Домой Топ Новости РЕФЕРЕНДУМ ПО ЗЕМЛІ ЯК ТЕСТ ДЛЯ РЕЖИМУ ЗЕЛЕНСЬКОГО

РЕФЕРЕНДУМ ПО ЗЕМЛІ ЯК ТЕСТ ДЛЯ РЕЖИМУ ЗЕЛЕНСЬКОГО

135

Нажаль, сьогодні Верховна Рада у другому читанні та в цілому ухвалила закон №2194 щодо “проведення земельної децентралізації” – він є ключовим для початку розпродажу землі. За закон проголосувало 284 депутати.

Нагадаю, що законопроєкт №2194 регулює так звану“передачу земель «на місця» громадам”. Як заявляють в Мінагрополітиці, законопроект передбачає “передачуземель у комунальну власність сільських, селищних, міських рад та скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою” і це має “зменшити ризики хабарництва та корупції”.

Місцевим чиновникам надаються повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності, а також повноваження щодо затвердження планів детального планування території за межами населених пунктів. Тепер голови ОТГ та їх господарі з числа місцевих агробаронів будуть здійснювати “контроль за використанням та охоронуземель” (раніше це був функціонал ОДА). 

За гарними фразами про “земельну децентралізацію”та “надання земельного ресурсу громадам”, насправді, стоїть прагнення прискорити виликий розпродаж землі. 

-ads-

Я не в перше критикую саму ідею продажу землі. Вважаю її втілення, реалізоване сьогоді “Слугами”, шляхом до катастрофи. Земля – це той ресурс, який міг би стати системоутворюючим для запровадження індексу екологічного балансу — балансу споживання екосистемних послуг і дій по відновленню і захисту природи є показником оцінки рівня збалансованості розвитку. Широке застосування ІЕБ в економіці відтворює збалансоване забезпечення національних валют в міжнародній торгівлі, зробить неможливим повторення криз надвиробництва як товарної, так і грошової маси.

Збереження землі як неподільного національного багатства відкриває можливість до отримання кожним громадянином України республіканської частки — щомісячної довічної виплати грошового еквівалента рівної частки доходів від використання загальнореспубліканських активів (природних ресурсів, державного майна і культурних цінностей).

Має бути не перетворення землі на товар, а створення ринку права користування землею, де були б представлені різноманітні форми користування та управління ресурсами. 

Проте, наша влада пішла іншим шляхом: взяти і продати. Спочатку візьмуть за безцінь у селян паї, обезземелять бідне сільське населення, яке не спроможне буде купувати та утримувати землю. А потім крупні агрохолдинги, переважно афільовані з іноземними транснаціональними корпораціями, викуплять нашу землю. Гроші у селян швидко закінчаться, а агромонстри витіснять з ринку дрібних власників. Як показує досвід багатьох країн все може закінчитися досить трагічно.

Наприклад, прихильники вільного ринку землі апелюють до досвіду Бразилії, де було ніби “досягнуто значного успіху у сільському господарстві”. Однак при цьому замовчується питання формування великих латифундій та значного соціального розшарування. Я особисто знайомий з кількома лідерами руху безземельних селян Бразилії, які ведуть майже збройну боротьбу з латифундистами та їх парамілітарними формуваннями за право випасати худобу на громадських випасах, які латифундисти крадуть у громад через продажні суди. 

Можна повністю погодитися з лідером “Батьківщини” Юлією Тимошенко про те, що “ухвалений сьогодні закон (законопроєкт №2194) зняв останні запобіжники від розпродажу землі іноземцям – як фізичним, так і юридичним особам – та скасував заборону на продаж особливо цінних земель.

Тепер дозволено передавати та продавати право оренди без погодження із власником паю, надаючи переважне право на купівлю землі особам, які збираються займатися видобутком корисних копалин, змушуючи селян, які обробляють землю на основі права користування та довічного володіння, викупити свої городи за ринковою вартістю, конкуруючи із закордонними банками. 

Це означає, що нам більше не буде належати не лише земля. Українцям не будуть належати врожаї, прибутки від своєї землі, народу не буде належати нічого на нашій землі і навіть під нею. Бо нас щойно 284 депутати продали – на вимогу президента. Бо він особисто на чолі цього всього стоїть», – зауважила Юлія Тимошенко.

Також варто пам’ятати, що цей закон є нав’язаним нам з-зовні актом. Як раніше зазначав ексочільник Мінекономіки Павло Кухта, законопроект 2194 «є однією з умов отримання $700 млн дуже дешевої кредитної підтримки від Світового банку». Ці гроші дуже потрібні Кабміну, бо нічим латати бюджетні дірки.

Насправді сьогодні той день, коли потрібно відкинути партійні знамена та розпочати рух на захист землі.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об’єктом права власності Українського народу.Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами виключно відповідно до закону.

Отже питання продажу землі є питанням конституційним і потребує всенародного опитування! Референдум, який організовують люди за підтримки партії «Батьківщина», – справді є можливістю вплинути на цю владу. 

Референдум по землі – це своєрідний тест для режиму Зеленського на імунітет від узурпації влади.

Сьогодні багато експертів вказують, що Банкова гірметизується, “слуги” перестають сприймати критику, а сам президент остаточно втратив відчуття реальності. Цим користається його ближче оточення, яке готове розпродати країну та втікти в якийсь тропічний “ростов”. 

Ось референдум і може стати тестом на те — чи є життя на Банковій, чи там все давно повний єрмак…

Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства
Предыдущая статьяПрактическая феноменология Стивена Холла
Следующая статьяРихард Давид Прехт: «Без философии – мы все паразиты»

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Пожалуйста, введите ваш комментарий!
пожалуйста, введите ваше имя здесь