Володимир МУЛЯРЧУК, експерт Центру досліджень проблем громадянського суспільства
21 липня мають відбутися дострокові парламентські вибори. Більше, ніж тиждень тому почалась виборча кампанія до Верховної Ради. Тож, проаналізуємо стартові позиції політичних сил, як представлених, так і не представлених у нинішньому парламенті.
«Слуга народу»
Ще в кінці 2018 року мало хто міг уявити, що шостим президентом України стане шоумен Володимир Зеленський. Нагадаємо, що в кінці 2013 року так само було складно спрогнозувати, що наступним головою держави стане Петро Порошенко. Восени минулого року рейтинг Зеленського був приблизно 6-8%, але почав різко рости після того, як він під час новорічного звернення заявив, що йде на вибори, а лідер «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук відмовився балотуватися.
Останні соціологічні дослідження показують, що найсильніші позиції зараз має саме партія Володимира Зеленського «Слуга народу», за яку готові проголосувати 37 – 40% українців. Насправді, це прогнозовано, оскільки у перші місяці правління рівень підтримки нового президента зазвичай зберігається на досить високому рівні. Згадаємо, що у попередника Зеленського П. Порошенка найвищий рейтинг був саме в перший рік президентства. Втім, на парламентських виборах, які відбулись через п’ять місяців після президентських, його політсила набрала 21,82% голосів. Хоча за декілька місяців до парламентських перегонів соцопитування показували, що рейтинг «БПП» становить близько 30%, але несподівано багато голосів тоді набрав «Народний Фронт».
Осінню рівень підтримки «Слуги народу» впав би приблизно до рівня 25-28% при кращому розвитку подій, тому команда Зеленського зробила все, щоб вибори були достроковими. У липні «Слуга народу» може багато набрати як за партійними списками, так і на мажоритарних округах, особливо у східних та південних областях. Як пишуть ЗМІ, одним із лідерів партії може стати політтехнолог Дмитро Разумков. Очевидно, що влітку партія Зеленського отримає досить багато місць у Верховній Раді – приблизно 180 депутатів, а може і більше.
Останнім часом, в експертному середовищі вважають, що найбільш ймовірним сценарієм подальшого розвитку подій після парламентських виборів є формування коаліції «Слуга Народу» – «Батьківщина» і, можливо, плюс «Сила і честь» Ігоря Смешка та «Громадянська позиція» Гриценка, якщо хтось із них пройде 5%-й бар’єр. Одним із найбільш ймовірних кандидатів на посаду голови уряду називають Юлію Тимошенко, але все залежить від результатів «Батьківщини» на виборах. Також, на думку деяких аналітиків Тимошенко може стати головою Верховної Ради. А лідер «Громадянської позиції» Анатолій Гриценко може отримати посаду міністра оборони, якщо його партія пройде в парламент.
22 травня представник президента у Верховній Раді Руслан Стефанчук заявив, що «Слуга народу» може співпрацювати із партією «Голос» Святослава Вакарчука та «Батьківщиною», але не співпрацюватиме з «Опозиційним Блоком». Радник Зеленського пояснив, що співпраця можлива за умови збігу цілей і думок. «Ми за оновлення, і Вакарчук може себе позиціонувати як нове обличчя», – додав він. Стефанчук також розповів, що якщо «Батьківщина» підтримуватиме програму «Слуги народу», то вони зможуть «знайти спільну мову».
Як йдуть на вибори партії колишньої влади?
Представники колишньої влади йдуть на парламентські вибори декількома партіями. Так, БПП «Солідарність» змінила назву на «Європейська Солідарність». 30 травня Петро Порошенко офіційно увійшов в партію й отримав членський квиток, а вже наступного дня під час партійного з’їзду його було обрано головою «Європейської Солідарності». Під час свого виступу він заявив: «Ми йдемо, щоб привести Україну до ЄС та НАТО. Ми йдемо, щоб перемагати і брати владу». На з’їзді також обрали нову центральну раду та президію партії. До 10 червня партія «ЄС» планує провести наступний етап з’їзду, а список партії з’явиться після 4 червня, коли відбудеться голосування у праймеріз. Як відзначає «Українська правда», на з’їзд оновленої партії Порошенка прийшли небагато депутатів Ради, але багато активістів, волонтерів та письменників. Також, швидше за все, разом з «ЄС» на вибори піде голова ВР Андрій Парубій.
Петро Порошенко під час з’їзду партії «Європейська Солідарність»
За декілька днів до цієї події скандальний депутат Олександр Грановський на своїй сторінці у «Facebook» повідомив, що виходить із «БПП» і «не планує ставати частиною нового парламентського списку партії «Європейська Солідарність» або ж користуватися партійною підтримкою цієї сили в якості самовисуванця». Інший нардеп із сумнівною репутацією Ігор Кононенко заявив, що припиняє свої обов’язки керівника обласної партійної організації і припиняє свої обов’язки члена президії партії. Він сказав, що потрібно дати дорогу молоді, щоб «якісно пройшло оновлення партії і складу майбутньої фракції». При цьому Кононенко наголосив, що у його заяві немає ані слова про вихід із партії «Європейська Солідарність».
Останнім часом антикорупційні органи (ДБР та САП) почали проти Порошенка ряд досудових розслідувань, зокрема за поданнями колишнього чиновника часів Януковича Андрія Портнова, який повернувся до країни відразу після зміни влади. Але навряд чи ці справи матимуть якісь дійсно серйозні наслідки для Петра Олексійовича, хіба що чергові репутаційні втрати. Зараз рейтинг його партії становить 7-9%. «Європейська Солідарність» обходить «Батьківщину» і може претендувати на третє місце на парламентських виборах.
Політологи та журналісти давно казали, що окремо від партії Порошенка на парламентські вибори піде прем’єр-міністр Володимир Гройсман. Його партія матиме назву «Українська стратегія». Гаслом кампанії стане фраза «Україна – це не просто місце на карті…» з різними варіантами продовження. Опитування Інституту соціологічних досліджень «Основа» показує, що зараз рейтинг партії Гройсмана становить близько 3%, але чи зможе він самостійно пройти прохідний бар’єр поки складно спрогнозувати.
Весною у ЗМІ була інформація, що окремо від «Солідарності» на парламентські вибори піде «УДАР» Віталія Кличка, зокрема про це писала шеф-редактор «LB.ua» Соня Кошкіна. Крім того, були чутки, що очолити партію може брат мера Києва Володимир Кличко. У квітні в інтерв’ю «Німецькій хвилі» Кличко-молодший не відповів прямо на питання, чи збирається він йти в політику, сказавши «ніколи не кажи «ніколи». У кінці травня видання «РБК-Україна» повідомляло, що «УДАР» і «Солідарність» домовились про спільний похід на вибори у Верховну Раду під брендом «Європейської Солідарності» і погодилися на формування спільного списку на основні праймеріз. Але вчора Віталій Кличко запропонував колишньому президенту Грузії Михайлу Саакашвілі очолити «УДАР» на дострокових парламентських виборах. Згідно з пропозицією, лідером «УДАРу» залишається Кличко, а Саакашвілі може стати головою політсили. Під час зустрічі з членами «Руху Нових Сил» та громадським активістами, колишній голова Одеської ОДА підтвердив, що планує доєднатися до команди Кличка. Щоправда, народним депутатом Саакашвілі стати не може, оскільки згідно із законом про вибори, для обрання йому потрібно жити в Україні останні 5 років.
Позиції опозиційних партій
Серед політичних партій, які були в опозиції до президента Порошенка у Верховній Раді ситуація наступна. Президентські вибори допомогли підняти рейтинг проросійській політсилі «Опозиційна платформа – За життя». Зараз вони мають рівень підтримки 10-11% і можуть отримати друге місце. В «Опозиційного Блоку» наразі рейтинг лишається непрохідним – близько 3%, тому, останнім часом ходять чутки, що вони можуть все ж таки об’єднатися з «Опозиційною платформою – За життя».
Електоральні позиції лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко президентські перегони помітно послабили. Тоді вона досить добре стартувала, але фінішувала лише третьою. Зараз соцопитування показують, що її партія четверта з рівнем підтримки близько 7%, але, швидше за все, вона увійде до нової коаліції і має високі шанси отримати якусь серйозну посаду.
«Громадянська позиція» Анатолія Гриценка може знову не пройти 5%-й бар’єр, оскільки результат президентських виборів виявився зовсім не таким на який він сподівався. Станом на зараз партію підтримують 3-4% українців. Не високі шанси і у «Самопомочі» Андрія Садового, яка на виборах президента підтримала Гриценка, але зараз вирішила йти самостійно.
У «Радикальної партії Олега Ляшка» ситуація значно погіршилась, порівняно з 2014 роком, коли за «радикалів» проголосували 7,44% виборців на виборах до ВР, але набрати 5% партія все ще має шанси, не в останню чергу завдяки акторським здібностям Олега Валерійовича. Але тепер у них є дуже серйозні конкуренти.
Політичні сили, які не представлені у нинішньому парламенті
Однією із найбільших несподіванок цих президентських перегонів стало те, що шосте місце посів колишній голова СБУ Ігор Смешко із результатом 6% – майже стільки ж скільки було в Анатолія Гриценка. Кандидатуру Смешка активно підтримував відомий журналіст Дмитро Гордон. На парламентські вибори екс-голова СБУ піде на чолі партії «Сила і честь», яка була заснована ще 2009 року. Відзначимо, що «Сила і Честь» вперше в історії новітньої України об’єднала всіх без винятку колишніх військовослужбовців, правоохоронців та співробітників спецслужб України. Партія навіть брала участь у парламентських виборах 2014 року, але тоді набрала лише 0,08% голосів виборців. Сам Смешко послідовно виступає за євроінтеграцію України.
Вже після перемоги Володимира Зеленського, політик заявив, що не знайомий із новообраним президентом особисто, але готовий працювати на певних посадах, якщо голова держави «потребуватиме його знань і досвіду». Він пояснив, що буде готовий дати згоду працювати на посадах, які пов’язані з його досвідом «як кадрового офіцера». 31 травня Ігор Смешко повідомив, що головою передвиборчого штабу його партії став Дмитро Гордон, але балотуватися до Верховної Ради він не буде і після виборів планує повернутися до журналістської діяльності. Станом на травень рівень підтримки партії «Сила і честь» становить близько 5%.
Також шанси пройти бар’єр має новостворена партія «Голос» Святослава Вакарчука, яка була презентована 16 травня на Старокиївській горі. Згідно з даними останніх опитувань партія Вакарчука має рейтинг 3-6%. Партія «Голос» є проукраїнською та ліберальною прозахідною політсилою і може відібрати немало голосів у «Громадянської позиції» й «Самопомочі», які можуть цього разу не пройти до Верховної Ради. Також декілька відсотків «Голос» може відібрати у «Європейської Солідарності» Петра Порошенка та «Слуги народу». Однак, конкуренти Вакарчука нерідко звинувачують його у нерішучості через те, що він відмовився йти у президенти.
Святослав Вакарчук під час презентації партії «Голос»
А от націоналістична партія «Свобода», швидше за все, знову не пройде до парламенту і в кращому випадку буде представлена лише декількома депутатами-мажоритарниками, які будуть обрані на округах у західних областях. Травневе дослідження групи «Рейтинг» показує, що за партію націоналістів готові проголосувати лише 1,6% респондентів. Хоча відразу після перемоги Зеленського, у «Свободі» не мало хто сподівався, що це дасть їм шанс все ж таки пройти прохідний бар’єр, але зараз зрозуміло, що шансів у націоналістів не багато. Зокрема, це пов’язано із тим, що немало націонал-патріотів досі готові голосувати за Порошенка, який здається їм більш переконливим.
Отже, станом на зараз можна зробити висновок, що все йде до того, що досить багато депутатських місць отримає партія «Слуга народу» Володимира Зеленського, який наразі позиціонує себе як прозахідного поміркованого патріота, який, у той же час, готовий до компромісів заради врегулювання конфлікту на Донбасі. Суттєво збільшать свою присутність у парламенті проросійські сили. Відносно немало голосів може набрати партія Петра Порошенка, який, напевно, буде в опозиції. Трохи збільшить кількість депутатів у парламенті «Батьківщина» Юлії Тимошенко, яка зараз має всього 20 нардепів. Також до Верховної Ради можуть потрапити такі партії, як: «Голос» Святослава Вакарчука, «Сила і честь» Ігоря Смешка та «Радикальна партія Олега Ляшка». Хоча зараз у Радикальної партії шансів менше, ніж на попередніх виборах.
