Віталій МАНЬКО
Україна, за версією International Monetary Fund 2016 року, посіла 132 місце в рейтингу економічної успішності країн, впритул наблизившись до лідерів: Нігерії, Судану та Папуа Нової Гвінеї. А отже в українців з’явився унікальний шанс посунути папуасів з п’єдесталу. Ба більше – вказати Гондурасу, щоб за нами навіть не займали чергу до алеї слави…
В такій ситуації українські державні службовці вигадали геніальний хід, аби перескочити у рейтингах вище на кілька сходинок. Вони вирішили у пику всім найбагатшим країнам закупляти найдорожчі у світі товари й послуги, сподіваючись, що рейтингові інституції, помітивши рух золотовалютних потоків з України, переглянуть свої методики та стануть оцінювати успішність країн за принципом кількості витрат. А ми й не проти. Бо маємо досвід хизування золотими батонами. Ось вже у мареві стоять світові експерти на Бесарабці, рахуть майбахи, мазераті від кількості яких очі лізуть на лоба, а рейтинг України стрибає вверх разом з їхніми бровами. Непогано ж?
Та перейдемо до прикладів демонстрації світу нечуваного багатства, прихованого в Україні від експертного середовища. Державне підприємство “Національна енергетична компанія “Укренерго” оголосила один з найдорожчих конкурсів в економічній історії України. Впровадження внутрішньокорпоративної системи управлінського обліку вони оцінили у майже 30 000 000 грн, що принаймні вп’ятеро перевищує реальну ціну. А щоби українські підприємства не лізли в їхній город, дискредитуючи імідж України перед Мікронезією та Тувалу, вони прописали тендерні умови так, щоби переміг один з найдорожчих у світі програмних продуктів – SAP.
В тендерних умовах, які на думку АМКУ зовсім не дискредитують права учасників, виставлена вимога – наявність досвіду впровадження ERP платформ в енергетичній галузі країнах ENTSO-E. Нижче – карта покриття електромережами країн-учасників ENTSO-E (європейська мережа системних операторів передачі електроенергії).
Як бачимо, серед країн-членів ENTSO-E, України немає. А тендерна вимога досвіду співпраці з сім’єю ENTSO-E є. Йдемо далі. Окрім того, закупівельна державна організація ставить вимогу в Додатку 2 тендерної документації – передбачити необхідність досвіду впровадження програмних рішень в компаніях із загальною кількістю працівників не менше 5000. Дискримінаційні бар’єри: запитаєте? Скажу відверто – стіна!
Отже “Укренерго” зробили практично все, що й було написано в статті “Памятка коррупционеру, или ТОП-25 способов как обойти PROZORRO”. Перелічу по пунктах хрестоматію корупціонера-початківця:
- Специфічно виписуйте ТУ під конкретного постачальника. (зроблено під SAP)
- Оголошуючи торги, призначайте їх дату так, щоб потенційний постачальник просто фізично не міг зібрати згадані в тендерних умовах документи в зазначений термін.
- Вимагайте якомога більше документів, що надаються у довільній формі.
- Прописуйте такі показники, які ніхто об’єктивно не зможе перевірити.
- Відхиляйте всіх Учасників, які розташовані за межами вашого місця розташування.
- За день до початку тендера внесіть будь-які, навіть незначні, зміни до тендерної документації! Маєте право! (Сьогодні мав відбутися тендер, але його відтермінували на декілька днів, змінивши умови)
- Вкажіть конкретну торгову марку предмета закупки (це зроблено не явно, але ті, хто в темі, розуміють, що йдеться найдорожчий у світі SAP)
- І головний викрутас з боку замовників – це жити і працювати за принципом “Друзям – все, ворогам – закон”
За іншою класифікацією, тут заячими вухами стирчать схеми:
- № 4 “Палиці в колеса” (небажана компанія, яка обійде “своїх” постачальників, отримає дискваліфікацію після перемоги)
- № 6 “Примус самогубства” (прописання дискримінаційних умов для небажаних учасників тендеру)
А по суті того, що коїться, можна робити попередній висновок. Торги підкилимно відбулися за тиждень до тендеру. На них переміг цифровий “золотий батон” під назвою “SAP”. Відкати розподілені. Переможець торгів, як і Трейд Коммодіті (компанія, яку звинувачує НАБУ у нанесенні збитків державі), буде нагороджений пізніше званням “Постачальник року”.
Джерело: site.ua
