В чому успіх фокусників? Як їм вдається утримувати увагу та інтерес до себе? Все ніби просто: вони заставляють слідкувати за яскравим, але непотрібним, димова завіса до останнього вбачається головною. Але головне відбувається не там. Його не видно – до розв’язки.
Кажуть, що все наше життя – театр. Ні, швидше вистава ілюзіоніста – ми слідкуємо за яскравим нічим, а головне чомусь завше поза увагою.
Вмикаємо музику https://youtu.be/b4EX1z6m54Y і спробуймо відігнати димову завісу у пошуках нашого таємничого скарбу, розвіявши її, відкинувши оману, віднайти істинне буде легше.
За ці майже два століття на острів було здійснено біля 500 експедицій – безрезультатно. Що шукачі упускали з виду? Де помилялись?
Давайте спробуємо відмотати все назад і знайти ту точку, своєрідне перехрестя дороги, звідки фокусник повів нас димовою завісою.
Герой нашого попереднього блогу американець Стів Елкінс наприкінці 1990-тих дізнався про скарби острова Кокос від різного штибу авантюристів та шукачів пригод, серед яких збирав інформацію для своїх пошуків загубленого міста Мавпячого бога, це була його мета. Далі він звязався з родиною Форбсів, один з яких 1950 безрезультатно пробував шукати скарб Ліми (адже їх предок і заховав його на острові Кокос, він був штурманом корабля, який перевозив ці коштовності).
Предок або не хотів згадувати ту свою пригоду, або так ретельно ховав сліди, що ні Форбс, ні Елкінс нового не дізнались нічого.
Таким чином це поки наша перша відправна точка, перехрестя, коли починається невідомість вкрита димовою завісою – ця лінія пошуків розпочинається з плавання “Доброї Мері”.
Друга лінія – це “карта капітана Томпсона”. Зважаючи на її вказівки, шукав скарб автогонщик Малькольм Кемпбелл, але найвірогідніше це був такий собі піар задля підігріву інтересу до себе.
Німець Август Гісслер так їй довіряв, що уклав угоду з урядом Коста-Рики та більше 20 років шукав скарб, проживаючи на острові.
Де ж взялась ця карта? Її продав, не маючи сам змоги (чи бажання?, чи ще що знав?), житель острова Ньюфаундленд Фіцджеральд ловцям фортуни, а от йому її перед смертю подарував капітан Кіттінг. Ось він побував на острові Кокос, навіть чутки ходили, що зумів привезти дещицю коштовностей на які жив у достатку. Він і склав цю “карту острова скарбів”.
Джона Кіттінга в цю мандрівку запросив у якості компаньйона (корабля та фінансів потребував, а розрахуватись мав частиною скарбу) інший капітан, який після поневірянь світом оселився на тому таки острові Ньюфаундленд. Звали цього капітана Вільям Томпсон. Тому й карта Томпсона – бо він був капітаном “Доброї Мері”, корабля-перевізника таємничого скарбу Ліми. Він його і заховав.
Ми знову потрапили в ту ж точку, те ж перехрестя – плавання “Доброї Мері”.
Експедицію Мері Велч з Сан-Франциско на пошуки скарбу острова Кокос, не одного, а вже двох у 1854 році ми можемо залишити поза нашим розслідуванням. Хитра колишня каторжанка десь почула про скарб Ліми та про походеньки колишнього англійського морського офіцера Александра Грехема – пірата Беніто Боніто і на свою вигоду сплела ці два сюжета в один, хоч, як ми вже знаємо, не бувши причетною до жодного з них. Але ці свої “знання” зуміла вигідно продати, забезпечивши безбідне життя та достаток для себе.
Отже, нашим перехрестям є плавання брига “Добра Мері” під орудою капітана Томпсона та штурмана Форбса.
Ми знайшли перехрестя, певну точку опори в наших пошуках – після неї і почалась вистава ілюзіоніста, димова завіса вигадок, помилок та хибних шляхів приховала істину, не давала знайти таємничий скарб.
Так само вчинив і один американець, він теж відшукав це перехрестя, завдяки цьому він розгадав таємницю скарбу Ліми. Нарешті загадка таємничого скарбу розкрилась, маніпуляції фокусника розвінчано!
Залишається лише трішки потерпіти – до наступного разу, бо зараз традиційно: хочу подякувати читачів моїх Блоги про монети та Дописи на ПолитКом за приділену увагу, сподіваюсь було цікаво (і буде — старатимусь) та запрошую на свою сторінку в фейсбуці Олександр Никифорчак Блогер — про монети і навколо них, а кому зручніше – на Телеграм-канал: Історії про монети, монети про історію.
Далі буде!
Не перемикайтесь!
