Петро Пересвіт
Приказка каже: якщо на початку вистави в декораціях є гвинтівка, у кінці вона має вистрілити. Роль гвинтівки зіграла Тернопільська обласна рада. Два роки бездіяльна форсованими темпами, без значної уваги з боку столичної преси, вона провела позачергові вибори. Тихі та непомітні на початку, після скандальних подій, пов‘язаних як із діями Верховної Ради, так і з діями місцевої БЮТ та перемогою не першого гравця політичного поля України, вони стали топ-подією цього тижня. У їх результаті, за підсумком паралельного підрахунку «Єдиним центром», найбільше отримало ВО «Свобода» (34,3%), далі – Єдиний Центр ( 14,17%), Партія регіонів (9,72%), БЮТ (8,07%), Блок УНП (7,99%), НСНУ (5,6%), Блок Литвина ( 3,56%), ГО «Пора» ( 1,56%).
Попри тиражовану тезу про прихід до влади нових, «патріотичних сил», аналізуючи вибори можна сказати: відбулася лише рокіровка місцевих начальничків, котра забезпечила інформаційні приводи для своїх верхів. Лох-шоу «Демократичні вибори» отримало нових персонажів, котрі, втім, діють у рамках свого сценарію.
Трохи історії: Тернопільська ОДА фактично не діяла два роки. Політичною офіційною причиною стали суперечки між головою Тернопільської обласної ради Михайлом Миколенком (БЮТ) та головою Тернопільської обласної державної адміністрації Юрієм Чижмарем («Наша Україна») з іншого. Після виборів до Тернопільської обласної ради 26 березня 2006 року була сформована більшість із представників Блоку Юлії Тимошенко, Соціалістичної партії України, та Конгресу українських націоналістів. Втім, саме ці дві сили згодом і найбільше воювали за скасування дострокових виборів: 2 лютого 2009 року у Верховній Раді України депутатами Іваном Кириленком (БЮТ) та Миколою Мартиненком (НУ—НС) зареєстрований проект постанови «Про визнання такою, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України „Про призначення позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради“».
Тернопільські вибори стали малозрозумілими ще тоді, як їх оголосили: занадто неясно було все збоку, і, вочевидь, «так і задумано» на вершині. Цікавою була ситуацією і з двома виборчими комісіями – торік у листопаді до Верховної Ради звернувся голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь з ініціативою розпустити облраду п’ятого скликання й провести дострокові вибори. Мовляв, керівництво облради ігнорує рішення блоку «Наша Україна», датоване серпнем 2007 р. стосовно позбавлення повноважень 10 депутатів, які не ввійшли до складу фракції цього блоку, а також нехтує рішеннями обласної територіальної виборчої комісії, судових інстанцій, вимогами прокуратури про усунення цих порушень. 18 грудня минулого року Верховна Рада України прийняла постанову про проведення 15 березня 2009 р. позачергових виборів депутатів Тернопільської обласної ради.
Відтоді діяло дві паралельні виборчі комісії.Розташовані вони були в одному приміщенні, одна на третьому поверсі, друга – на п’ятому. Лише 2 лютого 2009 року Тернопільський окружний адміністративний суд визнав недійсним рішення 16, 17 і 18 сесій облради стосовно створення і дії нової виборчої комісії та визнав її нелегітимною.
Втім, такі казуси для Тернополя не дивина – зокрема, після виборів 2006 року одночасно діяли два міських голови: забезпеченням життєдіяльності міста (контролем за функціонуванням усіх комунальних служб, міського транспорту і т.д.) близько двох місяців по виборах займався ще чинний міський голова Тернополя Богдан Левків. Водночас «новий» міський голова Тернополя Роман Заставний виступав із вітальним словом як мер Тернополя.
Дивними були і союзи: досить неочікуваною стала підтримка ініціативи про скасування перевиборів з боку Партії регіонів. Скажімо, автор «Львівської газети» Ірина Гармищак натякає на те, що тут спрацювала схема послуги за послугу. Бонусом з боку БЮТ було голосування за відставку Огризка, узгодженість якого уперто заперечують Тимошенко та Портнов.
Уже самі заяви політиків і їх поспішність вказували на те, що тут буде «щось не так». Ще на початку березня важко було знайти імена членів виборчих списків та партійні програми. Вони ніби приховувалися, або їх автори самі збагнули безглуздість покладання на «писульки». Увага була віддана кулуарним іграм із залученням найвищих посадовців і суддів та демагогічній пропаганді з обіцянками «порядку». Судіть самі, дізнавшись про незначний рейтинг, БЮТ і НУНС протягують 11 березня скасування Постанови про вибори до Тернопільської обласної ради. На вуха стає Олег Тягнибок, який відчуває себе лідером перегонів. 14 березня Тернопільський окружний адміністративний суд зобов’язав ТВК N87 продовжувати виборчий процес, услід цьому суд в Києві скасував заборону на фінансування виборів (мовляв, з п‘ятнадцяти виділених мільйонів сім і так витрачено), а Львівський апеляційний адміністративний суд (відомий завдяки судді та зірці аматорського порно Зваричу) – підтримав своєю ухвалою Постанову Тернопільського окружного.
До влади у списках ішли цікаві особистості. Наприклад, «Єдиний центр» (партія Балоги, із яким асоціюються щонайменше ще одні традиційно скандальні місцеві вибори – мукачівські) у Тернополі очолює Сергій Тарашевський, вигнаний свого часу із БЮТ за корупційний скандал. Як пише сайт «Картина дня», цей чоловік прославився тим, що скуповував торгові площі за меншою ціною, ніж вони коштують.
Список НСНУ, «партії влади» у Тернополі теж гарний на фігури. Наведемо кілька „персональних справ”, посилаючись на тернопільську інтернет-газету «Про все»: Петро Мандзій є посередником між органами влади та будівельним магнатом Василем Лилом при вирішенні питань про надання земельних ділянок, а у серпні 2008 Мандзій і сам звернувся до Тернопільської обласної ради з проханням надати йому у власність безкоштовно 2 гектари землі на території Великогаївської сільської ради Тернопільського району. Варто зазначити, на цих виборах НУНС досить прицільно почистив список від скандальних прізвищ на кшталт Ярослава Дзісяка (прославився торгівлею порнофільмами в тому числі в приміщенні міліції) чи Василя Лили.
Неповна ясність ситуації (кандидати не знали, до якої з двох ТВК нести документи, незрозумілість із датою виборів) зіграли свою роль. Реакція БЮТ (спроби затримати вивіз бюлетенів) на події в останні можуть свідчити про те, що ситуація вийшла з-під контролю. Сила, яка ще півроку тому агітувала за перевибори до міської ради та на посаду мера, втративши рейтинги, почала противитися виборам. Цілком вірогідно, що крім всеукраїнського провалу, який дасть змогу грати цифрами рейтингу, погана агітація місцевих осередків буде покарана з центру.
Цікавою була і позиція МВС: як повідомив 15 березня речник Комітету виборців України Олександр Черненко, “Органи внутрішніх справ вчора відмовилися супроводжувати бюлетені до дільниць і це небезпечний “дзвінок”. Після 2004 року ми завжди хвалили міліцію, вона забезпечувала проведення виборчого процесу. Зараз вже все нормально, але те, що вони в п’ятницю самоусунулися – це тривожить. ” Він наголосив, що в компетенції міліції – забезпечувати спокій і правопорядок, а не вирішувати – законні вибори чи незаконні. “А те, що члени комісій вчора самі розвозили бюлетені – це те саме, якби гроші з банків забирали не інкасатори, а звичайні банківські клерки, без бронежилетів. Коли члени комісій самі розвозять документи суворої звітності – це проблема”, – переконаний Черненко. До речі, того ж 15 березня обласними осередками політичних партій «Українська народна партія», «Єдиний Центр», «Пора» і «Наша Україна» було підписано спільну заяву про об’єднання зусиль в організації спільного контролю за підрахунком голосів. Дійство відбулося у Тернопільському прес-клубі реформ. Представники “Свободи” ідею підтримали, але не підписали папірець, який приніс Сергій Тарашевський.
Утім, вибори відбулися. Шукати нитки, якими керувався увесь процес – справа невдячна. Тим не менш, ми сміливо можемо говорити про «праву перемогу» на виборах. Для ВО «Свобода» 35% – неймовірний успіх.
Через тріумф Тягнибока українські націоналісти підняли неймовірний галас: ідеолог мельниківської ОУН Богдан Червак написав на «Українську правду» статтю про Тернопіль як «новий український П‘ємонт». Звичайним жителям перемога Олега здається виграшем «дієвої» радикальної сили замість «болтологів» із партій, які побували при владі. Хочеться їх розчарувати: зовнішня сторона політики схожа на яскраву штукатурку шльондри. Але ж вся сіль у ризику підхопити сифіліс. Для пересічних громадян, які заробляють на хліб, Олег Тягнибок набув відомості не через ідеологію, а через участь у передачі «Комеді клаб» у жовтні 2008 р., де за келишком мохіто він розмірковував над долею національних меншин в Україні.
ВО «Свобода» у своїх списках ховає не менше підозрілих типів, ніж інша структура, що претендує на владу. Можливо, меншого калібру, але не меншої спраги до наживи. І Тернопіль тут не є винятком. Як не є винятком і ВО «Свобода Скажімо, один із очільників тернопільської ВО «Свобода», Леонід Бицюра, обіймає посаду — заступник Тернопільського міського голови — керуючий справами Тернопільської міської ради. На місцевих виборах 2006 року він був другим в списку кандидатів в депутати Тернопільської міської ради. Як зазначає цитована газета «Про все», у 2002 році сьогоднішній свободівець Леонід Бицюра балотувався кандидатом в народні депутати України, будучи член політичної партії «Нова Генерація», яку очолював народний депутат України п’ятого та шостого скликань від Партії Регіонів Юрій Мірошниченко. «Людиною Чижмаря» вважає видання сьомий номер у списку «партії українських піночетів» – Василя Хомінця. Приємна «пані», депутат Тернопільської міської ради, голова фракції «Свобода» Ірина Бурда має мережу торгових місць, найманих працівників. У Тернопільській міській раді вона працює в управлінні житлово-комунального господарства та екології Тернопільської міської ради, а у 2008 році отримала нагороду як кращий депутат місцевої ради-юрист року. Є у списку і ще один посадовець, чин якого дає прямі бонуси: перший заступник голови державної податкової адміністрації в Тернопільській області Сергій Надал. Втім, про якісь кращі умови для підприємців чи менший рівень корупції серед податківціві у Тернополі відомостей немає. Як бачимо, «знакомиє всє ліца».
Ситуація навколо виборів ще не згасла. Можливі рецидиви «перевиборів» або їх поступове загальмування. Увага, спрямована на ці вибори, є зручною ціллю для політичних технологій і інформаційної боротьби. 17 січня 2010 року відбудуться вибори Президента. Тернопільські вибори показали дієвість «сильної риторики», можливість зриву виборів у разі їх невдалих результатів з боку БЮТ і цікаві варіанти від Балоги. Із шаф знову дістаються звичні персонажі різдвяного вертепу: смерть з косою, козачок у вишиванці, лікар і чисельні „колядники”, яких потрібно прогодувати. З уроків математики: від перестановки доданків сума не міняється. А сторінки з неправильно виконаним завданням прийнято викреслювати, або ж виривати, якщо не хочеш, щоб батьки, як втілення здої долі, сприяли значному почервонінню сідничок.
