Олександр НИКИФОРЧАК
Буває, що найдостойніші, видатні особистості через примхи цієї вітряної пані залишають по собі дійсно ганебний слід в історії. Старання їх ідуть прахом, сподівання та надії розвіюються як дим.
А ще буває, що вона дарує справді величезний шанс залишити величний слід нездарам, які цей шанс марнують.
Годі шукати справедливості там, де хазяйнує Доля.
А в ролі такого собі ліричного відступу про творців своєї долі: Благородна крадіжка та Хлоп’ячі мрії та холодний душ реальності.
А ми продовжимо нашу мандрівку світом номіналів давньоримських монет, що почалась з Долар Давнього Риму та зупинка минулого разу була на Інтриги та доблесть, олімпіади та кумівство. Антонініани.
Трагічна загибель імператора Траяна Деція відкрила дорогу до влади наміснику провінції Мезія, де і відбулась ця битва, Требоніану Галлу. Це був представник давнього та знатного етруського роду. Є версія, що він спеціально зі своїми військами не прийшов на допомогу Траяну Децію, що стало причиною загибелі імператора. Ба, навіть, ніби то мав змову з готським королем. Версія ця не витримує критики – Требоніана в такому разі не підтримали б війська, побратимів яких заманили в пастку.
Як би там не було, але дворічне своє правління він пересидів у Римі, переймаючись укріпленням своєї влади (для цього ж всиновив та зробив співправителем малолітнього сина загиблого Деція – Гостиліана, що невдовзі помирає від чуми), а не військовими подвигами. І життя закінчив, бувши вбитим своїми легіонерами. Антонініан Требоніана Галла на фото, на реверсі якого зображена Вікторія, а легенда “Перемога августів” далека від реальності. Правда там лише в згадці обох августів – його та сина Волузіана. Загинули вони таки разом…
Але бездарність чи таки доля?
Епідемія чуми лютувала на території країни практично півтора десятиліття, завдавши безповоротні втрати та привівши до значного ослаблення римської армії. В Італії пік її активності припав на 251 рік. Требоніан Галл забезпечив належне поховання жертв цієї хвороби, навіть для найбідніших, отримавши підтримку в народі. Може це є причиною? Хто зна…
Дежавю в давньоримському стилі: імператором Требоніаном Галлом для допомоги в боротьбі з узурпатором Еміліаном був покликаний воєначальник Валеріан. Теж мав знатне римське походження. Теж був проголошений своїми військами імператором. І теж не допоміг. Чи не зміг, чи не захотів? Хто тепер відповість? Чи знову виверти долі?
Антонініан імператора з фото досить цікавий. Насамперед тут зображено дві Вікторії як символ перемог двох августів. Легенда “Vota orbis” – “Клятва (обітниця) світу (orbis – як римський світ, імперія взагалі). Та літери SC в щиті – senatus consulto, за дозволом сенату, для срібних монет досить неординарно. Точна дата карбування не відома…
Валеріан був досить визначною особистістю. Принцепс сенату, тобто перший по шані сенатор, видатний воєначальник, підтриманий як імператор всіма легіонами без винятку. Мав водночас підтримку сенату – взагалі неймовірне поєднання. Одразу зробив своїм співправителем сина Галлієна та через надзвичайно важкий стан розділи з ним імперію, підпорядкувавши Галлієнові Захід, сам зосередився на Сході. Де і знайшов свою загибель. Залишив по собі пам’ять в віках, як видатний державник та визнаний воєначальник, шанований і серед знаті, і серед простолюдинів. Він був першим імператором, що попав у полон на полі битви. Зазнав знущань ворогів і помер у неволі. Було йому 70 років. Несправедливо! Але годі шукати справедливості там, де хазяйнує Доля.
Дивлячись на фото сьогоднішніх героїв-монет, навіть побіжного погляду досить, щоб зробити висновок – срібла менше і менше. Незначний вміст у монетному сплаві, а то і як недовговічне посріблення монети. І люди приймали монети не за номінальною вартістю, а за фактичним вмістом дорогоцінного металу, фігурально – жменями. До всіх негараздів додалось і стрімке знецінення грошей.
І знову гірка несправедливість долі. Воістину титанічними зусиллями намагаючись налагодити державні справи, Галлієн вирушає проти бунтівного воєначальника Авреола, що переходить на бік бунтівної Гальської імперії – частини германських, галльських, іспанських та британських провінцій, що проголосили самостійність від Риму – та її імператора Постума – вбивці сина Галлієна Салоніна. І знову змова. І знову підле вбивство імператора. Але… Годі шукати справедливості там, де хазяйнує Доля.
Я не історик, не буду розбиратись в причинах та передумовах історичних подій. Як сталось, так і сталось. Доля… А чому саме так? Чи тому, що правління Требоніана Галла припало на епідемію чуми й він всі зусилля доклав для послаблення її наслідків? Чи, можливо, часи владарювання Галлієна припали на пік кризи? Моя мета не така. Я хотів показати красиві монети, познайомити зі світом антонініанів. Чудові монети, згодні? А попереду ще сепаратисти Давнього Риму, їх приборкувач Авреліан та за сумісництвом реформатор грошової системи. Завдяки йому антонініани можуть мати інше “прізвище”.
Яке?
Далі буде…
Не перемикайтесь!
Фото і колаж — Олександр Никифорчак
