додому Соціум Протидія російській пропаганді в зоні конфлікту

Протидія російській пропаганді в зоні конфлікту

251

Київ. 23 березня 2015 року (Телекритика). Російські ЗМІ домінують в інформаційному полі «ДНР» та «ЛНР». На підконтрольній Україні території ставлення до них дуже критичне. Проте українські джерела також не користуються особливою довірою: чимало людей не впевнені в їх правдивості. Ставлення до будь-яких ЗМІ у мешканців південно-східних областей з часом погіршується.

Такі результати соціологічного опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології на замовлення ГО «Телекритика» за підтримки Internews Network.

Опитування проводилося з 26 по 28 лютого 2015 року. Вибірка опитування репрезентативна для повнолітнього міського населення в п’яти областях: Харківській, Одеській, Херсонській, Донецькій та Луганській (включно з районами, що на момент опитування не контролювалися українською владою). Усього було проведено 561 інтерв’ю в 124 населених пунктах методом CATI (дзвінки на стаціонарні телефонні номери).

Основні результати:

  • Телебачення, Інтернет та особисті зв’язки є тими інформаційними каналами, якими респонденти найбільше користуються та яким найбільше довіряють.
  • 83% опитаних вважають телебачення одним з основних джерел новин, 50% йому довіряють. Основні телеканали, на яких респонденти дивляться новини – «Інтер», «1+1» та канал «Україна». Російські канали доступні для аудиторії: на території, що контролюється «ДНР» та «ЛНР», 63% мають доступ хоча б до одного з таких каналів, як РТР, ОРТ, НТВ та РБК, а 46% дивилися по одному з них новини протягом останніх двох днів. На території, що підконтрольна Україні, мають змогу приймати російські канали 28%, але дивляться на них новини всього 8%.
  • Інтернетом користуються 70% опитаних, читають новини в онлайн-ЗМІ 52%, заходять в соціальні мережі 47%. Ключові онлайн-ЗМІ – портал Ukr.net та «Кореспондент», а також «Цензор». ВКонтакте, Facebook та Однокласники мають практично однакову за обсягом аудиторію, котра дізнається звідти новини.
  • З українських журналістів найбільше респондентів бачили чи читали протягом останнього місяця Євгена Кисельова, Олеся Бузину та Андрія Куликова. З російських – Дмитра Кисельова, Володимира Познера та Олександра Гордона. З тих, хто знає хоча б одного українського журналіста, 35% вважає їх всіх необ’єктивними та упередженими. Відповідний показник для їх російських колег – 48%.
  • Російські ЗМІ домінують в інформаційному полі «ДНР» та «ЛНР». На підконтрольній Україні території ставлення до них дуже критичне. Проте українські джерела також не користуються особливою довірою: чимало людей не впевнені в їх правдивості. Ставлення до будь-яких ЗМІ у мешканців південно-східних областей з часом погіршується.
  • Російська пропаганда впевнено перемагає на окупованому Донбасі. В інших південно-східних регіонах її найбільш спірні послання не досягають успіху. Але через те, що чимало людей негативно оцінюють наслідки Майдану, не висловлюють підтримки бойовим діям на Донбасі, впевнені в величезних втратах української армії та розчаровані в українській владі, вони стають більш сприйнятливими до більш тонкої пропаганди, направленої на дестабілізацію ситуацію усередині країни.
  • Мешканці регіону конфлікту не певні щодо необхідності та допустимості української пропаганди та скоріше не схвалюють цензуру. Найбільше вони потребують ту інформацію з зони АТО, яка стосується зниклих родичів, друзів та знайомих, загиблих серед мирного населення та українських військових.
  • Більшість респондентів вважає, що керівництво країн, залучених до розв’язання конфлікту на Донбасі, діє не в інтересах українського народу. 46% не вірять в добрі наміри жодних лідерів. Українська влада дуже розчаровує громадськість: ставлення до неї суттєво погіршилось за останні півроку. Зростає підтримка українських солдат у підконтрольних Україні регіонах, а також бойовиків «ДНР» та «ЛНР» на Донбасі.
  • Незважаючи на розчарування українською владою, ідеї сепаратизму на територіях, підконтрольних Україні, не прижились. 84% вважають, що Донбас має залишитись в складі України. В «ДНР» та «ЛНР» 50% бажають відділитися, 50% готові розглянути можливість лишитись за умови зміни статусу цієї території.
  • Ставлення українців та росіян (згідно з самоідентифікацією респондентів) один до одного є критичним: кожна етнічна спільнота характеризує іншу менш доброзичливо, аніж свою, проте визнає за нею хороші риси тою ж мірою, що й погані. Ситуація відрізняється від тієї, що спостерігається в Росії (за даними російських дослідників): мешканці РФ ставляться до українців не дуже добре (гірше, ніж українці до росіян) і щедро наділяють їх негативними характеристиками.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

введіть свій коментар!
введіть тут своє ім'я