Коли в 2014 році виникло питання про необхідність введення санкцій щодо російського бізнесу в України, ми, залучені до процесу розробки рішення громадські експерти, висували головну умову – прозорість їх застосування.
Держава має пояснювати свою логіку та показувати належність того чи іншого персонажу до фінансування чи обслуговування рашистського режиму.
Подібні принципи декларували й автори Закону України “Про санкції” від 14.08.2014, коли заявляли, що мають на меті захистити національну безпеку і територіальну цілісність. Ми вважали, що РНБО України, як колегіальний орган, що здійснює кроскоординацію в сфері забезпечення нацбезпеки, повинен виступати уповноваженим для таких рішень.
Проте, з початком великої війни в 2022 році санкції перетворилися на інструмент вибіркового покарання та недоброчесної конкуренції. Про наявність “сірих зон” в цьому механізмі почали говорити не лише представники бізнесу, але й експертної спільноти та наші західні партнери.
Нагадаю, у списку діючих українських компаній, що мають “ворожий слід” від YouControl міститься 20 тис активних українських підприємств. Серед їхніх власників, засновників або кінцевих бенефіціарів є хоча б один громадянин або резидент російської федерації чи республіки білорусь.
Звичайно, не можна стверджувати, що санкції вагалі не працюють. Наприклад наприкінці липня цього року, дякуючи санкційному механізму проти Вадима Новинського, у його компанії “Інтер Актив” було зупинено спецдозвіл на розробку родовища мідної руди “Заліси-Шменьки”, розташованого на території Ковельського району Волинської області (близько 10 км від кордону з Білоруссю). Явний плюс до карми.
Але розслідувачі та мисливці за російськими активами сигналізують про дірки у системі. Нещодавно уряд націоналізував “Сенс банк”, а в 2022 році суд арештував активи “Моршинської” на 53,4 млн грн. Але у у підсанкційного власника “Альфа груп” Михайла Фрідмана в Україні залишається мобільний оператор “Київстар”. “Економічна правда” пише, що довести “підсанкційність” цього активу практично не можливо: права власності на “Київстар” належать нідерландській комунікаційній і технологічній компанії Veon Holdings B V. Її власником є Veom Amsterdam B.V., яка належить бермудській Veon Ltd. Акціями Veon володіють інвестори з усього світу. Атакуючи росіян, Україна може стати жертвою своїх дій, заплямувавши себе в статусі ненадійної країни для інвестицій.
Санкції – вкрай важливий інструмент для боротьби з агресією інших країн для врегулювання економічних питань для запобігання втручання у внутрішні справи. Але трапляються випадки коли до списків потрапляють компанії через явну недоброчесну конкуренцію або й помилково. І необхідно розробити механізм виправлення цієї помилки – максимально безболісно як для бізнесу, так і для держави.
Я попри все продовжую наводити приклад компанії Паріматч, яка через санкції вимушена припинити роботу в Україні. Кілька тижнів тому петиція щодо зняття з санкцій з компанії набрала 25 тисяч голосів, і президент на неї відповів, доручивши Кабінету Міністрів детально розібратися в доцільності накладення санкцій та вжити відповідних заходів. Сподіваюся, що ми почуємо або справжні докази вини та обгрунтованості накладення санкцій, або КМУ має подати до РНБОУ проект рішення про зняття санкцій. бо поки все що є – це інтерпритація та хайп6 проплачений зацікавленими конкурентами Паріматч.
У цивілізованих країнах із розвиненою правовою системою компанії мають право захищати себе та отримати пояснення щодо того чи іншого рішення, в тому числі, прийнятому на рівні держави. Ключова проблема із санкціями в Україні – кулуарність та непрозорість процесу та відсутність механізму апеляції на рішення держави.
Механізм відновлення подальшої діяльності компанії щодо введення санкцій, відібрання різних ліцензій, потрібно дуже ретельно продумати. Як і питання, що робити, коли з’ясується, що санкції дійсно ввели необгрунтовано.
Це як з виправдальними вироками у нашій судовій системі по кримінальним справам. В суді доводиться невинуватість людини за фактом самого “злочину”, але суддя шукає хоча б якусь лазійку, щоб вивести з-під удару слідчих, прокурорських та себе за незаконні дії. Санкції – це взагалі позасудовий мехахізм. Тому все що навколо них існує має бути прозором та однозначним. Нам потрібна чесність, а не мутні ігри.
Віталій КУЛИК
