумки, що висить збоку гелікоптера», ця версія оснащена оглядовим радаром Searchwater LAST і використовується для попередження про наближення ворожих літаків… або крилатих ракет.

На перший погляд, це, ймовірно, звучить «цілком логічно». На перший погляд здається, що ЯКЩО це таки буде Sea King AEW.Mk 2s, то ці вертольоти допомагатимуть захищати Україну від додаткових авіаударів росії. Проблема ось в чому: як і всі гелікоптери, Sea King AEW повільний і, зважаючи на великий розмір, його легко виявити, коли працює його радар. Крім того, радіус дії РЛС Searchwater (набагато) менший, ніж радіус дії ракети «повітря-повітря» Р-37М. Інакше кажучи: пілоти-перехоплювачі ВКС із задоволенням «шмальнуть» по ним із безпечної відстані.

Альтернативні ідеї варіюються від Commando (використовується для штурму) до «ванільного» Sea King HU.Mk 5s, який використовується для транспортних і комунальних цілей. Гадаю, що останній варіант нададуть найбільш імовірно. Варто додати: це одне з багатьох випадкових рішень, які лише додають проблем у питанні постачання запчастин для України. З цієї точки зору рішення Хорватії пожертвувати всі свої 14 Мі-17 Україні (зверніть увагу – Мі-17, без Мі-8, і це в обмін на надлишки Sikorsky UH-60 із США) мало сенс. Єдине, що дивує у цьому випадку – як то славетний президент Республіки Хорватія (і головнокомандувач збройними силами) Зоран Міланович не зіпсував цю ідею черговим своїм сміливим втручанням…

Загалом можна сказати, що НАТО «продовжує вести цю війну» без плану. Без жодної ідеї, як це закінчити. Бо, ви знаєте, ідея забезпечити Україну достатньою кількістю систем протиповітряної оборони, щоб вона одразу могла себе захистити, а потім достатньою кількістю важкого озброєння, щоб українці могли вигнати путінських «дірлевангерівців» з країни, швидко припинити війну і покласти край стражданням… Ні, це «цілком неможливо»: настільки, що ніхто на Заході навіть не думав у цьому напрямку.

ВІЙНА У ПОВІТРІ

… що повертає мене до теми повітряної війни… 

Загалом, російська авіація здійснює близько 150 вильотів на день, проте останнім часом нечасто атакує наземні цілі – головним чином, через погану погоду. І ви знаєте, вся ця крилата «чудо-зброя» з КБ Сухого не так вже й добре воює, коли погана погода, а тут ще й їхні екіпажі зараз мають вкрай погану підготовку. Отож, Су-25 активно збивають, щойно вони затримаються над лінією фронту на пару зайвих секунд

Знову ж… хто б міг подумати…

Українські повітряні сили роблять трохи більше десятка вертолітних рейдів на день. Щодо винищувачів, то вже навіть звичного числа в 12-16 вильотів досягти не вдається. Це також через погану погоду, але й з інших причин, про які хіба напишу окремо (працюю над цим, але, вибачте, не все зразу).

Ще про сумне в зв’язку зі сказаним: видається, що українці втратили Мі-8 456-тої бригади в Донецькій області 1 листопада – разом із екіпажем, у складі якого був і командир ескадрильї. Скоріш за все, гелікоптер було збито зі значної відстані ракетою «повітря-повітря» Р-37M, випущеною з МіГ-31 або Су-35.

Я пишу «скоріш за все», бо точної ситуації не знаю. Як завше, українці про таке не кажуть, а «вишестоящі органи» в москві також мовчать – вони ж давно знищили всю авіацію ЗСУ… вже 14 чи 15 разів. Натомість, українські спецпризначенці активно проникають за лінію фронту й звідти коригують артилерійські удари по російських системах ППО – як у цьому випадку, коли було скориговано приліт снарядів М982 «Ескалібур», які знищили дві пускові установки ракет С-300 та їхній радар наведення. Іншими словами, ой як непросто зараз бути оператором російської ракетної системи: і по цілях важко втрапити, бо активно рухаються, і ще й ці ЛГБТ-сатаністи не дають втекти, навіть якщо сховатися далеко за лінією фронту.  

БИТВА ЗА ДОНБАС

На великий подив численних людей (бо ж ніколи такого не бувало досі… ніколи-коли-коли, знаєте…) схід України нині перетворився на «багняні ріки». Падає сніг, проте ґрунт ще не промерз, тож всюди купа бруду, від Сватового на півночі, тоді у Бахмуті – й аж до Донецька та Вугледара на півдні. І бруд цей – глибокий, клейкий і заважає будь-якому пересуванню. До того ж, низькі хмари заважають працювати російським БПЛА, через що у скрутному становищі опиняється самісіньке ядро російської військової сили – їхня артилерія. Без БПЛА цілевказання артилерії ВСРФ знову зводиться до «ліземо на того дуба, аби ліпше розгледіти ціль». Ба більше, виявляється, в останні приблизно 10 років російські артилерійські системи не мали особливого розвитку… десь відколи путін прийшов до влади. Просто дивовижа…

В районі Сватового… насправді, без значних змін. Українці потроху просуваються – росіяни лякаються, обстрілюють всю територію артилерією, – і так по колу… насправді, новина тижня, яка поступово проступає у російських повідомленнях, полягає в тому, що ВСРФ втратили Макіївку в бою проти 80-тої десантно-штурмової бригади ЗСУ ще десь тиждень тому. Спершу йшлося про те, що цю «катастрофу» спричинили 11 перебіжчиків, але згодом виявилося, що весь 1823-й батальйон мобілізованих резервістів, приписаний до 150-тої мотострілецької дивізії відмовився воювати та втік з поля бою – після того, як його неодноразово обстрілювали різні підрозділи ВСРФ [не зрозуміло, чи Том Купер тут переплутав ВСРФ із ЗСУ, чи мав на увазі, що їх обстрілювали свої ж – перекл.]. До того ж, їхні командири також втекли – тож підрозділ залишився без постачання та боєприпасів. 

«Поганим» видається не лише той факт, що цілий батальйон пустився навтьоки, і рф втратила це село – пак не те, що (ріденькі) резерви вкинули до бою, щоб завадити повному прориву лінії фронту, – а от що: на противагу численним українським повідомленням, які поширювалися раніше, видається, ніби тепер росіяни дійсно змушені застосовувати щось на кшталт «заградотрядів» – просто щоб стримати війська першої лінії від втечі; тепер вони справді стріляють по перебіжчиках та застосовують подібні методи контролю власних військ.

Рядовий Васілій Іванов, до мене. (2) Старший слідчий у справах воєнних розслідувань воронезького гарнізону. (3) Кримінальний кодекс російської федерації, стаття 332 (невиконання наказу). (4) Час 14:17. Вас затримано. (5) Опусти голову.]

До речі, саме у Макіївці було знято те відео, яке вже понад тиждень невтомно обговорюють всі в інтернеті: на ньому група з 12 російських військових намагається здатися в полон, а потім один з них виходить з-за рогу та відкриває вогонь по українських військових . Ситуація є цілком очевидною та недвозначною від самісінького початку, але усі путінфани в один голос кричать, що це – умисний військовий злочин «укронацистів»…

… мабуть тому, що сам факт, що українці захищають себе від путінської агресії, вже є «військовим злочином» – від самісінького початку, що вже казати про знищення чергової російської БТГр у тому зіткненні.

Бахмут… після кількаденної перерви, цього тижня вірний путіну суровікін продовжив тратити гарматне м’ясо на чергові, цілком безглузді зєрґ-раш-атаки вздовж лінії фронту на північний схід, схід та південь від Бахмуту. Наразі більшу частину міста повністю зруйновано постійними обстрілами та авіаударами; захисники тримаються без особливих проблем (насправді, останнім часом, ми отримуємо дедалі більше відео з цього сектора); проте дедалі нагальнішою стає проблема забезпечення цивільних, що досі лишаються у місті (включно із майже 300 дітьми), їжею, водою, електроенергією тощо.

Далі на південь… минулого тижня атаки росіян на південь від Авдіївки не припинялися, як і в трикутнику Павлівка–Вугледар–Мар’їнка. Завжди із однаковим результатом: у попередньому звіті я казав, що ніхто не знає напевне, під чиїм контролем наразі перебуває Павлівка. Гадаю, така оцінка є актуальною й сьогодні (принаймні на мою думку). 

Тепер. Маю щодо цього одне важливе повідомлення для всіх путінфанів. Немає причин для хвилювання. Кожен гідний росіянин знає, що «укронацисти» постійно зазнають несамовитих втрат, тож тепер до бою кидають уже їхній «фольксштурм» [загони ополчення нацистської Німеччини, утворені в останні місяці ІІ світової – перекл.], до якого вже залучають жінок та стариганів, а ще «5-ту хвилю» [певно, мобілізації – перекл.], яка постійно штурмує російські позиції… Так сказав рибарь [роспропагандист – перекл.]… вже разів 15–20… Через це мені так весело читати коментарі цього штибу, в яких російські військові екс… охх… перти нарікають, що малі групи українських військових регулярно проникають крізь лінію фронту ВСРФ. [Ц-ц-ц] от уже ці українці: проводять витончені оперативні дії, уникають лобових атак, інфільтруються в російські порядки та блукають собі, аж доки не розвалять чергову російську позицію… ну хіба їм невтямки, що треба шикуватися охайненькими рядочками, на відкритому просторі, а тоді дзвонити росіянам, щоб вони вбили їх без труднощів – і війна закінчилася б за лічені дні?..

… далі, ЗСУ скоро вводитиме до бою ще більше таких «фольксштурмів», бо вони, на відміну від ВСРФ, постійно вдосконалюють програми підготовки своїх військових і в останні кілька тижнів сформували дві цілком нових бригади – зокрема, 77-му аеромобільну:

Оригінал тут

Переклад: Тетяна Саніна, Ростислав Семків, Антон Шигімага

Редакція: Ростислав Семків

Джерело тут

попередня статтяТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ, 21 ЛИСТОПАДА 2022
наступна статтяЧАС УЗАКОНИТИ “ВІДПОВІДАЛЬНЕ ГРОМАДЯНСТВО”, АБО ЧОМУ НЕ ВСІ ПОВНОЛІТНІ МАЮТЬ МАТИ ПРАВО ГОЛОСУ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я