додому ПОЛІТИКА ТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ, 21 ЛИСТОПАДА 2022

ТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ, 21 ЛИСТОПАДА 2022

253

Це традиційна серія відповідей Тома Купера на найбільш часті питання його читачів на «Медіумі», де він оригінально публікує свої звіти. Головним чином, йдеться про безперспективність збільшення кількості російських мобілізованих!

Знову і знову, ви засипаєте мене питаннями, на які неможливо відповісти. Проте, навіть якщо я зможу, їх прочитає 2-5 людей, а решта буде ставити ті самі запитання по колу.

Можливо, це мій промах, зрештою коли доходить до опису втрат, я схильний до того щоби вдаватися до гіпербол. Так чи інак, проте ось вам ще одна серія “запитань-та-відповідей”.

ПИТАННЯ: США пообіцяла надати Україні сотні дронів-камікадзе ще в перший місяць війни. Чи є якісь деталі їхньої ефективності і чи може бути так, що їхня кількість переважає кількість російських “ланцетів”?

-ads-

ВІДПОВІДЬ: Наскільки я знаю, США мали відвантажити Україні близько 410 чи 4100 “Світчблейдів 300” [тактичних ударних безпілотників – перекл.]. Просто не ясно, чи Пентагон пообіцяв 410 систем з одним набоєм, чи 410 систем з 10 набоями на систему.

Відтоді США (що означає Пентагон) ні пари з вуст про поставки та використання “Світчблейдів”. Росіяни не жаліються на них та ніхто не оприлюднив жодних відео з результатами їхньої роботи. 

Тож це певне означає “жодних новин = погані новини”. Коли таке відбувається, то зброя про яку йдеться не виконує своєї функції. Якщо у вас є сумніви, то порівняйте цю ситуацію з ситуацією довкола NASAMS, У перший же тиждень після поставки Пентагон поспішив оголосити “високу ефективність” (між іншим 100 відсотковий рівень перехоплення), навіть не уточнюючи що саме це означає

ПИТАННЯ: Якісь деталі про “ланцети”?

ВІДПОВІДЬ: Все ще досліджую цю тему – сорі, не встигаю все й одразу

ПИТАННЯ: Чи можуть NASAMS бути такими ефективними, як стверджують українці?

ВІДПОВІДЬ: Майте на увазі, саме Пентагон заявив ПРО 100 відсоткову ефективність, і це було не так давно – 15 листопада. Тож, якщо українці так говорять, то вони лише повторюють заяви США. Я зазвичай ігнорую офіційні заяви, (ще раз, я не зацікавлений обговорювати пропагандистські твердження, бо це марнування часу) і чесно кажучи, відтоді не можу знайти жодних слідів чи натяків, що це підтверджують.

Щодо того, чи можуть вони бути на 100 відсотків ефективними, – ні. Не існує зброї із 100 відсотковою ефективністю: лише зброя, яка промахнувшись вперше, може влучити з другої чи третьої, чи четвертої спроби

ПИТАННЯ: як багато ракет в середньому використовує NASAMS, аби знищити одну ціль?

ВІДПОВІДЬ: Жодного поняття. Я не знайомий із цифрами в цьому контексті. І це не дивно (для мене). Я добре розбираюсь в радянському/російському озброєнні і майже нічого не петраю в західному.  

ПИТАННЯ: Чи справді ефективність російських “ланцетів” змусила українців скоротити кількість систем ППО на фронті й перекинути їх на захист своїх міст?

ВІДПОВІДЬ: Наскільки знаю, ні. Принаймні ще ні. В Україні (як і в росії) повітряні сили та протиповітряна оборона мають власні системи відповідних озброєнь, а наземні сили – власні. Тому, якби наземні сили піддали свої системи ППО, це їх би суттєво послабило й дало можливість ВКС завдавати масштабних ударів по українських позиціях, можливо, навіть вдаватися до «килимових» бомбардувань зі значної висоти з застосуванням Ту -22М-3 (котрих не дістати портативними зенітними комплексами). Тому нічого на кшталт переміщення систем ППО не відбувається. 

Більше того: “ланцет” є “просто” таким типом зброї, проти якого немає ефективної оборонної системи, якщо йтиметься про масштабну операцію, – неважливо де. Ні в Україні, ні в росії, ні в США, ні в решті НАТО. 

(Навіть якщо США нададуть усі чотири антидронні системи AN/TWQ-1 “Avenger”, які вже давно пообіцяв Пентагон, – а ми не маємо жодних свідчень, що це вже зроблено, – з огляду на масштаби воєнних дій, це буде, немов крапля води на гарячій скелі). 

ПИТАННЯ: Маєте якісь проміжкові висновки щодо того, яка сторона більше й гучніше скаржиться на погоду і, відповідно, гірше оснащена та підготовлена?

ВІДПОВІДЬ: Ніт (принаймні я не маю такої інформації). І я маю сумнів щодо того, чи стануть відомі якісь серйозні відомості щодо цього (крім численних журналістських домислів)… Ну, хіба, може, до тих пір, коли за якихось 20–30 років будуть оприлюднені бодай якісь документи.

ПИТАННЯ: (Скорочене) Чи російська стратегія полягає в тому, щоб виснажити Україну? Адже “100 тис. вбитих” – це “ніщо” для росії, але дуже багато для України, і Захід цього не розуміє, тож спантеличений “безглуздими російськими атаками”…

ВІДПОВІДЬ: Такні. Втрата 80–100–200 тис. (діапазон західних та українських оцінок щодо російських втрат) уже вбитих професійних бійців ВСРФ та ВДВ, фактично, знівечила російські збройні сили. По суті, путін вже втратив будь-який серйозний наступальний потенціал.

Насправді, оцей факт – попри те, скільки військових путін дійсно втратив, – правдиво передає істотність російських втрат за останні 8 місяців війни.

Замінити їх, скажімо, 100 тисячами резервістів? “Прекрасно”, “просто”, “логічно”, “робочий варіант” – проте, насправді, аж ніяк. Адже резервісти не навчені, не в такій добрій формі, як професіонали, а ще росія більше не може оснастити їх “найкращим” озброєнням – бо його вже повідстрілювали, і виробити його за “одну зміну” не вийде – на створення нової техніки підуть роки.

Це також дуже важливо, адже саме виснаження путінських збройних сил призвело до ситуації, за якої вони втратили можливість співмірно виснажувати Збройні Сили України – вони мали таку в період з квітня по серпень цього року.

Інакше кажучи, думка про “війну на виснаження” звучить “непогано” для путіна, однак насправді такий підхід є контрпродуктивним – і що довше до нього вдаватимуться, то довше він гратиме на руку українцям. Авжеж, росіяни можуть відправити до України ще 100 тис. резервістів, а тоді ще 100 тис. – і так по колу… Але єдине, чого вони досягнуть у такий спосіб, – це те, що українці будуть відволікатися на стрільбу в їхній бік. Насправді, путін вже втратив можливість суттєво виснажувати ЗСУ (хіба що стосовно витрат боєприпасів).

… тож цілком очевидно, що, якою б кількістю резервістів путін, дворніков, жидко та суровікін не «накачували», скажімо, Бахмут чи Авдіївку в останні три місяці, більша частина їхніх атак була відбита порівняно легко. А здобули вони десь від «нічого» до «майже нічого».

ПИТАННЯ: Чи справді росіяни втратили 50 000 — тобто половину — резервістів та колишніх в’язнів, що їх мобілізували від жовтня?  

ВІДПОВІДЬ: Це занадто грубі підрахунки і перебільшення, тож відповідь — і “так”, і “ні”. 

Для початку необхідно зрозуміти, що надійних даних щодо цього немає. Ніхто не оприлюднював відповідних цифр, і не оприлюднюватиме, ще довго після того, як закінчиться ця війна.

За моїми оцінками, загалом “вишестоящі органи” в москві доклали всіх зусиль, щоб мобілізувати більше 200 000, можливо, 300 000 осіб. Чому? Бо путінські “бояри” пнуться зі шкіри, щоб мобілізувати якомога більше народу — це свідчить про їхню вірність та “ефективну роботу”.

Проблема: у ВСРФ немає можливостей озброїти, навчити, організувати і забезпечувати командуванням усіх новобранців і строковиків (тобто 18-річних юнаків, яких призивають щовесни і щоосені).

За моїми оцінками, на даний момент в Україну приїхало близько 70 000 резервістів, плюс близько 23 000 вихідців із тюрем, яких було набрано у “Вагнер”. Решта досі проходять “навчання” в росії, хай навіть воно здебільшого зводиться до стояння в строю і нічогонеробіння (мобілізованим залишається хіба мерзнути і терпіти голод). Як я розумію, “підтвердженням”, що в Україну приїхало вже 100 000 резервістів, є хіба те, що система логістики в росіян перевантажена настільки, що путіну довелося видавати наказ відступити з Херсонщини. Іншими словами, поява 100 000 резервістів виявилася такою ж “продуктивною”, як і “контрпродуктивною”. 

Але в той же час, це означає: ні, росіяни не втратили “50% резервістів, що їх було мобілізовано від жовтня”. Вони хіба тільки рухаються до цієї цифри.

Але якщо спиратися на доступні нам звіти, відповідь на першу частину запитання буде позитивною: швидкість витрати російських солдатів зросла від жовтня, і нині досягла 400-800 убитими, пораненими і пропалими безвісти щодня.

Прості підрахунки: візьмімо середню цифру 600 втрачених солдатів і припустімо, що сьогодні минуло два місяці від оголошення путінської мобілізації 21 вересня (якщо точніше, минуло 62 дні [на момент публікації цього тексту — перекл.], але округлимо до 60-ти).

Який вийде результат?

(Підказка: я не дивуюся тим людям, які говорять про втрати 200 000 убитими, пораненими і пропалими безвісти — з обох сторін — на даний момент). 

ПИТАННЯ: Якими джерелами я користуюся, коли оцінюю кількість мобілізованих резервістів і їхню кількість в Україні?

ВІДПОВІДЬ: Це мої власні оцінки, що спираються на читання десятків статей, повʼязаних із цією тематикою, хоч і не присвячених виключно їй. І так, я зазвичай ігнорую всі можливі “офіційні цифри” (хай би хто їх надавав: путін, шойґу, зеленський чи святі Петро й Павло). 

ПИТАННЯ: Які спроможності росії далі виготовляти необхідну зброю?

ВІДПОВІДЬ: раджу почитати статтю, на яку даю лінк. Вважаю, у ній вичерпно розказано про все, що варто знати з цього питання.

[У статті доводять, що попри драматичне збільшення обсягів воєнного бюджету РФ з 58 до 83 млрд. дол., оперативно розширити виробництво зброї росіянам не вдасться. Кілька причин: суттєвий брак кваліфікованих працівників; низька продуктивність російської промисловості – наприклад, вона здатна виробляти хіба 1-2 Су-34 на рік; брак комплектуючих для виготовлення озброєнь. – ред.]. 

Оригінал тут

Переклад: Тетяна Саніна, Ростислав Семків, Антон Шигімага, Антоніна Ящук

Редакція: Ростислав Семків

Джерело тут

попередня статтяСкільки часу до наступного відключення 
наступна статтяТОМ КУПЕР. ВІЙНА В УКРАЇНІ 26.11.2022

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я