Володимир МУЛЯРЧУК, Центр дослідження проблем громадянського суспільства
Венесуела вже декілька років переживає важку кризу. Виробництво нафти впало в півтора рази, ціни швидко зростають, а національна валюта болівар стрімко знецінюється. У 2018 році показник інфляції перевищив позначку одного мільйона відсотків за рік. У багатьох містах спостерігається нестача товарів повсякденного користування. За різними оцінками Венесуелу вже покинули приблизно 2-4 мільйони осіб. Президент Ніколас Мадуро в усіх проблемах звинувачує опозицію та США, які ввели санкції.
У травні 2018 року у Венесуелі відбулись президентські вибори, на яких вдруге переміг Мадуро. За даними ЦВК він набрав близько 68 % голосів, тоді як його головний опонент Енрі Фалькон – кандидат від партії «Послідовний розвиток» набрав 21% голосів. Другий президентський термін Мадуро почався 10 січня 2019 року, а президент у цій країні обирається на 6 років. Через порушення демократичних стандартів ці вибори не визнали США, Чилі та Аргентина та ряд інших країн. Чотирнадцять країн, серед яких Аргентина, Бразилія й Канада відкликали своїх послів з Каракаса – столиці Венесуели, в знак протесту проти результатів виборів, а США ввели додаткові економічні санкції. Дональд Трамп закликав провести нові вибори та припинити репресії у Венесуелі. Більшість країн світу проігнорували інавгурацію Мадуро, але такі країни як Росія, Китай, Туреччина, Іран та Мексика своїх представників на цю подію відправили. Президент Росії В. Путін особисто привітав Мадуро з переобранням та побажав успіхів у вирішенні соціальних та економічних проблем.
Нагадаємо, що вперше Ніколас Мадуро був обраний президентом Венесуели у квітні 2013 року, перемігши опозиціонера Енріке Капрілеса Радонськи. Таким чином, він став наступником Уго Чавеса, який правив з 1999 по 2013 р.
Вже через рік в країні розпочались протести, які були викликані тяжкою економічною ситуацією, що стало результатом невдалої економічної політики Чавеса та Мадуро. 2017 року у Венесуелі пройшли десятки масових протестів, під час яких загинуло понад 100 осіб.
4 серпня минулого року на Мадуро було скоєно замах під час його виступу перед гвардійцями на параді в Каракасі. Його промову під час параду на честь святкування 81-ї річниці створення Національної боліваріанської гвардії транслював державний телеканал. Після фрази «настав час відновлення економки» Мадуро зупинився і подивився вгору, військові почали розбігатися, а трансляція перервалася. Згодом Міністр зв’язку й інформації Венесуели Родрігес заявив, що на президента здійснили замах за допомогою безпілотників з вибухівкою. Сам президент не постраждав, але під час параду вибухнуло кілька дронів. Близько семи військових постраждали. Мадуро звинуватив у цьому колумбійського президента Хуана Мануеля Сантоса і повідомив, що підозрюваних в організації замаху поліція вже заарештувала. У свою чергу в Міністерстві закордонних справ Колумбії заяву лідера Венесуели про причетність колумбійського президента до замаху назвали «абсурдною і безпідставною.
З 11 січня 2019 р. після переобрання Мадуро Венесуела переживає нову політичну кризу. 15 січня Національна асамблея, де більшість має опозиція звинуватила його в узурпації влади. Після цього у декількох містах країни почались масові акції протесту.
21 січня у столиці Венесуели почались сутички між протестувальниками та правоохоронцями, які використали для розгону учасників протесту сльозогінний газ. Протести почались після того, як група військових закликала венесуельців приєднатися до повстання з метою усунення від влади Ніколаса Мадуро та відновлення конституційного порядку в країні. Однак урядові війська їх затримали, а в Каракас була введена бронетехніка.
В середу, 23 січня у Каракасі десятки тисяч людей вийшли на протести проти президента. Так громадяни відреагували на заклик опозиції, яка не визнає результат виборів. Крім того, народ був обурений тим, що цього тижня силовики застосовували силу при розгоні маніфестантів. Того ж дня один із лідерів опозиції і глава Національної асамблеї Венесуели Хуан Гуайдо оголосив себе тимчасовим президентом Венесуели і склав присягу перед тисячами прихильниками опозиції. Його підтримала Національна асамблея, призначивши «перехідним» головою держави. Гуайдо пообіцяв створити перехідний уряд та провести вільні вибори.
35-ти річний лідер венесуельської опозиції Хуан Гуайдо
У свою чергу Ніколас Мадуро заявив, що тільки народ може вибирати президента та звинуватив США у спробі здійснити державний переворот. Він повідомив, що його країна розвиває дипломатичні відносини зі США. «Я даю їм 72 години, щоб покинути країну», – сказав він. Прихильники Мадуро оголосили про проведення власних акцій, звинувативши опозицію у прагненні «продати країну США» на догоду імперіалістам та олігархам.
Виступ Ніколаса Мадуро
Хуана Гуайдо вже визнав тимчасовим лідером Венесуели президент США Дональд Трамп. Держсекретар Майк Помпео закликав Мадуро передати свої повноваження спікеру парламенту Гуайдо й підкреслив, що США визнають його тимчасовим президентом країни. «Народ Венесуели досить довго страждав від руйнівної диктатури Ніколаса Мадуро», – відзначив Помпео. А посол Венесуели у РФ Карлос Рафаель Фаріа Тортоса заявив, що рішення про звернення за допомогою до Росії, «якщо ситуація ускладниться», прийматиме лише президент Ніколас Мадуро «як глава нашої зовнішньої політики». Тортоса зазначив, що в Каркасі вважають, що США, нібито, спробують реалізувати у Венесуелі сирійський сценарій з «урядом у вигнанні». Відзначимо, що Мадуро є союзником президента РФ Володимира Путіна, а Росія надає його уряду фінансову підтримку. Вкінці минулого року Росія відправила у Венесуелу свої бомбардувальники.
Також зміну влади у Венесуелі підтримали Канада, країни-члени ЄС та низка держав Південної Америки, зокрема Бразилія, Колумбія, Еквадор, Перу, Парагвай, Чилі, Аргентина, Коста-Ріка та Гватемала. Але такі країни як Уругвай, Мексика, Болівія, Куба, Росія, Китай та Туреччина відмовились визнавати самопроголошеного президента Венесуели. Наприклад, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган назвав події у Венесуелі переворотом. «Брате Мадуро, тримайся, ми з тобою!». Туреччина під керівництвом свого лідера відстоюватиме принципову позицію проти спроб переворотів», – процитував Ердогана його прес-секретар Ібрагім Калин.
Вночі у шести основних штатах країни та в столиці відбулись зіткнення. Поліція відкрила вогонь по житловим будинкам в одному з районів міста Ла-Гуайра. У Барінасі підконтрольні Мадуро військові відкрили вогонь по протестувальниках. Національна гвардія ввела бронетехніку в один із районів Каракаса, де були протестувальники. Станом на шосту ранку під час заворушень загинули 16 людей, понад 150 громадян були затримані.
Отже, ситуація у Венесуелі надзвичайно важка. Наразі багато що залежить від того як діятиме армія. Деякі аналітики нагадують, що у 2002 році венесуельська опозиція за підтримки США вже намагалась скинути Уго Чавеса, але йому тоді вдалось залишитись при владі, зокрема завдяки підтримці армії. Міністр оборони країни Владімір Падріні Лопес вже заявив, що його підопічні підтримують Мадуро і «захищатимуть конституцію», але у ЗМІ з’явилась інформація про масовий перехід військової і мілітаризованої поліції на бік демонстрантів. Наприклад, група з декількох десятків співробітників поліції штату Карабобо взяла участь в акції протесту проти уряду в столиці регіону, місті Валенсія. Тож, схоже, що політичне протистояння в країні та загострення економічної кризи продовжуватиметься. Найближчим часом ми спостерігатимемо активну боротьбу між США та Росією за зовнішньополітичний контроль над Венесуелою.
