Про бороди написано багато. І про сучасні тенденції, і про різні звичаї різних народів відносно “бородатості”, і звісно про боротьбу Петра І з ними.
А от про бороди і монети мабуть мало. Я постараюсь додати…
Давні римляни мали звичку голити бороди, вони навіть своє голене обличчя протиставляли бородам варварів. Якщо коротко- бороди були ознакою варварів, а голені римляни представляли цивілізацію.
Якщо подивитись на римські монети, по крайній мірі до певного часу, то ми побачимо- римські імператори були безбороді.
Ви запитаєте: навіщо я розвів цю писанину? Але…
Погляди римлян не змінились, але на монетах почали чеканити портрет бородатого імператора. Що ж сталось? Підказка- це імператор Адріан. Ваші версії. Ось аверси двох асів імператора:
Тут він бородатий і додати мабуть нічого, хіба, що монети дійсно красиві. Згодні?
А розгадку спробуємо шукати на реверсі.
І що там? На реверсі карбовано богиню SALUS, богиню здоров’я, що годує змію. Справа змія на руках, а от на лівій- обвилась навколо алтара. Нічого не нагадує? Таки так, наша емблема медицини з “гадюкою навкруг бокала” прийшла з тих часів. Це монета уособлює піклування про здоров’я та довголіття Адріана. А фізичне невіддільне від духовного, морального. От тут відгадка.
Імператор Адріан задля збереження так би мовити душевного спокою з допомогою бороди ховав шрам на обличчі, одержаний в битві. Красивим хотів бути, навіть якщо виглядатиме варваром в очах римлян. Всі ми, виявляється, маємо “тарганів у голові”, навіть величний імператор могутньої Римської імперії. Ось так!
Отак про це говорить «Історія Августів» т.XXVI.ст. 1-3.:
Він був високого зросту, відрізнявся зовнішньою витонченістю, завивав за допомогою гребеня своє волосся, відпустив бороду, щоб приховати природні недоліки обличчя, мав міцну статуру.
Він дуже багато їздив верхи і ходив пішки, завжди робив вправи зі зброєю та списом.
На полюванні він дуже часто власноруч вбивав левів. На полюванні ж він зламав собі ключицю і ребро .
Але невже турботою про зовнішність та здоров’я все і обмежувалось? Аж ніяк! Пропоную Вашій увазі монету, цього разу це дупондій, тобто два аси. На реверсі ми бачимо богиню Радості та Веселощів HILARITAS.
Її головний атрибут- пальмова гілка, зелені гілки – символи радості, тому майже у всіх народів з нагоди свята прийнято було прикрашати вулиці, храми, ворота, будинки і навіть цілі міста гілками і листям дерев.У лівій руці- КОРНУКОПІЯ- або Ріг достатку. І маленькі фігурки людей- показано велич богів і нікчемність на їх фоні людей…
Відомий вислів про хліб і видовища з Риму пішов. І як же без цього. Достаток продовольства у всі часи- чи не головна турбота людей. І от на наступній монеті, тепер це знову ас ми бачимо Аннону- богиню врожаю.
Від annus , « рік » , означає щорічний врожай і, зокрема, постачання Риму зерном. Околиці міста не могли його прогодувати, регулярні поставки продовольства з провінцій були справою величезної важливості. Крім того, значна частина населення життєво залежала від безкоштовних роздач зерна; тому важливим обов’язком імператорського уряду була організація флотів, які доставляли продовольство з Сицилії, Сардинії, Єгипту та Африки.
Справа зверху видно частину корабля. В сидячої богині щось просить людина. Ясно що…
І корабель можна побачити на реверсі наступного аса Адріана:
Непоганий був імператор, говорити про нього можна багато, монет теж немало… Але моєю основною метою було познайомити Вас хоч з часточкою неймовірно красивого світу римських монет.
Монети- то свідки історії, це ніби привіт нам з глибини віків. І тому, навіть просто розглядаючи їх, можна зробити небуденне відкриття про здавалось би буденні речі.
